Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Амфоліп
БХАРАТ СІРАМС ЕНД ВАКЦИНС ЛІМІТЕД, Індія
Інструкція
Загальна характеристика:
міжнародна назва: амфотерицин В;
основні фізіко-хімічні властивості: стерильна, ізотонічна, непрозора суспензія жовтого кольору;
склад: 1 мл суспензії містить 5 мг амфотерицину В;
допоміжні речовини: диміристилфосфатидилхолін, диміристилфосфатидилгліцерол-натрію, натрію хлорид, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.
Форма випуску. Суспензія для приготування розчину для інфузії.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.
Код АТС J02 AА 01.
Фармакологічні властивості. Амфоліп містить протигрибкову сполуку амфотерицин В у комплексі з фосфоліпідами. Амфотерицин В - макроциклічний полі ненасичений протигрибковий антибіотик широкого спектру дії, отриманий із Streptomyces nodosus.
Фармакодинаміка. Амфотерицин В може виявляли фунгістатичні або фунгіцидні властивості залежно від концентрації антибіотика та чутливості грибка. Препарат діє шляхом зв’язування з ергостеролом у клітинній мембрані грибка, що спричиняє пошкодження останньої, витікання клітинного вмісту та загибель грибкової клітини.
Амфотерицин В in vitro активний відносно багатьох грибкових агентів, включаючи Сandida spp., Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Mucor spp., Sporothrix schenckii, Blastomyces dermatitidis, Coccidiodes immitis, Histoplasma capsulatum. Більшість грибкових штамів пригнічують концентрації амфотерицину В у діапазоні від 0.01 до 1.0 мг/мл.
Амфотерицин В має незначну активність або неактивний проти бактерій та вірусів. Фармакокінетика. Фармакокінетичні характеристики Амфоліпу відрізняються від властивостей звичайної лікарської форми амфотерицину В, що містить дезоксихолат. У дослідах на тваринах показано, що після введення Амфоліпу рівні амфотерицину В у печінці та селезінці, як і швидкість проникнення активної субстанції до тканин, перевищують показники звичайної лікарської форми. Співвідношення концентрацій препарату в тканинах та крові зі збільшенням дози зростає непропорційно, що дозволяє припустити уповільнення елімінації амфотерицину В із тканин. Пікові концентрації амфотерицину В у крові після введення Амфоліпу нижчі за ті, що досягаються після введення еквівалентних кількостей звичайного препарату. Введення звичайної лікарської форми амфотерицину В призводить до значно нижчих рівнів активної речовини в тканинах порівняно з введенням Амфоліпу.
Прискорений кліренс та значний об’єм розподілу Амфоліпу зумовлюють відносно низький рівень AUC та відповідають до клінічним даним щодо високих концентрацій препарату в тканинах. Кінетика Амфоліпу нелінійна.
Показання для застосування. Лікування системних грибкових інфекцій: крип токсикозів, бластомі козів, дисемінізованих форм кандидозів, кокцидіоідомікозів, гістоплазмозів, фікомікозів, споротрихозів, аспергільозів, шкірно-слизьових лейшманіозів та інших у пацієнтів, резистентних до звичайної терапії амфотерицином В або при непереносимості останнього.
Спосіб застосування та дози. Амфоліп – стерильна суспензія, вільна від пірог енних агентів, призначена для розведення та введення виключно шляхом внутрішньо венних інфузій.
Для лікування тяжких системних інфекцій, як правило, рекомендується введення дози 5,0 мг/кг/добу протягом не менше 14 діб. Амфоліп слід вводити шляхом внутрішньо венної інфузії зі швидкістю 2,5 мг/кг/год. Начальну пробну дозу 1,0 мг слід ввести шляхом внутрішньо венної інфузії протягом 15 хвилин.
Амфоліп необхідно розбавляти з 5% розчином декстрози для ін’єкцій до концентрації 1 мг/мл. Дітям та пацієнтам із серцево-судинними захорюваннями препарат слід вводити у вигляді емульсії в концентрації 2 мг/мл після розведення 5% розчином декстрози для ін’єкцій.
