основні фізико-хімічні властивості: таблетки червоно-коричневого кольору. Форма випуску 2 мг п’ятикутна та 3 мг трикутна. З одного боку витиснена літеру а, а з іншого – цифра 2(форма 2 мг) або 3 (форма 3 мг);
склад:кожна 2 мг таблетка містить 2 мг апоморфіну гідро хлориду, що еквівалентні 1,71 мг апоморфіну;
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при еректильнійдисфункції.
Код АТСG04B E 10.
Фармакологічні властивості. Апоморфін є допамінергічним агоністом з спорідненістю з D1 - і D2-рецепторами у ділянках головного мозку, залучених до опосередкування ерекції. У дослідженнях in vivo показано, що вплив апоморфіну на еректильну функцію опосередковується у допамінових рецепторах у різних ядрах гіпоталамуса і середнього мозку. Зокрема, одним з місць дії препарату є паравентрикулярне ядро гіпоталамуса. У цій ділянці опосередковуються вегетативні аспекти сексуального збудження. У каскад нейрональних подій можуть залучатися реакції, спричинені оксидом азоту, та окситоцинергічні сигнали, зумовлені центральним впливом апоморфіну.
Апоморфін діє як центральний ініціатор ерекції і посилює проеректильністимули. Еректогенна дія апоморфіну зумовлена покращанням функціонування центральної нервової сигнальної системи, яка відповідає за судинні реакції у кавернозних тканинах статевого члена.
Фармакокінетика. Кінцевий період напів виведення апоморфіну становить приблизно 3 години. Через інтенсивний розпад при проходженні першого метаболічного шляху апоморфіну гідро хлорид малоефективний при пероральному застосуванні, а при внутрішньо венному або підшкірному введенні реалізується лише 1-2 % його активності.
Всмоктування: апоморфін швидко всмоктується у під'язичній порожнині і з'являється у плазмі крові вже через 10хв після сублінгвального вживання. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 40 - 60 хв. Збільшення дози апоморфіну в таблетці длясублінгвального застосування призводить до дозозалежного пропорційного зростання максимальної концентрації і площини під кривою залежності концентрації від часу (Cmax і AUC∞). Біологічна доступність апоморфіну в таблетках для сублінгвального застосування відноснобіодоступності форми випуску для підшкірного введення становить приблизно 17-18%.
Розподіл: приблизно 90 %, дози апоморфіну зв'язується з білками плазми, і в першу чергу з альбуміном. Інтенсивність зв'язування з білками не змінюється у межах концентрації від 1,0 нг/мл до 1 000 нг/мл, тобто у діапазоні, який значно ширше за діапазон концентрацій, що досягаються при введенні препарату в рекомендованих дозах. Апоморфін легко проникає у клітини крові, співвідношення його концентрації у клітинах крові та плазмі приблизно дорівнює 1.
Метаболічний розпад: апоморфін зазнає значного метаболічного розпаду, в основному, шляхом кон'югації з глюкуроновоюкислотою або сульфатом. Апоморфін також розпадається шляхом N-деметилювання з утворенням норапоморфіну, що перетворюється на глюкуронідні та сульфатнікон'югати. Апоморфіну сульфат є основним метаболітом, який знаходиться у плазмі крові людей після одноразового сублінгвального вживання апоморфіну. У меншій концентрації виявляються у плазмі крові глюкуроніди апоморфіну та норапоморфін. Ці кон'югати не мають фармакологічної активності. В експериментах in vitroпоказано, що апоморфін HCl для сублінгвального застосування не гальмує у рекомендованих дозах метаболічний розпад інших препаратів, який здійснюєтьсяізоформами цитохрому P450 CYP1A2, 3A4, 2C9, 2C19 чи 2D6.
