Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Ліки та препарати







Октрайд

САН ФАРМАСЬЮТИКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД, Індія


Інструкція


Загальна характеристика:

міжнародна назва: октреотид;

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;

склад: 1 мл містить октреотиду ацетату еквівалентно октреотиду 50 мкг або 100 мкг;

допоміжні речовини: кислота оцтова льодяна, натрію ацетат, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Гіпоталамічні гормони. Код ATC Н 01СВ 02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Октреотид являє собою синтетичний октопептид, котрий є похідним природного гормону соматостатину, він має подібні фармакологічні ефекти, але при цьому тривалість його дії значно більша. Препарат пригнічує патологічно підвищену секрецію гормону росту, а також секрецію тиреотропного гормону. Пригнічує екзокринну та ендокринну (інсуліну, глюкагону) секрецію підшлункової залози, а також секрецію гастрину, соляної кислоти, холецистокініну, секретину, травних ферментів, вазоінтестинального пептиду і деяких інших пептидів, біологічно активних речовин, секреція яких здійснюється гастро-ентеро-панкреатичною системою. Пригнічує моторику шлунка та кишечнику.

Фармакокінетика. Після підшкірного введення препарат швидко та повністю проникає у кров’яне русло. Максимальна концентрація препарату в плазмі досягається у межах 30 хв після введення.

Зв'язування з білками плазми становить 65%. Зв’язування октреотиду з форменими елементами крові вкрай незначне. Обсяг розподілу – 0,27 л/кг.

Загальний кліренс – 160 мл/хв. Майже 32% введеної дози препарату виводиться в незміненому вигляді нирками. Період напів виведення (Т½) після підшкірної ін'єкції препарату становить 100 хв. Після внутрішньо венного введення виведення препарату здійснюється у дві фази: Т½ – 10 і 90 хв відповідно. У літніх пацієнтів знижується кліренс, а Т½ збільшується. При тяжкій нирковій недостатності кліренс зменшується вдвічі.

Показання для застосування. Акромегалія (при відсутності достатнього ефекту від хірургічного лікування, променевої терапії та у неоперабельних хворих).

Профілактика та лікування ускладнень після операцій на підшлунковій залозі.

Рефрактерна діарея у хворих на СНІД.

Зупинка кровотечі і профілактика повторної кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу у хворих на цироз печінки.

Полегшення перебігу симптомів ендокринних пухлин травного тракту і підшлункової залози, карциноїдні пухлини з наявністю карциноїдного синдрому, глюкагономи, гас триноми (синдром Золлінгера-Еллісона), інсулін оми, соматолібериноми.

Спосіб застосування та дози.

При акромегалії підшкірно початкова доза становить 0,05 - 0,1 мг через 8 - 12 год, в подальшому залежно від концентрації гормону росту в крові, клінічних симптомів та переносимості препарату. У більшості хворих добова доза становить 0,2-0,3 мг. Максимальна доза – 1,5 мг/добу. Якщо протягом трьох місяців лікування відсутня позитивна динаміка, лікування слід припинити.

Для профілактики ускладнень після операцій на підшлунковій залозі першу дозу 0,1 мг вводять підшкірно за 1 год до лапаротомії; потім після операції вводять підшкірно по 0,1 мг 3 рази на добу протягом 7 наступних днів.

Для зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу уводять внутрішньо венно у дозі 0,025 мг за годину у вигляді тривалих інфузій протягом 5 днів. У хворих літнього віку немає необхідності знижувати дози октреотиду. 0,025 мг препарату розводять в 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

При рефрактерній діареї у хворих на СНІД вводять підшкірно в початковій дозі 0,1 мг 3 рази на добу. Якщо після 1 тижня лікування симптоми не зникають, дозу підвищують до 0,25 мг 3 рази на добу.

При ендокринних пухлинах травного тракту і підшлункової залози вводять підшкірно в початковій дозі 0,05 мг 1 - 2 рази на добу. Далі, залежно від клінічного ефекту (дослідження гормонів, що продукуються пухлиною), переносимості препарату дозу можна поступово підвищити до 0,1 - 0,2 мг 3 рази на добу. В особливих випадках можуть знадобитися вищі дози. Підтримуючу дозу встановлюють індивідуально.

Побічна дія.

З боку ШКТ, підшлункової залози, печінки і жовчного міхура: можливі - анорексія, нудота, блювання, спастичні болі в животі, відчуття здуття живота, надлишкове газоутворення, діарея і стеаторея. Хоча виділення жиру з калом може зростати, немає вказівок на те, що тривале лікування октреотидом може призводити до розвитку порушень усмоктування (мальабсорбція). У поодиноких випадках можуть відзначатися явища, що нагадують гостру кишкову непрохідність.

Відомі окремі випадки гострого гепатиту без холестазу, а також гіпербілірубінемії у поєднанні зі збільшенням активності лужної фосфатази, гама-глютамілтрансфер ази та, меншою мірою, інших трансаміназ.

Тривале використання препарату може призводити до утворення конкрементів у жовчному міхурі.

Є повідомлення про поодинокі випадки гострого панкреатиту, що розвивався у перші години або дні застосування і минав після відміни октреотиду.

З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках - аритмія, брадикардія.

З боку вуглеводного обміну: можливе порушення толерантності до глюкози після прийому їжі (обумовлено пригніченням препаратом секреції інсуліну), гіпоглікемія; у поодиноких випадках при тривалому лікуванні можливий розвиток персистуючої гіперглікемії.

Місцеві реакції: у місці ін'єкції можливі біль, відчуття свербежу або печіння, почервоніння і припухлість (такі явища зазвичай минають протягом 15 хв).

Інші: алергійні реакції, алопеція.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Передозування. Можливі такі симптоми: короткочасне зниження ЧСС, почуття припливу, спастичний біль в животі, діарея, нудота, відчуття порожнечі в шлунку.

Лікування симптоматичне.

Особливості застосування. Октрайд треба застосовувати з обережністю у пацієнтів, які страждають на жовчнокам'яну хворобу та цукровий діабет.

У хворих на цукровий діабет, які одержують інсулін, Октрайд може знижувати потребу в інсуліні.

Якщо камені в жовчному міхурі виявлені перед початком лікування, питання про застосування Октрайду вирішується індивідуально залежно від співвідношення потенційного лікувального ефекту препарату і можливих факторів ризику, пов'язаних з наявністю каменів у жовчному міхурі.

Побічні ефекти з боку ШКТ можуть бути зменшені, якщо ін'єкції Октрайду робити в проміжках між прийомами їжі або перед сном.

У хворих з інсулін омами на фоні лікування Октрайдом може відмічатися збільшення вираженості і тривалості гіпоглікемії (це пов’язано з більш вираженим пригнічую чим впливом на секрецію гормону росту і глюкагону, ніж на секрецію інсуліну, а також з меншою тривалістю інгібуючого впливу на секрецію інсуліну). За такими хворими слід уважно спостерігати на початку лікування Октрайдом, а також при кожній зміні дози препарату. Істотні коливання концентрації глюкози в крові можна спробувати знизити шляхом частішого введення Октрайду.

Під час кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу у хворих на цироз печінки підвищений ризик розвитку інсулінзалежного цукрового діабету, а також можливі зміни потреби в інсуліні у хворих на цукровий діабет, тому у цих випадках необхідний систематичний контроль концентрації глюкози в крові.

Для зменшення явищ дискомфорту в місці ін'єкції рекомендується доводити розчин препарату перед уведенням до кімнатної температури і вводити менший обсяг препарату. Варто уникати декількох ін'єкцій у те саме місце через короткі проміжки часу.

Вагітність та лактація. Адекватних і контрольованих досліджень у людини не проводилося. Застосування під час вагітності й у період лактації тільки за абсолютними показниками, з урахуванням співвідношення ризик/користь, тобто коли передбачувана користь для матері перевищує передбачуваний ризик для плода. Категорія дії на плід Б за FDA.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Октрайд зменшує всмоктування циклоспорину та уповільнює всмоктування циметидину.

Необхідне коригування доз одночасно застосовуваних сечогінних засобів, b-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, інсуліну, пероральних гіпоглікемичних препаратів.

При одночасному застосуванні Октрайду і бромкриптину біодоступність останнього підвищується.

Препарати, що метаболізуються ферментами системи цитохрому Р450 і мають вузький терапевтичний діапазон доз, слід призначати з обережністю.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі від 2°С до 8 °С. Не заморожувати!

Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 1 мл в ампулі, кожна ампула в контурній пластиковій упаковці та в картонній коробці.

Виробник. САН ФАРМАСЬЮТИКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД.

Адреса. Офіс. Acme Plaza, Andheri East, Mumbai 400059, India.

Завод. Halol-Baroda Highway, Halol-389 350, Gujarat, India.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus