Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Indapamide; ((RS)-4-хлорo-3-сульфамоїл-N-(2-метил-2,3-дигідро-1Н-індол-1-іл) бензамід)

основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки з уповільненим вивільненням, вкриті оболонкою білого кольору;

склад: 1 таблетка містить індапаміду 1,5 мг;

допоміжні речовини: лактоза безводна, гуміарабік (Е 414), гіпромелоза, магнію стеарат, Опадрай АМВ білий.

Форма випуску. Таблетки пролонгованої дії.

Фармакотерапевтична група. Діуретичні засоби. Нетіазидні діуретики з помірно вираженою активністю.

Код АТС C03B A11.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Індапамід – сульфонамідний діуретик з антигіпертензивною активністю, похідне індолів (містить індольне кільце в структурі молекули). У дозі 1,5 мг/доб індапамід чинить антигіпертензивний ефект. Судинний механізм дії препарату пов’язаний із зменшенням скоротливості судинної стінки завдяки гальмуючому впливу на трансмембранний транспорт іонів Са²⁺ і стимуляції синтезу простагландинів Е₂. Механізм діуретичної дії пов’язаний з блокадою реабсорбції іонів натрію, хлору й води в проксимальних і дистальних ниркових канальцях та в ділянці висхідного відділу петлі Генле. Індапамід має виняткові фармакологічні властивості: не проникаючи через гематоенцефалічний бар’єр, препарат не чинить центральних ефектів; антигіпертензивна дія не змінюється й добре зберігається при порушенні функції нирок; індапамід практично не чинить негативного впливу на метаболізм ліпідів і вуглеводний обмін; фармакокінетика препарату допускає прийом препарату 1 раз на добу. Вплив індапаміду проявляється тільки при стійкому і тривалому підвищенні артеріального тиску. Досягнення максимального терапевтичного ефекту відзначається при тривалому систематичному прийомі препарату.

Фармакокінетика. Індапамід, що поступово вивільняється, швидко та повністю абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Після їжі швидкість абсорбції препарату трохи зростає, але це не впливає на кількість абсорбованого препарату. При одноразовому чи багаторазовому застосуванні дози максимальна концентрація препарату у крові досягається приблизно через 8 годин після вживання. Індапамід зв’язується із білком плазми крові на 79%, переважно мета мобілізується у печінці до неактивних метаболітів. Значна частина спожитої дози виводиться у формі неактивних метаболітів з сечею (70 % від спожитої дози), елімінується через шлунково–кишковий тракт (22 % від спожитої дози) і лише 5 – 8 % виводиться з сечею в незміненому стані. Період напів виведення становить у середньому 16 годин. Формування динамічно рівноважної концентрації настає через 4 доби, а стійкий терапевтичний ефект формується тільки після 8 - 12 тижнів систематичного застосування. Тривале застосування не призводить до накопичення індапаміду.

У пацієнтів із порушенням функцій нирок змін у фармакокінетичних параметрах не виявлено.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування та дози.

Призначають внутрішньо 1 таблетку (1,5 мг) на добу, незалежно від тяжкості гіпертензії, бажано зранку, до їжі. При недостатньому ефекті необхідно додавати інші антигіпертензивні засоби. Термін лікування визначається індивідуально.

Побічна дія.

Загальна слабкість, сухість у роті, запаморочення, головний біль, нудота, запор, макулопапульозний висип, пурпура, загострення системного червоного вовчака, алергічні реакції, ортостатична гіпотензія, підвищення концентрації сечової кислоти, глюкози і ліпідів у сироватці крові, парестезії, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, підвищення активності печінкових ферментів, украй рідко – тромбоцит опенія, лейкопенія, агранулоцит оз, а пластична анемія, гемолітична анемія, гіперкальціємія; у хворих з печінковою недостатністю можливо розвиток печінкової енцефалопатії, панкреатиту.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до індапаміду й похідних сульфонаміду, гострі порушення мозкового кровообігу (у тому числі недавно перенесені), виражені порушення функцій нирок, печінки (енцефалопатія), декомпенсований цукровий діабет, період вагітності й годування груддю, дитячий вік до 18 років.

Передозування. Токсичні симптоми можуть спостерігатись при введенні індапаміду у дозах, що перевищують 40 мг. До симптомів передозування відносяться порушення водно- електролітного балансу (гіпонатріємія та гіпокаліємія), нудота, блювання, гіпотензія, судоми, запаморочення, сонливість, поліурія, олігурія.

Лікування. У випадку передозування рекомендується промивання шлунка і/або вживання активованого вугілля, потім – відновлення водно-електролітного балансу організму.

Особливості застосування. У більших дозах індапамід виключно посилює діурез, не змінюючи вираженість анти гіпертонічного ефекту. Таким чином, якщо зниження тиску при застосуванні 1,5 мг/добу препарату є недостатнім, бажано додавати інший анти гіпертонічний засіб. При порушеннях функції печінки тіазидоподібні діуретики можуть спричиняти розвиток печінкової енцефалопатії. У випадку появи характерних симптомів, препарат необхідно терміново відмінити. При застосуванні препарату потрібен постійний моніторинг як до початку лікування, так і у період лікування лабораторних показників: рівня калію, натрію, сечової кислоти і глюкози у крові. Необхідно проводити моніторинг функції нирок (рівень креатині ну й сечовини в плазмі крові) і ЕКГ-контроль, особливо при порушеннях водно-електролітного балансу, при подагрі, цукровому діабеті, печінковій або нирковій недостатності, у пацієнтів літнього віку. Гіпокаліємія (менш 3,4 ммоль/л) є фактором ризику розвитку небезпечних аритмій, підвищує токсичність серцевих глікозидів. Таким хворим слід частіше здійснювати контроль рівня калію у сироватці крові й коригувати його, особливо у пацієнтів груп ризику (в осіб літнього віку, при незбалансованому харчуванні, у хворих із цирозом печінки, захворюваннями вінцевих артерій, серцевою недостатністю, при подовженні інтервалу Q-T на ЕКГ). На фоні довго тривалого лікування індапамідом підвищується активність реніну. Розвиток гіперурикемії сприяє виникненню нападів подагри. Оскільки препарат знижує рівень йоду, з’вязаного з білками сироватки крові (очевидно, шляхом безпосередньої конкуренції за з’вязування з білками), він протипоказаний хворим з порушеннями функції щитоподібної залози.

Спортсмени. Індапамід може дати позитивну реакцію на допінг-тест.

Застосування препарату в період вагітності та лактації. Під час вагітності не застосовувати! На час лікування необхідно припинити годування груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем та роботу з механічними приладами. Може викликати сонливість і запаморочення, що необхідно враховувати при роботі з потенційно небезпечними механізмами і керуванні транспортними засобами.

Препарат не рекомендується призначати дітям.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Не застосовувати разом з:.

-препаратами, що містять літій: застосовування індапаміду разом з препаратами літію зумовлює підвищення вмісту літію у крові із симптомами передозування. Подібні симптоми спостерігаються у пацієнтів із мало сольовою дієтою (зменшення виведення літію із сечею);

-препаратами, що подовжують QT-інтервал чи можуть спричиняти пароксизми шлуночкової тахікардії (torsade de pointes), але не чинять антиаритмичної дії (астемізол, бепридил, еритроміцин (розчин для внутрішньо венного застосування), галофантрин, пентамідин, сультоприд, терфенадин, вінкамін): гіпокаліємія після приймання індапаміду підвищує ризик виникнення аритмії, пов’язаної із застосовуванням цих препаратів.

Необхідно застосовувати з обережністю :

-не стероїдні протизапальні препарати (що вживаються систематично): застосування разом з індапамідом може спричинити зниження анти гіпертонічного ефекту останнього та ураження нирок, пов’язане з дегідратацією;

- амфотерицин В (що вводиться внутрішньо венно), глюко- і мінералокортикостероїди (що приймають систематично), тетракозактид та проносні засоби осмотичної дії: при застосуванні разом з індапамідом посилюються побічні ефекти цих засобів, що може спричинити підвищення ризику виникнення гіпокаліємії;

- баклофен: посилює антигіпертензивну дію індапаміду;

-глікозиди наперстянки: вживання індапаміду разом з глікозидами наперстянки підсилює небажані ефекти останнього, особливо на фоні гіпокаліємії;

-калієзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен): така терапія клінічно виправдана, але не виключає ризику гіпокаліємії. Гіпокаліємія може розвиватися у пацієнтів у зв’язку з погіршенням роботи нирок або хворих на цукровий діабет;

-інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ): при застосування разом з індапамідом можливе підвищення ризику раптового зниження тиску та/або розвиток ниркової недостатності впродовж перших тижнів лікування у пацієнтів із стійким дефіцитом натрію, особливо якщо супроводжується стенозом ниркової артерії;

-антиаритрмічні препарати, що зумовлюють пароксизми шлуночкової тахікардії (torsade de pointes): застосування деяких анти аритмічних препаратів (хінидін, гідрохінидін, дизопірамід, аміодарон, бретиліум, соталол): разом з індапамідом підвищує ризик виникнення пароксизмі в шлуночкової тахікардії (torsade de pointes), аритмії у випадку зниженого рівня калію у сироватці;

- метформін: одночасне застосування метформіну підвищує ризик лактоацидозу, особливо у випадках ниркової недостатності, при рівні креатині ну у крові більше 15 мг/л (135 мкм/л) для чоловіків і 12 мг/л (110 мкм/л) для жінок;

-йодовмісні контрастні засоби: при одночасному застосуванні з діуретиком існує підвищений ризик гострої ниркової недостатності, зумовленої дегідратацією, особливо при використанні великих доз йодовмісних контрастних засобів;

-трициклічні антидепресанти і нейролептики: одночасне застосування з індапамідом, завдяки посиленню антигіпертензивної дії, підвищує ризик виникнення артеріальної ортостатичної гіпертензії;

-солі кальцію: одночасне застосування з індапамідом, в зв’язку із послабленим виведенням кальцієвих іонів, може спричинити гіперкальціємію;

- циклоспорин: одночасне застосування з індапамідом може спричинити підвищення рівня креатині ну в крові, що не впливає на концентрацію циклоспорину;

-кортикостероїди, тетракозактид (системного застосування): можуть зумовити послаблення антигіпертензивної дії індапаміду за рахунок затримки натрію і води в організмі.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °С. Термін придатності – 3 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, № 30 (3×1) в пачці.

Заявник. ШВАРЦ ФАРМА Сп. з о. о.

Адреса. 05-092 Ломіанки, вул. Дольна 21, Польща.

Виробник. ЗФ Альтана Фарма Сп. з о. о., Польща.

Адреса. 99-420, Лишковіце, вул. Кшиштва Ловіцкего, 12.