Виведення: після сублінгвальноговживання 2 мг [14C] апоморфіну HCl радіо активні сполуки виявлялись усечі (93 %) і фекальних масах (16 %). У вигляді незміненого апоморфіну в сечі знаходилосьменше 2 % від застосованої дози. Приблизно 59 % дози виводилось у вигляді апоморфіну сульфату, 12 % - у вигляді глюкуронідів апоморфіну і 18 % - якнорапоморфін та його кон'югати. У фекальних масах знаходились апоморфін, норапоморфін та їх сульфати.
Люди похилого віку. Фармакокінетику апоморфіну HCl для сублінгвального застосування у вигляді таблеток по 5 мгвивчали у здорових чоловіків віком понад 65 років. Показано, що у людей похилого віку відбувається збільшення tmax на 36 % і зниження Cmaxна 21 % порівняно з величинами цих параметрів у молодих людей. У людей похилого віку відбувалося також збільшення AUC на 11 %. Результати цього дослідження показали, що при застосуванні препарату у людей похилого віку не потрібно змінювати дозування.
Діти. Фармококінетику апоморфінуHCI для сублінгвального вживання не вивчали у людей до 18 років.
Статеві розбіжності. Фармококінетикуапоморфіну HCI для сублінгвального застосування не вивчали у жінок.
Ниркова недостатність. Фармакокінетику апоморфіну HCl для сублінгвального вживання у вигляді таблеток по 5 мг вивчалиу людей з різною функціональною активністю нирок. Величина AUC∞у пацієнтів з слабкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну від 40 до 80мл/хв / 1,73 м2) збільшувалась на 4 %, у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатині ну від 10 до 40 мл/хв / 1,73 м2)- на 52 %, а у пацієнтів із сильною нирковою недостатністю (кліренс креатині ну< 10 мл/хв / 1,73 м2) - на 67 %. Наявність ниркової недостатності майже не впливала не величину Cmax. При зменшенні кліренсукреатині ну на кожні 10 мл/хв / 1,73 м2 відбувається збільшення кінцевого на півперіоду виведення апоморфіну на 0,24 години. Наявність ниркової недостатності не впливала на інтенсивність зв'язування апоморфіну з білками плазми. Таким чином, для пацієнтів із сильною нирковою недостатністю рекомендується зменшувати дозу до 2 мг.
Печінкова недостатність. Фармакокінетику апоморфіну HCl для сублінгвального вживання у вигляді таблеток по 2 мг і 4 мгвивчали у людей з слабкою, помірною і сильною печінковою недостатністю, визначеною за класифікацією Чайлда--Пуга. У пацієнтів з різним ступенем виразності печінкової недостатності спостерігалося зростання середньої величиниCmax на 16-62 %, а AUC - на 35-68 % порівняно з величинами, одержаними у людей з нормальною функціональною активністю печінки. У пацієнтів з печінковою недостатністю кінцевий на півперіод виведення апоморфіну HCl длясублінгвального застосування у таблетках по 2 мг становив від 1,8 до 3,5години, тоді як у людей при нормальній функції печінки ця величина дорівнює 1,9години. Наявність печінкової недостатності майже не впливала на інтенсивністьзв'язування апоморфіну HCl з білками плазми. Через збільшення величини Сmaxпацієнтам із сильною печінковою недостатністю апоморфін HCl для сублінгвальноговживання можна призначати лише у дозах не вище за 2 мг і застосовувати лише під ретельним медичним наглядом.
Показання для застосування. Юприма яксублінгвальні таблетки застосовують для лікування еректильної дисфункції, що проявляється у нездатності досягти ерекції, достатньої для задовільної статевої активності.
Для ефективної дії препарату потрібна сексуальна стимуляція.
Таблетки Юприма не показані для застосування у жінок.
Спосіб застосування та дози. Перед прийомом Юпримадля сублінгвального вживання рекомендується випити невелику кількість води для оптимального розчинення таблетки. Одну таблетку Юприма слід покласти під язик приблизно за 20 хв до статевого акту. У більшості пацієнтів вона повністю розчиняється протягом 10 хв. Якщо через 20 хв у роті залишились рештки таблетки, їх можна проковтнути.
