Енурез у дитини. Чекати чи лікувати?

Але насправді малюки не винні в тому, що в них енурез.

Коли йдеться про лікування дітей з енурезом, то думки із цього приводу розходяться. Одні кажуть, що небезпека енурезу перебільшена і треба просто почекати, коли дитина переросте. Інші наполягають: чим раніше батьки зроблять якісь кроки з лікування енурезу, тим менше «мокрих ночей» буде у житті дитини. Хто правий? Істина, як завжди, знаходиться десь посередині двох думок.

По-перше, якщо малюк не має тяжких супутніх неврологічних захворювань (ДЦП, вади розвитку, травми нервової або сечової системи, при виявленні яких пацієнт негайно має бути направлений до уролога) і йому менше 5 років, то вичікувальна тактика виправдана. Нормою вважається наявність неконтрольованого сечовипускання у денний час у дітей віком до 4 років та до 5 років – у нічний.

А лікування, загалом, відбувається трьома методами.

- Метод № 1. Мотиваційна терапія. Якщо дитина вже достатньо зріла, щоб нести відповідальність, то дуже добре працює система заохочень та призів (наприклад, стікер з героєм улюбленого мультика за кожну «суху ніч», іграшка за 7 таких ночей поспіль і т.д.).

- Метод № 2. Контроль рідини. Регуляція вживання рідини дитиною із розрахунку 30 – 50 мл на 1 кг ваги до 18.00. Від 18.00 до 19.00 рекомендується вечеря та прийом останньої порції рідини. При поєднанні з режимом дня, відходу до сну, виключення відеоряду перед сном дасть відчутні результати вже в найближчий місяць чи два.

- Метод № 3. Тренування сечового міхура. Ефективно у дітей у поєднанні з методом №2. Регулярне вживання рідини та сечовипускання через 2 – 3 години знімає активність частих позивів до сечовипускання. У дітей віком від 5 років слід спробувати прийом затримки сечовипускання при появі позову поза цим режимом.

Тому енурез цілком можна побороти і вже точно не варто його соромитися.