При введенні Амфоліпу слід визначати рівень креатині ну в сироватці крові для моніторингу ренальної токсичності. Корекцію дозування слід проводити лише після визначення індивідуальних особливостей клінічного стану пацієнта.
Без суттєвих ознак токсичності Амфоліп вводили протягом 11 місяців, при цьому сумарна доза препарату становила 56,6 г.
Приготування ін фузійної емульсії
Обережно збовтайте флакон та відберіть необхідну дозу амфотерицину В із флакону в один або більше шприців відповідної ємкості (20 мл або менше) з використанням голки 18 розміру. Витягніть голку з кожного шприца, наповненого Амфоліпом, та замініть її на голку з фільтром 5 мкм, що додається в упаковку до кожного флакону. Помістіть голку з фільтром, що приєднана до шприца, в контейнер для внутрішньо венних ін фузійних розчинів, що містить 5% розчин декстрози для ін’єкцій, та видавіть вміст шприца в контейнер. Збовтуйте контейнер до того часу, поки його вміст повністю не перемішається. Не використовуйте інфузійну емульсію у разі наявності будь-яких домішок.
Ін фузійний розчин краще за все вводити за допомогою ін фузійного насосу.
При роботі з Амфоліпом слід ретельно дотримуватися асептичних умов, оскільки препарат не містить ані консервантів, ані бактеріостатичних агентів. Флакони з Амфоліпом призначені для одноразового використання. Препарат з незвичним матеріалом слід відбраковувати. Не рекомендується зберігати розчинену інфузійну емульсію Амфоліпу.
Не розчиняйте препарат розчином хлориду натрію для ін’єкцій (фізіологічним розчином) та не змішуйте з іншими препаратами або електролітами. Не використовуйте вбудований мікробний фільтр.
При введенні емільсії Амфоліпу (1 мг/мл) кожні дві години перемішуйте вміст контейнера шляхом обережного збовтування його.
Побічна дія. Протягом перших 2 днів лікування Амфоліпом у чутливих пацієнтів можуть виникати озноб, лихоманка, нудота та блювання. З метою попередження розвитку таких побічних реакцій, пов’язаних з інфузією, можна провести премедикацію (наприклад, парацетамолом).
Побічні реакції, які виникали при застосуванні звичайного амфотерицину В, можуть спостерігатися також при введенні Амфоліпу. Необхідно ретельно обстежувати пацієнта на предмет виявлення побічної дії будь-якого типу, спричиненої амфотерицином В.
У пацієнтів з вираженим токсичним впливом на нирки звичайного амфотерицину В при його заміні на Амфоліп подібних ефектів не спостерігали. Порушення функції нирок, виявлене за підвищеним рівнем креатині ну, азотемією та гіпокаліємією, як правило, не потребує припинення лікування, оскільки немає даних про те, що Амфоліп безпосередньо викликає порушення функцій печінки або нирок.
Протипоказання. Амфоліп протипоказаний пацієнтам з гіперчутливістю до амфотерицину В або до будь-якого з компонентів препарату.
Передозування. Повідомлень про серйозні побічні реакції (типу зупинки серця або дихання) внаслідок передозування амфотерицину В не надходило.
У разі підозри щодо передозування слід припинити введення препарату, уважно обстежити пацієнта та, за необхідності, провести підтримуючу терапію.
Амфоліп не піддається гемодіалізу.
Особливості застосування.
Як і в разі застосування інших препаратів амфотерицину В, при введенні Амфоліпу напоготові має бути реанімаційне обладнання для підтримки серцевої діяльності та дихання у зв’язку з можливістю виникнення анафілактичних реакцій.
Застосування у дітей
У дітей системні грибкові інфекції успішно лікували Амфоліпом у дозах, які відповідають рекомендованим дозам для дорослих у перерахунку на масу тіла.
Дітям препарат слід вводити у вигляді емульсії в концентрації 2 мг/мл після розведення 5% розчином декстрози для ін’єкцій.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку системні грибкові інфекції успішно лікували Амфоліпом у дозах, які відповідають рекомендованим дозам для дорослих у перерахунку на масу тіла.
