Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Ліки та препарати







Майрин

-


Майрин

Код: J04AM06

Протимікробні


Інструкція


Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості:таблетки овальної форми коричнево-червоного кольору, вкриті оболонкою, з розподільчою рискою на одному боці;

склад: 1 таблетка містить піразинаміду 300 мг, етамбутолу гідро хлориду 225 мг, рифампіцину 120 мг, ізоніазиду 60 мг ;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль, метилпарабен, пропіл парабен, желатин, етилцелюлоза, діетилфталат, титану діоксид, магнію стеарат, аеросил 200, тіосечовина, динатрію єдетат.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Комбіновані протитуберкульозні засоби.

Код ATC J04A M02.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Рифампіцин - основний препарат у лікуванні всіх форм туберкульозу та деяких опортуністичних мікобактеріозів. Він ефективний у випадках резистентності мікобактерій до інших протитуберкульозних препаратів. При застосуванні препаратів групи рифампіцину не спостерігалися випадки перехресної резистентності. Рифампіцин ефективний у комбінаціях зізоніазидом, стрептоміцином, етамбутолом та більшістю інших протитуберкульозних препаратів.

Піразинамід, який є похідним нікотинаміду, маєвисоку протитуберкульозну активність та бактерицидну дію.

Етамбутол - синтетичний препарат, який діє намікобактерії шляхом порушення синтезу ДНК у бактеріальній клітині. Він виявляє ранню бактерицидну дію, поступаючись лише ізоніазиду та перешкоджає виникненню резистентних до ізоніазиду та рифампіцину штамів.

Фармакокінетика. Всмоктування. Після внутрішнього застосування етамбутол всмоктується із травного тракту. Максимальна концентрація (Cmax) досягається через 2-4 год після одноразового застосування препарату в дозі 25 мг/кг маси тіла і становить 2-5 мкг/мл. При щодобовому застосуванні препарату у такій дозі протягом тривалого часу концентрація у плазмі крові зберігається на вищезгаданому рівні. Концентраціяетамбутолу в еритроцитах досягає максимальних значень, які приблизно у 2 рази перевищують концентрацію в плазмі. Це співвідношення підтримується протягом 24год.

Рифампіцин після внутрішнього застосування всмоктується із травного тракту. Cmax досягається через 2-4 год після одноразового застосування препарату в дозі 600 мг і становить в середньому 7мкг/мл. Рифампіцин здатний проникати через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри, виділяється з грудним молоком.

Ізоніазид після внутрішнього застосування швидко всмоктується із травного тракту, добре розподіляється по всіх органах та тканинах організму.

Піразинамід після внутрішнього застосування добре всмоктується із травного тракту. Після застосування препарату в дозі 20-25мг/кг маси тіла Cmax у плазмі крові досягається протягом 2 год і становить 30-50 мкг/мл.

Розподіл і метаболізм. Кумуляція етамбутолу у пацієнтів з нормальною функцією нирок відсутня, препарат метаболізується шляхом окислення.

Рифампіцин метаболізується в печінці шляхомдеацетилювання.

Ізоніазид метаболізується шляхом ацетилювання. Беручи до уваги, що швидкість ацетилювання є генетично детермінованою, в осіб з повільним метаболізмом спостерігається підвищення рівня ізоніазиду в крові ітим самим підвищується ризик розвитку токсичних реакцій.

Піразинамід розподіляється у тканинах організму (ут. ч. в печінці, легенях, спинномозковій рідині), здебільшого у пацієнтів із запаленими менінгеальними оболонками.

Зв’язування з білками плазми - 10%. Метаболізуєтьсяу печінці шляхом гідролізу.

Виведення. Протягом 24 год 50% застосованої дозиетамбутолу виводиться з сечею у незміненому вигляді, 8-15% - у вигляді метаболітів, 20-22% - з фекаліями.

15% від дози рифампіцину виводиться з сечею у незміненому вигляді, 15% - у вигляді метаболітів, залишки виводяться з жовчю.

50-70% від застосованої дози ізоніазиду виводиться зсечею через 24 год. Частково у незміненому вигляді.

Період напів виведення піразинаміду становить 9-10год. 70% дози виводиться з сечею протягом 24 год.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігали накопичення етамбутолу; періоднапів виведення рифампіцину у хворих з обструкцією жовчних шляхів збільшується, при проведенні гемодіалізу або перитонеального діалізу рифампіцин з крові не видаляється; період напів виведення піразинаміду подовжується у хворих з порушеннями функції печінки.

Показання для застосування. Майрин-П застосовується удорослих для інтенсивної хіміотерапії усіх форм туберкульозу, спричиненого чутливими мікро організмами. Препарат рекомендується застосовувати у початковій стадії лікування, яка триває приблизно 2 міс.

Спосіб застосування та дози. Добову дозу пацієнтам встановлюють залежно від маси тіла: менше 44 кг - 4 таблетки, 45 - 54 кг - 5таблеток, при масі 55 кг і більше – 6 таблеток. Добову дозу Майрин-Прекомендовано застосовувати одразу за 1 год до або через 2 год після їжі, запиваючи таблетки однією склянкою води. Курс лікування - 2 міс.

Побічна дія. При застосуванні препарату можливе виникнення таких побічних ефектів:

з боку травного тракту та печінки: стоматит, сухість у роті, печія, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, метеоризм, діарея, запор, гепатит, жовтяниця; підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну, лужної фосфатази; з боку центральної нервової системи та периферичної нервової системи: безсоння або сонливість, головний біль, запаморочення, атаксія, сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, парез, парестезії, судоми, периферична нейропатія, периферичний неврит, зниження гостроти зору, неврит і атрофія зорового нерва;

з боку системи кровотворення: тромбоцит опенія, транзиторна лейкопенія, агранулоцит оз, гемолітична анемія, метгемоглобінемія, сидеробластна анемія, підвищення концентрації сироваткового заліза, васкуліт;

алергічні реакції: свербіж, кропив’янка, пемфігоїд, анафілактичні реакції, ексудативний або ексфоліативний дерматит, еозинофілі я, пропасниця;

з боку сечовидільної системи: підвищення рівня сечовини, сечової кислоти, гемоглобінурія, гематурія, інтерстиціальнийнефрит, гостра ниркова недостатність, порушення сечовиділення (у чоловіків);

з боку кістково-м’язової системи: міалгія, артралгія, артрит, гострий напад подагри; дерматологічні реакції: фото сенсибілізація;

ефекти, обумовлені біологічною дією: кандидоз;

інші: порушення менструального циклу, порфірія.

Протипоказання. Вагітність, період годування груддю; вік пацієнтів до 13 років; гострі захворювання печінки будь-якої етіології; ізоніазид-, рифампіцин-, піразинамід-асоційовані захворювання печінки в анамнезі; гіперурикемія, подагра; гіпер чутливість до компонентів препарату.

Передозування. Симптоми: нудота, блювання, сонливість, порушення зору, зорові галюцинації, запаморочення, порушення мовлення, збільшення печінки, жовтяниця, тяжке ураження печінки, кома; коричнево-червоне або оранжеве забарвлення шкіри, сечі, поту, слини, сліз тафекалій пропорційно застосованій дозі препарату.

Лікування: промивання шлунка з наступним застосуванням активованого вугілля та проти блювотних засобів. Для прискорення виведення препарату показане проведення форсованого діурезу. При тяжкому порушенні функції печінки, що триває довше 24-48 год., можна застосовуватибіліарний дренаж. Можливе проведення екстракорпорального гемодіалізу. У пацієнтів з адекватною функцією печінки протягом 72 год спостерігатиметься зменшення розмірів печінки та поновлення її секреторної функції.

Особливості застосування. Узв’язку з можливою гепатотоксичністю у хворих з порушенням функції печінки, а такожпри хронічному алкоголізмі та недостатньому харчуванні Майрин-П слід застосовувати під наглядом лікаря.

У період застосування препарату хворим заборонено вживати алкоголь.

Рифампіцин може спричинити зміну кольору сечі, харкотиння, слізної рідини, а також стійке фарбування м’яких контактних лінз. Хворі мають бути відповідним чином поінформовані.

Оскільки рифампіцин є індуктором мікросомальнихферментів, Майрин-П з обережністю слід застосовувати при гострій інтермітуючійпорфірії. З тієї ж причини, з метою запобігання невдачам при оральній контрацепції, під час лікування препаратом необхідне додаткове використання негормональних засобів контрацепції.

Щоб запобігти погіршенню зору необхідно провести офтальмологічне обстеження кожного ока окремо, а також оцінити стан бінокулярного зору. Слід обстежити хворого перед початком терапії та повторювати обстеження періодично в процесі лікування. Хворий має негайно повідомляти лікарю про будь-які зміни гостроти зору. Якщо при об’єктивномуобстеженні підтверджується погіршення зору, не пов’язане з іншими причинами, необхідно припинити застосування препарату та проводити динамічне спостереження за станом зору хворого.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Відомо, що рифампіцин індукує деякі ферменти системи цитохрому Р-450. Встановлено, щорифампіцин прискорює метаболізм фенітоїну, хінідину, пероральних антикоагулянтів та протигрибкових препаратів.

Ізоніазид посилює такі ефекти фенітоїну, як сонливість і атаксія.

Гідроксид алюмінію порушує абсорбцію етамбутолу, тому необхідно використовувати альтернативні антацидні препарати.

При одночасному вживанні з нейро токсичними засобами можливе посилення нейротоксичної дії етамбутолу.

При одночасному застосуванні Майрин-П знижує активність пероральних контрацептивів, а також метадону, діазепаму, верапамілу, бета-адреноблокаторів, пероральних гіпоглікемічних препаратів, дигоксину, хінідину, дизопіраміду, дапсону та кортикостероїдів. При одночасному застосуванні рифампіцин, який входить до складу Майрину П, знижує активність фенітоїну, ізоніазид - уповільнює виведення фенітоїну. Пробенецид може збільшувати концентрацію рифампіцину в плазмі крові.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі 15-30°С.

Термін зберігання – 3 роки.

Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus