Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Хвороби








В12-дефіцитна анемія

Категорія: 

В12-дефіцитна анемія (анемія Аддісона-Бірмера) розвивається внаслідок порушення всмоктування або підвищеного використання організмом ціанокобаламіну. Їй властивий мегалобластичний тип кровотворення в поєднанні з атрофічним гастритом і ураженням нервової системи. Причини дефіциту ціанокобаламіну: атрофія залоз фундального відділу шлунка, які продукують глікопротещ, необхідний для засвоєння цього вітаміну; інвазія стьожаком широким, спру, гастректомія, резекція тонкої кишки, ентерит, хвороби печінки, вагітність. При дефіциті ціанокобаламіну порушується синтез ДНК в кровотворних клітинах кісткового мозку, еритроцит перетворюється на мегалобласт з диференціацією до мегалоцита. Останній має короткий термін життя і швидко руйнується, що веде до анемії.

Клініка В12-дефіцитної анемії



На В12-дефіцитну анемію хворіють переважно чоловіки похилого віку. Клінічна картина розвивається поступово, складається із періодів загострення і ремісії. Хвороба починається із загальної слабкості, швидкої втомлюваності, запаморочення, задишки. Деякі хворі скаржаться на печію кінчика язика, втрату апетиту, нудоту, біль в надчеревній ділянці. В пізній стадії хвороби з'являються м'язова слабкість, незначний біль та оніміння в кінцівках. При огляді відзначається блідість шкіри і слизових оболонок з жовтим відтінком, язик темно-малинового кольору, з атрофією сосочків, печінка і селезінка збільшені. Тяжкість стану хворого залежить від швидкості розвитку і ступеня анемії. В фазі загострення при прогресуванні є ризик розвитку анемічної коми у зв'язку з різкою ішемією головного мозку.

Діагностика В12-дефіцитної анемії



При дослідженні периферичної крові визначають зниження кількості еритроцитів при кольоровому показнику, що перевищує 1; лейкопенію, тромбоцитопенію, ретикулоцитопенію. Вміст непрямого білірубіну і заліза в сироватці крові збільшений. У мазку крові трапляються великі і насичені гемоглобіном еритроцити - макроцити, мегалобласти. Остаточний діагноз ставить гематолог після пункції кісткового мозку, що треба зробити до призначення ціанокобаламіну.

Лікування В12-дефіцитної анемії



Лікування розпочинають з парентерального призначення ціанокобаламіну. Клініко-гематологічний ефект спостерігається у всіх хворих. Внутрішньом'язово вводять 200-400 мкг ціанокобаламіну один раз на добу протягом 4-6 тиж до появи ремісії. Після цього призначають по 100 мкг розчину цього вітаміну один раз на тиждень протягом 2 міс. Якщо є загроза коми, призначають внутрішньовенно 500-1000 мкг ціанокобаламіну, переливання еритроцитарної маси. Поява неврологічної симптоматики вимагає підключення тіаміну. Хворі на В12-дефіцитну анемію підлягають диспансерному нагляду, який здійснює гематолог з метою проведення профілактичних курсів лікування.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus