Чому ж люди відчувають страх всім тілом? Психіатр Араш Джаванбахт з Університету Вейна, США, пояснює, як страх діє на мозок і тіло та який вплив на тіло чинить занадто сильне занепокоєння.
Є кілька ділянок у мозку людини, які беруть активну участь в обробці страху. Коли виникає небезпека, і ви починаєте боятися, сенсорні сигнали спочатку передаються в мигдалеподібне тіло. Це невелика ділянка мозку, яка розташована з вухами. Саме тут відбувається оцінка поточної ситуації та з’являється реакція на неї. Тобто людина розуміє, чи потрібно рятуватися, чи варто все сприймати більш спокійно. І така реакція виникає дуже швидко.
Гіпокамп розташований поруч із мигдалеподібним тілом і тісно пов’язаний із ним. Він бере участь у запам’ятовуванні того, що є небезпечним для вас, а що — ні. Наприклад, якщо людина дивиться на лева, що гарчить у зоопарку, то їй стає страшно, але гіпокамп блокує страх, тому що лев не становить загрози.
Префронтальна кора головного мозку, розташована над очима, здебільшого бере участь у когнітивних і соціальних аспектах обробки страху. Тобто, людина може боятися змію доти, доки не дізнається, що вона не отруйна і не загрожує людині.
Хоча префронтальна кора регулює емоції, вона також може навчити людину боятися і все залежить від вашого соціального оточення. Тобто, ви можете не боятися зустрічі з керівництвом доти, доки колега не розповість вам про те, що існує загроза звільнення. Якщо мозок вирішує, що страх виправданий у цій конкретній ситуації, він активує різні нейронні та гормональні зв’язки для того, щоб людина могла швидко підготуватися до потрібних дій.
Водночас мозок готує організм людини до того, що можуть виникати сильні фізичні навантаження, якщо, наприклад, вам потрібно втекти. Моторна кора головного мозку посилає швидкі сигнали в м’язи, щоб підготувати їх до швидких рухів.
Крім того, страх змушує надниркові залози виробляти гормони, такі як адреналін, які мандрують кров’ю, щоб досягти цих органів і збільшити швидкість їхньої реакції на страх. Щоб забезпечити достатнє кровопостачання м’язів, сигнали симпатичної нервової системи збільшують частоту биття серця.
У легенях сигнали симпатичної нервової системи розширюють дихальні шляхи і часто збільшують частоту та глибину дихання. Тому, коли людині страшно, може виникнути задишка.
Також страх може впливати на роботу шлунка та кишківника, зменшуючм приплив крові, щоб зберегти кисень і поживні речовини для серця та мозку.