Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Неврит слухового нерва (нейросенсорна приглухуватість)
Це комплексне поняття, яке включає ураження анатомічних структур починаючи від спірального (кортієвого) органа внутрішнього вуха аж до коркових центрів слуху в головному мозку. Захворювання характеризується зниженням слуху, шумом у вусі. Воно поліетіологічне.
Розрізняють дві його форми - гостру та хронічну.
Гострий неврит слухового нерва
Хвороба розвивається раптово або поволі, але з самого початку набуває швидко прогресуючого перебігу. Причини різні: інфекційні хвороби (грип, кір, краснуха, епідемічний паротит, вушний оперізуючий лишай, туберкульоз, черевний тиф та ін ), отруєння ототоксичними антибіотиками (неоміцином, мономіцином, канаміцином, гентаміцином, стрептоміцином, БІОМІЦИНОМ, тобраміцином, сизоміцином, амікацином тощо) та іншими лікарськими засобами (зокрема хініном, саліцилатами, похідними миш'яку, хіноліну); гострі отруєння сполуками свинцю, фосфору, бензолу, чадним газом, аніліновими барвниками тощо.
При отоскопії змін не виявляють. Результати дослідів Вебера, Рінне, Швабаха свідчать про порушення звукосприймання. Оскільки немає больових та інших проявів запального процесу, зокрема гарячки, то хворі, а часом і медичні працівники вважають причиною зниження слуху сірчану пробку, тубоотит, не усвідомлюючи серйозності цього стану. Прогноз залежить від глибини ураження вуха і своєчасності початку лікування. Він сприятливий при частковому порушенні слуху, без залучення в процес вестибулярного апарату, за умови, що лікування розпочате якомога раніше. При глибокому ураженні (глухота, вестибулярні розлади) та пізно розпочатому лікуванні (за декілька тижнів від початку захворювання) процес призводить до сталої глухоти.
Лікування гострого невриту слухового нерва
Хворого на гострий неврит слухового нерва терміново госпіталізують у ЛОР-відділення. При його лікуванні виходять з того, що головною причиною слухових порушень і дегенеративних процесів є зміни в судинах внутрішнього вуха та мікроциркуляторні розлади, які викликають кисневу недостатність нейроепітеліальних і нервових клітин. На цьому грунті відбуваються подальші органічні зміни. Лікування проводять за певною схемою, яку коригують залежно від етіології хвороби та інших чинників. Хворому рекомендують безсольову дієту з обмеженням рідини. Призначають препарати, що поліпшують мозковий кровообіг (кавінтон - по 10-30 мг щодня, внутрішньовенно крапельно) та обмін речовин (кокарбоксилаза - по 0,1 г внутрішньом'язово, піридоксину гідрохлорид - по 1 мл 2,5 % розчину внутрішньом'язово). Крім того, застосовують сечогінні засоби (протинабрякова терапія) - гіпотіазід по 0,025 г впродовж 3-5 днів з перервою 3-4 дні (протипоказані фуросемід і етакринова кислота, оскільки вони є ототоксичними), а також препарати дезінтоксикаційної (реополіглюкін - 400-500 мл внутрішньовенно; гемодез - 400 мл внутрішньовенно крапельно) та протисудомної дії (но-шпа - по 0,04 г 2 рази на день). Показані гіпербарична оксигенація (барокамера) - 10 сеансів; глюкокортикоїди за схемою. При інфекційній етіології захворювання призначають антибіотики (не ототоксичні). Лікування в стаціонарі проводять протягом 10-14 днів.
Хронічний неврит слухового нерва
Може розпочатися непомітно. Перебіг захворювання буває поступово прогресуючим чи з ремісіями. Причини: тривале перенавантаження шумом, хронічна інтоксикація (сполуки свинцю, ртуті, чадний газ, нікотин та ін.), гіпертонічна хвороба, гіпотиреоз, сифіліс, кохлеарна форма отосклерозу, патологічні зміни в органі слуху в людей літнього і старечого віку, невринома слухового нерва тощо
Існує також спадкова форма приглухуватості. Крім того, у хронічний кохлеарний неврит переходить невилікуваний гострий неврит будь-якої етіології.
Лікування хронічного невриту слухового нерва
Лікування проводять залежно від причини захворювання.
По можливості намагаються її усунути. При лікуванні додержуються такої тактики: якщо подальшого зниження слуху не відбувається і рівень його залишається сталим протягом одного року і більше, то лікування не призначають, оскільки на поліпшення розраховувати не доводиться. Хворим показані слухопротезування, навчання зчитування мови з губ. В разі погіршення слуху (зокрема, після періоду стабілізації) лікування провадять, як при гострому невриті.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|