діюча речовина: cefpodoxime proxetil;

1 таблетка містить цефподоксиму проксетил у перерахуванні на цефподоксим 100 мг або 200 мг;

допоміжні речовини: кальцію кармелоза, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, гідроксипропіл целюлоза, магнію стеарат, опадрі Y-1-7000 білий; крім цього, таблетка

100 мг містить лактози моногідрат, таблетка 200 мг лактозу безводну.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного

застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини третього покоління.

Код АТС J01D D13.

Клінічні характеристики.

Показання. Інфекції, спричинені чутливими до препарату збудниками, у тому числі:

– ЛОР-органів (середній отит, синусит, тонзиліт, фарингіт);

– нижніх дихальних шляхів (включаючи бактеріальну пневмонію, гострий бронхіт,

загострення хронічного бронхіту);

– шкіри, включаючи інфіковані виразки, рани та виразки, запалення волосяного

фолікула, карбункул, фурункул, імпетиго, абсцеси, целюліти, флегмони, піодеpмію,

періоніхію (запалення навколо нігтьових тканин на пальцях);

– неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит);

– інфекції, що передаються статевим шляхом, у тому числі гонорея.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів, пеніциліні в. Хворим зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдромом мало абсорбції глюкози/галактози.

Спосіб застосування та дози. Цефподоксиму проксетил таблетки, застосовувать внутрішньо під час вживання їжі.

Дорослі та діти старше 12 років. Мінімальна добова доза становить 200 мг,

максимальна – 400 мг.

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея.

Лікування. Гемодіаліз, перитонеальний діаліз. Терапія симптоматична.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Безпека застосування препарату цефподоксим проксетил у жінок у період вагітності не вивчалася. Вагітним препарат призначають за життєвими показаннями у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Цефподоксиму проксетил виділяється у грудне молоко, тому у разі необхідності його застосування слід відмінити годування груддю.

Діти. Дітям віком до 9 років рекомендується застосовувать цефподоксиму проксетил порошок для приготування суспензії для перорального застосування.

Безпека застосування цефподоксиму проксетилу у новонароджених дітей не встановлена.

Особливості застосування.Приблизно у 5 % хворих із підтвердженою алергією на пеніцилін спостерігається перехресна реактивність на цефалоспорини.

Особлива обережність потрібна для пацієнтів, чутливих до пенициліну: постійний медичний нагляд від першого дня застосування. Де є сумнів, відповідна медична допомога та нагляд завжди повинні бути легко доступними у випадку виникнення любого анафілактичного епізоду після застосування препарату.

Пацієнтам, які мають алергію на інші цефалоспорини, потрібно пам’ятати про можливість взаємної алергії на Цефподоксим проксетил.

Реакція гіпер чутливості (анафілаксія) спостерігалася з бета-лактам ними антибіотиками (може бути тяжкою, іноді - фатальною).

При перших проявах гіпер чутливості необхідно припинити застосування препарату.

Цефподоксим проксетил не є основним антибіотиком при терапії стафілококової пневмонії і не повинен застосовуватися при терапії нетипової пневмонії, спричиненої бактеріями типу Legionella, Mycoplasma і Chlamydia.

Для пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендується зменшений режим дозування.

Рекомендовані дози наведені в таблиці (проведення розрахунків кліренсу креатині ну (мл/хв).

Можливі побічні ефекти, в тому числі з боку травного тракту (наприклад, блювання, нудота, черевний біль). Антибіотики повинні завжди призначатись з обережністю пацієнтам із шлунково-кишковими хворобами, особливо хворим на коліт.

При лікувані Цефподоксим проксетилом та іншими антибіотиками широкого спектра дії порушення мікрофлори кишечника може призвести до появи діареї, коліту, включаючи хибноплівчатий коліт, викликаний токсином Clostridium difficile.

Дані побічні реакції можуть бути частіше виникати у пацієнтів, які отримували дози протягом довгого періоду, тому треба ��х рахувати як потенційно серйозні. Наявність Clostridium difficile повинно бути досліджено

У всіх потенційних випадках (коліт), терапія повинна бути призупинена негайно. Діагноз повинен бути підтверджений сигмо - і ректоскопією і терапія замінена антибіотиком (ванкоміцин), якщо це клінічно необхідно. Застосування препарату, який спричиняє затримку фекальних мас, потрібно уникнути.

Як і щодо інших бета-лактамних антибіотиків, при тривалому застосуванні можливий розвиток нейтропенії, дуже рідко - агранулоцит оз. Здійснюється контроль системи крові, при нейтропенії терапію призупиняють.

У деяких осіб у ході лікування може виявитися позитивний прямий тест Кумбса. Може спостерігатися зниження рівня гемоглобіну, дуже рідко - випадки гемолітичної анемії.

