Нові методи ранньої діагностики: ШІ може помітити ризик серцевого нападу на КТ

Фахівці звертають увагу на так званий коронарний кальцій — це кальцієві відкладення в коронарних артеріях, які на КТ виглядають як яскраві світлі ділянки. Чим їх більше, тим вищим вважається ризик серцевого нападу та інших серцево-судинних ускладнень. Зазвичай ці плями спеціально шукають під час окремих кардіологічних обстежень, але їх часто можна помітити і на звичайних КТ грудної клітки. Проблема в тому, що такі знахідки нерідко залишаються поза увагою. За даними досліджень NIH, щороку пацієнтам проводять близько 19 мільйонів загальних КТ грудної клітки, але приблизно 20–40% випадків випадково виявленого коронарного кальцію не потрапляють у висновок. Саме тому експерти вважають, що штучний інтелект може стати способом «побачити те, що вже є на знімку, але не завжди описується». Ідея полягає в так званому опортуністичному скринінгу. Це означає, що одна й та сама КТ може дати інформацію не лише про ту проблему, через яку людину направили на обстеження, а й про інші ризики для здоров’я. Якщо алгоритм автоматично перевірятиме вже зроблені знімки на наявність коронарного кальцію, лікарі зможуть швидше знаходити пацієнтів, яким потрібна додаткова оцінка ризику, зміна способу життя або профілактичне лікування. Певні дослідження вже показують, що такий підхід може бути справді корисним. Наприклад, у великому аналізі не-ЕКГ-синхронізованих КТ у людей без встановленого атеросклеротичного серцево-судинного захворювання понад половина пацієнтів мали хоча б певний рівень коронарного кальцію, а в третини показник був на рівні 100 і більше. Саме такий рівень пов’язаний із вищим ризиком смерті, інфаркту, інсульту та інших серцево-судинних подій навіть після врахування традиційних факторів ризику.

Є й дані, що автоматичне виявлення такого кальцію може впливати на подальше лікування. У проєкті NOTIFY-1 алгоритм глибокого навчання використовували для пошуку коронарного кальцію на раніше виконаних КТ, після чого лікарів і пацієнтів повідомляли про знахідку. Через шість місяців призначення статинів було значно вищим у групі повідомлення — 51,2% проти 6,9% у групі звичайного ведення. Це означає, що автоматичний аналіз знімків може не просто знаходити ризик, а й реально підштовхувати до профілактики. Саме тут і з’являється головна перспектива штучного інтелекту: не замінити лікаря, а допомогти йому не пропустити важливу інформацію. Коли таких знімків мільйони, а навантаження на радіологів дуже велике, автоматична перевірка може стати способом виявити більше людей із прихованим серцевим ризиком на ранньому етапі. Втім, експерти наголошують, що сам по собі алгоритм не вирішує всіх проблем. Після такого виявлення виникає інше питання — що робити далі. Пацієнтам можуть знадобитися додаткові консультації, аналізи, повторні обстеження або призначення профілактичних препаратів. Лікарі також застерігають, що не кожна знахідка на КТ автоматично означає близький інфаркт. Йдеться насамперед про оцінку ризику, а не про миттєвий діагноз. Тому результати такого аналізу мають інтерпретуватися разом із віком пацієнта, артеріальним тиском, рівнем холестерину, курінням, супутніми хворобами та іншими чинниками. Саме в цьому випадку штучний інтелект може стати корисною частиною профілактики, а не просто ще однією «розумною технологією».

Отже, звичайні КТ грудної клітки можуть приховувати значно більше інформації, ніж здавалося раніше. Якщо штучний інтелект навчиться стабільно й точно знаходити коронарний кальцій на таких знімках, у медицини з’явиться шанс раніше виявляти людей із підвищеним ризиком серцевого нападу. Але головне питання тепер не лише в тому, чи може це працювати, а й у тому, як зробити так, щоб така система реально допомагала пацієнтам, а не просто створювала ще більше дорогих обстежень.

Журналіст: Савченко Анна