Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Олігофренія
Олігофренія (недоумство природжене) - одна з форм аномалії розвитку особистості. Вона характеризується недорозвиненням інтелекту і психіки в цілому, пов'язаним з ураженням центральної нервової системи у внутрішньоутрооний період або в ранньому дитячому віці, що не має тенденції до прогресування. Відповідно до етіологічного чинника виділяють три групи олігофренії.
Перша група
Перша група - олігофренії ендогенної природи (ураження генеративних клітин батьків):
1. Хвороба Дауна.
2. Справжня мікроцефалія.
3. Ензнмопатичні форми олігофренії із спадковими порушеннями різних видів обміну (білкового, вуглеводного, жирового); фенілкетонурія, галактоземія, фруктоземія, гістидинемія та ін.
4. Клінічні форми олігофренії, які характеризуються поєднанням недоумства із захворюванням кісток, шкіри (дизостозична, ксеродермічна).
Друга група
Друга група - ембріо- і фетопатії:
1. Олігофренія,зумовлена краснухою, перенесеною матір'ю під час вагітності (рубеолярна ембріопатія).
2. Олігофренія, викликана іншими вірусами (грип, епідемічний паротит, вірусний гепатит, цитомегаловірусна інфекція).
3. Олігофренія, зумовлена токсоплазмозом і лістеріозом.
4. Олігофренія, що виникла на фунті природженого сифілісу.
5. Клінічні форми олігофренії, які розвинулися внаслідок гормональних порушень у матері або під впливом екзо- й ендотоксичних агентів.
6. Олігофренія, спричинена гемолітичною хворобою новонароджених.
Третя група
Третя група - різновиди олігофренії, що виникають внаслідок дії різних шкідливостей під час пологів і в ранньому дитинстві:
1. Олігофренія, пов'язана з родовою травмою і асфіксією.
2. Олігофренія, викликана черепно-мозковою травмою в постнатальний період (у ранньому дитинстві).
3. Олігофренія, зумовлена перенесеним у ранньому дитинстві енцефалітом, менінгоенцефалітом, менінгітом.
За виразністю клінічних проявів олігофренії виділяють три її ступеня: дебільність, імбецильність та ідіотію.
Дебільність
Дебільність є найлегшим ступенем недорозвинення інтелекту. їй властива найбільша різноманітність клінічних проявів. Можливості навчання і соціальної адаптації таких хворих обмежені. Вони не можуть відрізнити головне від другорядного, плутають явища різного роду. При незначному порушенні здатності до абстракції хворі діти розв'язують досить складні завдання, проте і в цьому разі їх розумовий розвиток нижчий, ніж у здорових дітей того самого віку.
Хворі, які відзначаються доброю пам'яттю, здатні запам'ятовувати вірші, пісні, прислів'я, приказки, ходячі вислови, але, не завжди розуміючи зміст завченого, застосовують їх не до ладу. Поведінка їх часто є наслідувальною, залежить від випадкових подразників і позбавлена планомірності, врахування кінцевої мети; часто в ній є інфантильні риси. Так, хворий віком 19 років може разом з 5-річною дитиною бавитися «пісковими» іграшками, камінцями тощо.
Імбецильність
Ступінь олігофренії середньої тяжкості, при якому можливе, хоч і обмежене, утворення умовних зв'язків, тобто набуття деяких рухових навичок і мови.
Ці хворі можуть відрізняти близьких людей від сторонніх, їстівне від неїстівного; користуватися посудом, одягом, олівцем, іграшками; виконувати найпростіші види роботи, наприклад, копати, щось переносити та ін. Хворі впізнають знайомі їм предмети, зображені на малюнку, можуть назвати їх, але зрозуміти зміст якоїсь складної за сюжетом картинки вони здебільшого неспроможні. Вони звичайно не вміють як слід поводитися на уроках у школі: підводяться з місця і ходять по класу під час уроку, не реагують на зауваження вчителя. Одні з них байдужі до навколишнього, мляві; інші - дратівливі, злобні чи, навпаки, добродушні, привітні, працьовиті.
Ідіотія
Ідіотія - найтяжчий ступінь недорозвинення інтелекту, при якому умовні рефлекси майже або зовсім не виробляються. Внаслідок цього у хворих не розвивається мова, не утворюються навички, не лише трудові, а й самообслуговування: вони не можуть одягтися або роздягтися, вмитися, користуватися посудом і їдять тільки із сторонньою допомогою. Не розвиваються у них також вищі емоції (сором, бридливість, вдячність). У тяжких випадках хворі не можуть навіть навчитися стояти, ходити, відрізняти їстівне від неїстівного, близьких від сторонніх осіб.
У хворих з легшою формою ідіотії можуть вироблятися деякі умовні рефлекси. Вони впізнають близьких, виявляють до них прихильність, розуміють найпростіші фрази, жести і міміку оточуючих, здатні навіть самі вимовляти деякі слова, але запас цих слів дуже незначний. Ці хворі можуть їсти самостійно, реагувати на навколишнє, уникати небезпеки, плакати і сміятися. Однак моторика у них обмежена, не координована, вони роблять багато зайвих, непотрібних рухів, тимчасом як точні, тонкі та більш диференційовані рухи (наприклад, шиття) їм не вдаються.
Хворі на ідіотію, особливо на тяжку її форму, здебільшого лежать, багато годин вдень сплять, прокидаючись від голоду, холоду, болю тощо. Іноді спостерігається стан збудження, коли вони галасують, мимрять, плачуть, кусаються, стають агресивними без зовнішніх причин.
Олігофренія являє собою недорозвинення не лише психічних функцій, а й всього організму. Причини цього недорозвинення різні, тому соматичні і неврологічні симптоми цієї хвороби дуже різноманітні.
Будова тіла у хворих на олігофренію здебільшого неправильна, диспластична. Розміри тулуба і кінцівок не відповідають одне одному. Зріст, розміри голови, маса тіла, розвиток волосяного покриву і жирової тканини недостатні або надмірні. Можуть спостерігатися неправильний ріст зубів, заяча губа, вовча паща, альбінізм, перетинка між пальцями, неправильне число їх (полідактилія); відхилення у розвитку внутрішніх органів.
При неврологічному обстеженні виявляють різноманітні порушення, як локальні, так і загальномозкові (наприклад, при гідроцефалії). Моторика і мова хворих також порушені, розвиваються із запізненням. Рухи незграбні, часто спостерігаються різні дефекти мови.
Олігофренія як хвороба не прогресує. Але це не означає, що стан хворих лишається незмінним впродовж усього їхнього життя. За сприятливих умов виховання і навчання (в спеціальних школах) хворі на олігофренію ступеня імбецильності і особливо дебільності можуть до певної міри розвиватися, оволодівати деякими шкільними знаннями, навчатися якоїсь професії і згодом працювати. Позитивно діють деякі терапевтичні заходи, особливо в тих випадках, коли встановлено етіологічний чинник.
Лікування олігофренії
Існують різні методи лікування хворих на олігофренію, які застосовують з урахуванням причини захворювання (за можливості їх з'ясування). При розвитку олігофренії на грунті сифілісу призначають специфічні лікарські засоби; при ендокринних порушеннях - препарати, які заміняють нестачу відповідного гормону в організмі; при гідроцефалії лікування спрямовують на зниження підвищеного внутрішньочерепного тиску, зокрема, іноді застосовують хірургічне втручання. Звичайно, всі ці види лікування не можуть бути високоефективними і повністю нормалізувати стан хворого, бо в основному йдеться про залишкові явища після перенесеного захворювання, а не про хворобливий процес, який відбувається в даний момент.
Профілактика олігофренії
Профілактика олігофренії незрівнянно ефективніша, ніж терапія. Профілактичне значення мають насамперед боротьба з інфекційними захворюваннями, інтоксикаціями, дитячим травматизмом, а також поліпшення допомоги при пологах.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|