Застосування у поєднанні з потенційнонефро токсичними препаратами (аміноглікозиди, фуросемід) може погіршити функцію нирок. Рекомендують контролю вати функцію нирок. Тривале застосування цефподоксиму проксетилу може призвести до надлишкового росту нечутливих мікро організмів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Даних немає, однак передбачається, що при застосуванні Цефподоксиму проксетилу може виникнути ризик запаморочення, що може вплинути на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Препарати, що блокують гістамінові Н₂-рецептори і антацидні засоби, знижують біодоступність препарату. Одночасне застосування препарату з петльовими діуретиками може підвищити нефро токсичність. Рекомендується проводити ретельний моніторинг ниркової функції, якщо Цефподоксим проксетил таблетки призначають одночасно з препаратами, що виявляють нефротоксичний ефект. Рівні цефподоксиму в плазмі підвищуються, якщо препарат призначається з пробенецидом.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефподоксим - добре абсорбований ефір 3-ої генерації, складається із рацемічної суміші R(+) та S(-) енантіомерів. Бета - лактамний антибактеріальний препарат для перорального застосування, широкого спектра дії. Бактерицидна дія препарату зумовлена пригніченням синтезу бактеріальної стінки мікро організмів. Препарат активний щодо багатьох грам позитивних, грам негативних, аеробних та анаеробних мікро організмів. Не руйнується більшістю бета-лактамаз. Спектр дії цефподоксиму охоплює такі мікро організми:

чутливі (аеробні грам позитивні бактерії) – Staphylococcus aureus (включаючи пеніцилін азопродукуючі, але не метицилінрезистентні штами), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus spp. (групи C, F, G), Corynebacterium diphtheriae;

чутливі (аеробні грам негативні бактерії) – Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Haemophilus influenzae (включаючи штами, що продукують бета-лактамази), Haemophilus parainfluenzae,

Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae (включаючи ті, що продукують пеніцилін азу), Neisseria meningitidis, Providencia rettgeri, Citrobacter diversus;

чутливі (анаеробні грам позитивні бактерії) – Peptostreptococcus magnus;

стійкі (аеробні грам позитивні бактерії) – Streptococcus pneumoniae пеніцилін- резистентні штами; Enterococcus spp.; Listeria monocytogenes;

стійкі (аеробні грам негативні бактерії) – Enterobacter spp., Pseudomonas spp., Acinetobacter baumanii Clostridium difficile

стійкі (анаеробні грам позитивні бактерії) Bacteroides spp.

Фармакологічна дія препарату зумовлена властивостями компонента цефподоксим проксетил. Доведена біоеквівалентність за всіма показниками, що вивчались.

Фармакокінетика. Середні значення фармакокінетичних параметрів препарату Цефподоксиму проксетил, які основані на одноразовому внутрішньому застосуванні

200 мг таблеток здоровими добровольцями після прийому їжі, наведені в таблиці 5.

Метаболізм. Цефподоксиму проксетил трансформується в організмі в цефподоксимову кислоту і складається з рацемічної суміші R-та S-ізомерів (енантіомерів), які по-різному поводяться в організмі людини (при однаковому значенні pH шлункового і кишкового вмісту). S-ізомер менш чутливий до ферментативного метаболізму в епітеліальних клітинах кишечнику, ніж R-ізомер. Тому, згідно з результатами, отриманими in vitro й

in vivo, використання S-ізомеру може поліпшити оральну біодоступність цефподоксиму проксетилу. Дослідження в цьому напрямку продовжуються.

Екскрекція. Приблизно 30-35% дози виводиться із сечею в незміненому стані протягом

12 годин з моменту прийому. При порушенні функції нирок екскреція знижується: якщо кліренс креатині ну становить 50-80 мл/хв то період напів виведення Т_1/2 становить

3,5 години, 30-49 мл/хв - 5,9 годин, 5-29 мл/хв - 9,8 годин відповідно.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 100 мг: таблетки вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, круглі, з відтиском ‘129 P’ з одного боку

і гладенькі – з іншого;

таблетки по 200 мг: таблетки вкриті плівковою, білого або майже білого кольору, капсулоподібні, з відтиском “250” з одного боку і ���P 125” – з іншого.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ⁰С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток 100 мг або 200 мг, у блістері з комбінованого матеріалу (ПВХ плівка, алюмінієва фольга, двохосновний орієнтований поліамід (нейлон), по 10 блістерів у картонній коробці (10 х 10 таблеток).

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Орхід Хелтхкер (відділення Орхід Кемікалс енд Фармасьютікалс Лімітед), Індія.

Місцезнаходження. Дільниці № B3-B6 & B11-B14, СІПКОТ, Виробничий парк,

Ірунгаттукоттаі, район Канчіпурам 602 105, Індія.