Для ефективної дії препарату необхідна сексуальна стимуляція. Пацієнту рекомендується здійснювати статевий акт тільки тоді, коливін відчуває, що готовий до нього. Дія препарату починається приблизно через 18-19 хв після розміщення таблетки під язиком.
Перша доза: всім пацієнтам рекомендується починати застосування Юприма зтаблетки 2 мг.
Наступні дози: у разі необхідності дозуможна збільшити до 3 мг. Її слід доводити до величини, достатньої для проведення статевого акту. Наступну дозу можна приймати не раніше, як через 8год після попередньої.
Побічна дія. При проведенні клінічних випробувань понад 4 000 чоловіків приймали таблетки Юприма в дозі від 2 до 6 мг. У випробуваннях ІІ/ІІІ фази пацієнти, які приймали принаймні одну таблетку по 2 мг або 3 мг, мали різний вік, а також діагноз органічної, психогенної або змішаної еректильної дисфункції.
Побічні реакції, що виникали при застосуванні таблеток Юприма, були здебільшого дозозалежними, слабо виявленими ітимчасовими. Вони вказували на гарну переносимість препарату в рекомендованих дозах.
Таблетки Юприма можуть спричинити вегетативний синдром (вазовагальний за своїм генезом), який виявляється у нетривалому спонтанно зникаючому падінні артеріального тиску, що може призвести до втрати свідомості/непритомності (при застосуванні препарату в рекомендованих дозахтака реакція виникає менше ніж у 0,2 % пацієнтів).
Під час проведення багато центрових клінічних випробувань ІІІ фази при застосуванні препарату в рекомендованих дозах більшеяк у 1 % пацієнтів були виявлені такі побічні реакції:
організм загалом: головний та інші болі, інфекції; серцево-судинна система: вазодилатація (припливи крові); система травлення: нудота; нервова система: запаморочення, сонливість; система дихання: фарингіт, риніт, посилення кашлю, позіхання; шкіра та її придатки: потіння; органи відчуттів: порушення смакових відчуттів.
При застосуванні доз, вищих за рекомендовані, спостерігалися такі самі побічні реакції, але їх частота, в основному, була більшою.
При проведенні тривалих досліджень було виявлено: побічні реакції, безпосередньо пов'язані із застосуванням препарату, не відрізняються від реакцій, що спостерігались у контрольованих клінічних дослідженнях.
Особливі групи пацієнтів: у дослідженнях брали участь пацієнти з порушеною функціональною активністю печінки або нирок, травмою хребта, простатектомією, гіпертонією і цукровим діабетом. Побічні реакції, що спостерігались у циххворих, не відрізнялися за типом і частотою від реакцій у інших пацієнтів.
Лабораторні параметри суттєво не змінювались. Іноді у невеликої кількості пацієнтів спостерігались такі відхилення: зміни параметрів ЕКГ, включаючи появушлуночкових екстрасистол, зміни концентрації ферментів, які характеризують функціональну активність печінки, альбумінурія, гематурія, гіперхолестеринемія, гіперглікемія, гіперкаліємія, гіперліпідемія, гіпокаліємія, гіпоглікемія, збільшення концентрації сечової кислоти та лейкоцитоз.
Протипоказання. Препарат протипоказаний:
при підвищеній чутливості до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату;
пацієнтам з тяжкою стенокардією, нещодавно перенесеним інфарктом міокарда, тяжкою серцевою недостатністю або гіпотензією та іншими захворюваннями, при яких статева активність протипоказана.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Вивчалисьвзаємодії між апоморфіном HCl у вигляді таблеток для сублінгвального введення і гіпотензивними засобами (інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ),b-блокатори і a1-блокатори). Статистично достовірні результати були отримані лише в групі пацієнтів, яким вводили нітрати. Після сублінгвальноговживання в дозі, вище за рекомендовану (5 мг), у частини цих пацієнтів (у 4 із 40) спостерігались вазовагальні симптоми і значне падіння артеріального тискупри ортостазі.
Через можливі фармакодинамічні взаємодії апоморфін HCl для сублінгвального застосування не рекомендується призначати разом з агоністами або антагоністами допамінових рецепторів центральної дії.
При проведенні досліджень із поєднаним введенням добровольцям алкоголю на тлі застосування таблеток Юприма було визначено, щотаке вживання алкоголю може збільшувати частоту і виразність гіпотензії. Крімтого, вживання алкоголю може знижувати сексуальну активність.
Передозування. При проведенні клінічних випробувань не було жодного випадку передозування Юприма длясублінгвального вживання. Цей препарат у великих дозах може спричинити блювання. При пероральному застосуванні таблеток всмоктуваність апоморфіну зменшується через значний метаболічний розпад. Не існує специфічного антидоту для апоморфіну HCl, тому при передозуванні необхідно проводити симптоматичне ізагальнозміцнююче лікування.
Рекомендується контролю вати життєво важливі параметри, такі як артеріальний тиск і частота серцевих скорочень. Необхідно вживати заходів щодо попередження можливої ортостатичної гіпотензії. Доцільно розглянути можливість застосування антагоністів допамінових рецепторів.
Особливості застосування. Таблетки Юпримаможуть спричинити вазовагальний вегетативний синдром, що виявляється у нетривалому спонтанно зникаючому падінні артеріального тиску. Останнє може призвести до втрати свідомості/непритомності (при застосуванні препарату в рекомендованих дозах така реакція виникала менше, як у 0,2 % пацієнтів). Фактично в усіх таких випадках ця реакція виникала протягом перших 2 год після вживання препарату. Більшість таких реакцій спостерігалась після прийому першої дози Юприма або при збільшенні дозування. При наступному прийомі препарату випадки непритомності не повторювались. Юприма не призводить до зміни артеріального тиску. Майже в усіх (> 90 %) випадках непритомностіспостерігались продромальні симптоми, що включали помірну або сильну нудоту, блювання, блідість шкірних покривів, потіння/припливи крові (діафорез) та/або запаморочення. При появі таких явищ рекомендується лягти і підняти ноги, залишаючись у такому положенні до повного зникнення продромальних симптомів. При призначенні препарату лікар повинен проінструктувати кожного пацієнта щододій у таких випадках.
Таблетки Юприма слід застосовувати з обережністю людям з неконтрольованою гіпертензією, відомою гіпотензією або з постуральноюгіпотонією в анамнезі. Після сублінгвального вживання препарату іноді спостерігалися випадки раптового зниження артеріального тиску. Люди похилого віку можуть бути схильнішими до таких проявів і чутливішими до несприятливих наслідків такої реакції.
Через можливість сильного падіння артеріального тиску препарат з обережністю призначають тим, хто приймає гіпотензивні препарати або нітрати.
Особливої обережності потребує застосування препарату при порушенні функціональної активності нирок або печінки.
Препарати для лікування еректильної дисфункціїрекомендується вживати з обережністю людям з анатомічними порушеннями у пенісі (наприклад, при скривленні, кавернозному фіброзі або захворюванні Пейроні).
Безпечність і ефективність застосування Юпримаразом з іншими препаратами для лікування еректильної дисфункції не вивчали. Тому використовувати такі комбінації не рекомендується.
Вагітність і лактація. Таблетки Юприма не показані для застосування дітьми або жінками.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та управляти механізмами. Вплив препарату на здатність керувати автомобілем таіншими механічними засобами не вивчався. Але, оскільки у деяких пацієнтів може виникати запаморочення або, у поодиноких випадках, непритомність, то займатися діяльністю, що потребує швидкої реакції, не рекомендується протягом принаймні перших 2 год після прийому Юприма або доки повністю не зникнуть такі симптоми.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, при температурі до 25 °С,. Тримати в оригінальній упаковці.