Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Ролітен
«Ранбаксі Лабораторіз Лімітед». Індія
Інструкція
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: tolterodine; (R)-2-[3-[bis(1-метилетил)-аміно]1-феніл пропіл]-4-метил фенол [R-(R*,R*)]-2,3 дигідроксибутандіоат (1:1) (сіль);
основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі таблетки, двоопуклі з обох боків, вкриті плівковою оболонкою;
склад: 1 таблетка містить толтеродину тартрату 2 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію двохосновний фосфат, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний;
оболонка: опадрай OY-S-58910 білий.
Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в урології, включаючи спазмолітики. Код АТС G04B D07.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Толтеродин – конкурентний блокатор М-холінергічних рецепторів сечового міхура й слинних залоз. Зв’язуючись з цими рецепторами, толтеродин спричиняє зниження скорочувальної функції сечового міхура та зменшення слиновиділення. Виражений вплив толтеродину на функцію сечового міхура було відзначено також у здорових добровольців. Після прийому 6,4 мг препарату відбувалося неповне спорожнення сечового міхура, збільшувалася кількість залишкової сечі й зменшувалось напруження детрузора, що спричиняло спазмолітичну дію препарату на сечові шляхи. Після прийому внутрішньо толтеродин метаболізується в печінці й перетворюється на 5-гідроксиметильне похідне, що є основним фармакологічно активним метаболітом. Цей метаболіт має близькі до толтеродину фармакологічні властивості й у осіб з підвищеним обміном речовин істотно підсилює дію препарату. Як толтеродин, так і його 5-гідроксиметильне похідне, високо специфічні щодо мускаринових рецепторів і не впливають істотно на інші рецептори. Максимальний ефект слід очікувати після 4 тижнів приймання препарату.
Фармакокінетика. Після прийому препарату внутрішньо толтеродин швидко абсорбується з травного тракту. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 1 - 2 год після прийому і підвищується пропорційно дозі толтеродину в інтервалі 1 - 4 мг. Толтеродин екстенсивно метаболізується в печінці після застосування внутрішньо. Головний шлях метаболізму здійснюється за допомогою поліморфного ферменту CYP2D6 і призводить до утворення 5-гідроксиметильного фармакологічно активного метаболіту. Системний кліренс толтеродину в осіб з підвищеним метаболізмом становить приблизно 30 л/год, а період напів виведення – 2 - 3 год. Для людей, у яких відсутній фермент CYP2D6, шляхом метаболізму є деалкірування через СУР 3А 4 до N-деалкірованого толтеродину, який не є активним. У таких людей збільшений період напів виведення і знижений кліренс, що призводить до підвищення концентрації. Таким чином, безпека, переносимість і клінічна ефективність в обох групах пацієнтів порівнянна незалежно від фенотипу. Абсолютна біодоступність толтеродину становить 65% в осіб зі зниженим метаболізмом (позбавлених CYP2D6) і 17% в осіб з підвищеним метаболізмом (більшість пацієнтів). Прийом їжі не впливає на експозицію незв’язаного толтеродину та активного 5-гідроксиметильного метаболіту в осіб з підвищеним метаболізмом, хоча рівень толтеродину в крові підвищується. Після введення 14С-толтеродину майже 77% радіо активної мітки виводиться з сечею, 17% – з калом.
Показання для застосування. Гіперактивність (нестабільність) сечового міхура, що проявляється частими імперативними позивами до сечовипускання або нетриманням сечі.
Спосіб застосування та дози. Ролітен приймають внутрішньо по 2 мг 2 рази на добу незалежно від прийому їжі. При розвитку виражених побічних ефектів дозу знижують до 1 мг 2 рази на добу. Через кожні 2 - 3 місяці слід оцінювати клінічний ефект лікування. Рекомендована доза для пацієнтів з порушеннями функції печінки та/або нирок – 1 мг 2 рази на добу.
Побічна дія. Препарат може спричиняти М-холінолітичні ефекти легкого і середнього ступеня тяжкості, такі як сухість шкіри і слизових оболонок, зменшення сльозовиділення, диспепсія.
