Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямоїдії. Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. Код АТС J05A F02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Вірозин - противірусний засіб, синтетичний аналогдезоксиаденозину (пуриновий нуклеозид). Диданозин активний відносно вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). У клітині діюча речовина препарату, диданозин, метаболізуєтьсядо дидезоксиаденозин-три фосфату, який інгібує зворотну транскриптазу вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).
Фармакокінетика. Диданозин швидко і майже повністю всмоктується вшлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація препарату в крові досягається через 0,5 - 1 год після прийому. Диданозин перетинаєгематоенцефалічний бар’єр. Рівень розподілу препарату становить 0,7 - 1 л/кг. Диданозин виводиться з організму з сечею. Період напів виведення препарату становить 1,5 год.
Показання для застосування. Вірозин призначений для лікування СНІДу в фазі виражених клінічних проявів при неефективності абонепереносимості зидовудину.
Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають внутрішньо, натщесерце. Дорослим кожні 12 год: при масі тіла до 60 кг – по 125 мг; від 60до 74 кг – по 200 мг; понад 75 кг - по 300 мг.
Дітям (старше 8 місяців): дозу розраховує лікар за площею поверхні тіла, звичайно – 25 – 100 мг кожні 8 – 12 год (таблетки треба подрібнювати).
Хворим на анурію (що перебувають на діалізі) застосовують по ¼ загальної добової дози 1 раз на добу.
Побічна дія. Панкреатит, діарея, нудота, блювання, гіпербілірубінемія, підвищення рівня печінкових трансаміназ та амілази в плазмі крові, гепатит, периферична нейропатія, головний біль, судоми, слабкість, запаморочення, безсоння, лейкопенія, тромбоцит опенія, анемія, підвищення концентрації сечової кислоти. Дуже рідко можуть спостерігатись депігментація сітківки, цукровий і нецукровий діабет, астенія, диспепсія, анорексія, артралгія, міалгія, висипання.
Протипоказання. Підвищена чутливість до диданозину, вагітність, годування груддю (при призначенні варто вирішити питання про припинення годування груддю).
Передозування. Симптоми: периферична полінейропатія, діарея, гіперурікемія, порушення функцій печінки.
Лікування - симптоматичне. Специфічного антидоту немає.
Особливості застосування. Вірозин з обережністю призначають при вказівці в анамнезі на панкреатит. Під час терапії препаратом необхідно регулярно контролю вати рівні амілази, трансаміназ, білірубіну, атакож проводити моніторинг картини периферичної крові, показників функції нирокі кількості T-лімфоцитів.
Під час лікування препаратом необхідно проводити періодичне офтальмологічне обстеження. Чоловіки і жінки дітородного віку мають застосовувати надійні засоби контрацепції.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Зважаючи на ризик розвитку панкреатитуВірозин не рекомендується призначати разом з естрогенами, метил допою, фуросемідом, сульфаніламідами, тетрациклінами, ті азидними діуретиками, вальпроєвою кислотою. Одночасне застосування з хлорамфеніколом, цисплатином, етамбутолом, етіонамідом, гідралазином, ізоніазидом, метронідазолом, ставудином, зальцитабіном, вінкристином підвищує ризик розвитку периферичної нейропатії. При одночасному застосуванні зганцикловіром підвищується ризик розвитку мієлодепресії. Вірозин не рекомендується призначати разом з алопуринолом і метадоном. Необхідно витримувати певні інтервали часу при прийомі разом з: ципрофлоксацином –приймати Вірозин через 2 години після або за 6 годин до прийомуципрофлокса цину; делавірдин, індинавір, нелфінавір приймаються не раніше, ніжчерез 1 годину після прийому Вірозину. З обережністю призначають з антацидами, кето- та ітраконазолом, тетрациклінами.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей тасухому місці, при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.