Фармакокінетика. Не досліджувалась у зв'язкуз природним походженням препарату.
Показання для застосування. Застосовують для стимуляціїгемопоезу, зменшення інтоксикації, для імунологічної корекції в комплексній терапії онкологічних хворих. Призначають у період передопераційної підготовки, особливо ослабленим хворим на анемією, з інтоксикацією та виснаженням; у ранній після операційний період хворим з масивною операційною крововтратою, з гнійно-септичними ускладненнями, при проведенні комбінованої хіміотерапії, в тому числі у хворих з гемобластозами при помірно вираженій інтоксикації. Препарат також застосовують у комплексній терапії хворих на гострий та хронічний остеомієліт.
Спосіб застосування та дози. Препарат вводять внутрішньо венно краплинно зі швидкістю 30 крапель за хвилину.
Перед введенням вміст флакона або ампули розчиняють у 200 мл або 400 мл 5 % розчину глюкози або 0,9% ізотонічного розчину натрію хлориду. Разова доза становить 50–100 мгщоденно або через день, залежно від стану хворого. Курс лікування становить 5-9ін'єкцій. Сумарна доза – 250-450 мг.
Онкологічним хворим у період до операційної підготовкиЦерулоплазмін вводять у дозі 0,5 мг/кг маси тіла. Курс лікування (залежно відстану хворого) становить 10 введень, щоденно або через день. У після операційний період доза препарату визначається величиною крововтрати і становить від 0,5 мг/кг (при малій втраті крові) до 1,5 мг/кг (при великій втраті крові). Вводять щоденно, 1 раз протягом 5-8 днів.
При проведенні хіміотерапії разова доза становить 1-1,5 мг/кг, курс лікування – 10-14 ін'єкцій (по 3введення на тиждень). Для хворих на гемобластозиразова доза становить 0,5-1,0 мг/кг, курс лікування – 5-8 ін’єкцій (щоденно, 1раз на добу). При гострому остеомієліті разова доза становить 1,0 мг/кг. Курс лікування складається з 5 ін'єкцій, що призначають щоденно або через день. При хронічному остеомієліті препарат вводять по 2,0 мг/кг 2-3рази з інтервалом 1-2 дні, а потім по 1,0 мг/кг 3-7 разів через день.
Побічна дія. На початку лікування можливі відчуття припливу крові до обличчя, нудота, озноб, короткочасне підвищення температури, шкірні висипання (кропив’янка). У цих випадках дозу знижують, швидкість введення зменшують або відміняють препарат. Досвід клінічного використання показує, що найчастіше побічні ефекти пов’язані зі збільшенням швидкості інфузії препарату. При повільному краплинному введенні препарат, як правило, переноситься добре.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів білкового походження. Дитячий вік, вагітність і період лактації через відсутність досвіду застосування препарату при лікуванні цих категорій хворих.
Передозування. Неспостерігалось.
Особливості застосування. Не призначати при лікуванні кортикостероїдами у великих дозах, оскільки є ризик розвитку цукрового діабету.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При введенні препарату використовують окрему систему для внутрішньо венних ін’єкцій. Препарат використовують у комплексній терапії з іншими лікарськими засобами.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому місці при температурі не вище + 5 оС.