З боку імунної системи: алергічні реакції;
з боку нервової системи: підвищена емоційна лабільність, порушення свідомості, галюцинації, парестезія, головний біль, запаморочення, сонливість;
очі: ксерофтальмія, порушення зору, у тому числі порушення акомодації;
з боку серцево-судинної системи: тахікардія, подовження інтервалу Q–T;
з боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, запор, біль у животі, метеоризм, блювання;
з боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія;
метаболічні зміни: збільшення маси тіла;
загальні прояви: підвищена втомлюваність, біль у грудях, периферичні набряки.
Серед інших побічних ефектів рідко відзначалися анафілактичні реакції з ангіоневротичним набряком і серцевою недостатністю. Застосування інших препаратів цієї групи іноді супроводжується пальпітацією та аритмією.
Протипоказання. Затримка сечовипускання, закрито кутова глаукома, тяжка псевдопаралітична міастенія, тяжкий виразковий коліт, мегаколон; підвищена чутливість до препарату; вагітність і лактація; дитячий вік до 18 років.
Передозування.
Симптоми: порушення акомодації, болісні позиви до сечовипускання, галюцинації, сильне збудження, судоми, дихальна недостатність, тахікардія, затримка сечі, мідріаз, збільшення інтервалу QT.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при виражених центральних антихолінергічних ефектах (галюцинаціях, сильному збудженні) призначення фізостигміну; при судомах або вираженому збудженні – призначення бензодіазепінів; при тахікардії – призначення блокаторів β-адренорецепторів; при порушенні дихання – штучна вентиляція легенів; при затримці сечі – катетеризація сечового міхура; при вираженому мідріазі – призначення очних крапель з пілокарпіном і переведення пацієнта в затемнене приміщення; при збільшенні інтервалу QT – стандартні підтримуючі заходи для ведення пролонгованого QT.
Особливості застосування. З обережністю застосовують Ролітен у пацієнтів зі значною обструкцією сечових шляхів з ризиком затримки сечовипускання, захворюваннями нирок, патологією печінки (доза не повинна перевищувати 1 мг 2 рази в добу), з обструктивним ураженням травного тракту, нейропатією, невправною грижею, ризиком порушення моторики шлунково-кишкового тракту.
З обережністю призначають препарат хворим, які мають фактори ризику подовження інтервалу Q-T (гіпокаліємія, брадикардія, одночасний прийом препаратів, здатних спричинити збільшення інтервалу Q-T) і такі захворювання серця, як ішемічна хвороба серця, аритмія, хронічна серцева недостатність.
Вплив на керування авто транспортом і роботу з небезпечними механізмами
Оскільки Ролітен може спричиняти порушення акомодації і сповільнювати швидкість реакції, він може впливати на здатність до керування авто транспортом і роботу з потенційно небезпечними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Варто уникати одночасного застосування сильних інгібіторів CYP3А 4, таких, як макролідні антибіотики (еритроміцин і кларитроміцин) або протигрибкові засоби групи азолів (кетоконазол, ітраконазол і міконазол), а також антипротеазних засобів, оскільки ці препарати можуть підвищувати концентрацію толтеродину в плазмі крові і тим самим підвищувати ризик передозування.
Одночасне застосування інших препаратів, які мають антихолінергічні властивості, може призводити до посилення терапевтичної дії і небажаних ефектів. Навпаки, при одночасному призначенні агоністів М-холінорецепторів терапевтична дія толтеродину може послаблюватися. Толтеродин може послабити дію про кінетиків, таких як метоклопрамід і цизаприд. Дослідження взаємодії не показали будь-яких взаємодій з варфарином або комбінованими пероральними контрацептивами (етиніл естрадіол/левоноргестрел). Одночасне застосування з флуоксетином (сильний інгібітор CYP2D6) не призводить до клінічно значимої взаємодії. Одночасне застосування Ролітену з діуретиками, такими як індапамід, гідрохлортіазид, тріамтерен, бендрофлуметіазид, хлортіазид, метилхлортіазид або фуросемід, не призводило до будь-яких несприятливих порушень електрокардіограми.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; 6 блістерів у картонній коробці.
Виробник. “Ранбаксі Лабораторіз Лімітед”.
Адреса. Plot No. B-2, Marcaim Industrial Estate, Ponda, Goa 403404, India.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|