Застосування у пацієнтів з серцевою недостатністю
Пацієнтам із серцево-судинними захорюваннями препарат слід вводити у вигляді емульсії в концентрації 2 мг/мл після розведення 5% розчином декстрози для ін’єкцій.
Застосування у пацієнтів з нейтропенією
Амфоліп успішно застосовували для лікування системних грибкових інфекцій у пацієнтів з тяжкою нейтропенією (наслідком злоякісної хвороби крові, застосування цитотоксичних або імунодепресивних препаратів).
Системні грибкові інфекції
Амфоліп не слід застосовувати для лікування загальних або поверхневих мікозів, які визначаються виключно за допомогою позитивних шкірних проб або серологічних методів та не мають клінічних проявів.
Хвороби нирок
Оскільки амфотерицин В є потенційно нефротоксичним препаратом, перед початком терапії пацієнтів із захворюванням нирок в анамнезі та щонайменше щотижня протягом терапії слід проводити контроль функції нирок. Пацієнтам, які перебувають на діалізі, Амфоліп слід вводити лише після завершення діалізу. Протягом курсу лікування необхідно регулярно перевіряти рівні калію та магнію в сироватці крові.
Хвороби печінки
Амфоліп успішно застосовували для лікування пацієнтів з супутніми інфекційними ураженнями печінки, реакцією “трансплантант проти хазяїна”, іншими захворюваннями печінки або порушеннями внаслідок введення гепатотоксичних препаратів. Підвищення рівнів білірубіну, лужної фосфатази або трансаміназ у сироватці крові, крім Амфоліпу, можуть спричинити інші фактори, зокрема – інфекції, переїдання, супутнє застосування гепатотоксичних препаратів, реакція “трансплантант проти хазяїна”.
Вагітність та лактація
Амфотерицин В в окремих випадках використовували для лікування системних грибкових інфекцій у вагітних жінок без видимого впливу на плід. У дослідженнях токсичного впливу амфотерицину В на репродуктивну функцію у щурів та кроликів не було виявлено жодних ознак ембріотоксичності, фетотоксичності або тератогенності. Проте безпечність застосування Амфоліпу у вагітних жінок або жінок, що годують груддю, в клінічних дослідженнях не встановлена. Тому Амфоліп допустимо вводити вагітним жінкам та матерям-годувальницям лише з метою лікування хвороби, що становить загрозу життю, за умов, коли передбачувана користь перевищує ризик для матері та плода.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Нефротоксичні препарати
Амфотерицин В потенційно нефротоксичний, тому особливо уважно слід контролю вати функції нирок у пацієнтів, які супутньо отримують нефротоксичні препарати.
Зидовудин
Не виключена можливість посилення токсичного ураження кісткового мозку та нирок при введенні Амфоліпу одночасно із зидовудином. У разі необхідності одночасного лікування зидовудином слід ретельно контролю вати функції нирок та показники крові.
Циклоспорин
Попередні дані свідчать, що у пацієнтів, які отримують Амфоліп одночасно з високою дозою циклоспорину, відзначається підвищення рівня креатині ну в сироватці крові, обумовлене дією циклоспорину, але не Амфоліпу.
Існують повідомлення, що звичайний амфотерицин В взаємодіє з протипухлинними препаратами, кортикостероїдами та кортикотропіном (АКТГ), глікозидами наперстянки та м’язевими релаксантами. Даних щодо такої взаємодії при застосуванні Амфоліпу на сьогодні немає.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 2°С - 8°С. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. Флакони з одноразовою дозою містять по 2 мл (10 мг амфотерицину В), по 10 мл (50 мг амфотерицину В) та по 20 мл (100 мг амфотерицину В).
Кожний флакон упакований в картонну коробку разом із голкою з фільтром 5 мкм.
Виробник. БХАРАТ СІРАМС ЕНД ВАКЦИНС ЛІМІТЕД, Індія.
Адреса. 52, Mittal Chambers, Nariman Point, Mumbai– 400 021, Індія.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|