Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Ліки та препарати







Зитазоніум

-


Інструкція


Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: tamoxifen; /Z/-2/п/,2-дифеніл-1-бутеніл/-фенокси/-N,N-диметиламінцитрат;

основні фізико-хімічні властивості: білі або сірувато-білі, круглі, плоскі таблетки, з фаскою, з маркуванням на одному боці “ZITA”, без запаху або майжебез запаху;

склад: 1таблетка містить тамоксифену 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, целюлоза мікрокристалічна, полівідон, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Анти естроген ні засоби. Код АТС L02 BA 01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тамоксифенутворює стабільні комплекси шляхом не зворотного зв’язування з рецепторами естрогену. Це пригнічує процес зв’язування ест радіолу з рецептором – саме таким чином тамоксифен, в основному, справляє анти естроген ний вплив. У високих концентраціях тамоксифен пригнічує формування рецепторів прогестерону. Таким чином, препарат гальмує розвиток пухлинного процесу, який стимулюється естрогенами.

Фармакокінетика. При застосуванні внутрішньо тамоксифен досить швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація вплазмі крові досягається через

4-7 годин після прийому. Під час регулярного прийому препарату його концентрація в крові постійно зростає і через 4 тижні досягається рівновага.

Інтенсивно метаболізується у печінці. Основний метаболіт, що має фармакологічну активність,– N-дезметилтамоксифен. Періоднапів виведення тамоксифену в межах 91-156 годин. Елімінується головним чином зкалом.

Показання для застосування.

Для лікування пізніх стадій раку молочної залози, а також після операції як засіб допоміжної терапії хворих на рак грудей; жінкам у пост менопаузі, які хворіють намет астатичні форми раку грудей. У пацієнток із естроген-позитивними пухлинами терапія тамоксифеном може бути альтернативою оваріектомії чи променевій терапії на яєчники; для лікування ановуляторних форм безплідності.

Спосіб застосування та дози.

Лікування раку молочної залози. Початковою дозою може бути 20 мг препарату на добу. Пацієнткам з пізніми стадіями раку грудей можна призначати добові дози 30-40 мг. Допоміжна терапія звичайно триває 3-5 років, або доти, доки у зв’язкуз прогресу ванням хвороби не впроваджується паліативне лікування.

Схеми для лікування ановуляторних форм безплідності.

Перед початком терапії тамоксифеном потрібно виключити можливість вагітності. Ані дозу, ані тривалість лікування неможливо визначити заздалегідь, тому що вони залежать від індивідуальної чутливості.

Схема І. 20 мг тамоксифену на добу на 2-й, 3-й, 4-йта 5-й дні менструального циклу з постійним клінічним і лабораторним спостереженням за реакцією яєчників. У жінок з нерегулярними менструаціями вищезазначену схему можна починати в будь-який день циклу. Якщо таке лікування не призводить до індукування овуляції, дозу можна підвищити таким чином, як цеописано в наступному розділі.

СХЕМА ІІ. За потреби добову дозу можна підвищити до 40-80 мг, 1-2 рази на день. Якщо в пацієнтки починається менструація, наступний курс слід розпочинати на 2-й день циклу. В разі нерегулярних кровотеч і за відсутності адекватного терапевтичного ефекту до початку повторного курсу повинні пройти 45 днів, якщо не починається менструація.

Побічна дія. Загальні ефекти. Відмічалися клімактеричні симптоми (наприклад, припливи, почервоніння обличчя, тахікардія, підвищене потовиділення). Втома відмічається рідко.

Побічні ефекти, пов’язані з функцією ШКТ. Може мати місце втрата апетиту, нудота, блювання.

Побічні ефекти, пов’язані з функцією печінки. Рідко спостерігалися розлади функції печінки, що виявлялися легкими зсувами відповідних показників. Повідомлялося про тяжкі випадки, включно з жировою дистрофією печінки, холестазом, гепатитом інекрозом. При виникненні будь-якого з цих ефектів рекомендовано припинити лікування.

Серцево-судинні побічні ефекти. Посилюється затримка води/рідини в організмі. Рідко відбувається тромбоз та емболія легеневої артерії.

Побічні ефекти з боку ЦНС. Головний біль, сонливість, сплутана свідомість.

Побічні ефекти з боку сечостатевої системи. Нерегулярність менструацій (можуть“випадати” цикли), маткові кровотечі, свербіж вульви. Кістозне збільшення яєчників рідко відмічається в жінок репродуктивного віку, які отримуютьтамоксифен. Є також повідомлення про фіброму матки та зміни ендометрія (гіперплазію, поліпи, підвищену частоту розвитку раку ендометрія).

Побічні ефекти, пов’язані з функцією органів чуттів. Затьмарення зору, зміни рогівки, погіршення зорового сприйняття кольорів, тромбоз вен сітківки, катаракта.

Дерматологічні побічні ефекти. Може спостерігатися висипка та алопеція. В поодиноких випадках повідомлялося про багато формну еритему, синдром Стівенса –Джонсона, пемфігоїд (пухирчатку).

Побічні ефекти, пов’язані із системою кровотворення. Лейкопенія, тромбоцит опенія, анемія. Нейтропенія та панцитопенія трапляються рідко, але можуть бути дуже тяжкими.

Ліпіди. Рідко відбувається підвищення рівня три гліцеридівкрові. Повідомлялося про панкреатит.

Скелет і кісткова тканина. Рідко відмічається біль у кістках. Повідомлялося про гіперкальціємію у пацієнток з метастазами до кісток напочатку терапії тамоксифеном.

Алергічні реакції. Анафілаксія, бронхоспазм, висипка, ангіо невротичний набряк. Інтерстиційний пневмоніт відмічається рідко.

Більшість цих реакцій має відношення до фармакологічних ефектівтамоксифену і відмічалися також під час терапії іншими гормональними агентами (естрогенами, андрогенами). Для контролю цих побічних ефектів можна спробувати знизити дозу (для забезпечення терапевтичного ефекту добова доза не повинна бути нижчою за 20 мг). Якщо ці заходи не допомагають полегшити побічні ефекти, можливо, потрібно припинити лікування.

Протипоказання. Таблетки Зитазоніум не повинні призначатись у таких випадках:

гіпер чутливість до діючої речовини (тамоксифену) чи будь-якої іншої складової таблетки;

вагітність та/чи лактація;

тяжке порушення функції печінки;

наявність тромбоемболічної патології на цей час або в анамнезі.

Передозування. Симптоми. Минуща гостра нейро токсичність (тремор, гіперрефлексія, нестійка хода, запаморочення). Ці симптоми зникають протягом кількох днів після припинення лікування. Препарат не спричинює жодних незворотних пошкоджень організму. Лікування. Специфічного антидоту немає. Вразі підозри на передозування препарату показано підтримуваюче, симптоматичне лікування.

Особливості застосування. Лікування таблетками Зитазоніуму повиннопроводитися тільки досвідченим онкологом або під його безпосереднім наглядом.

Як і в інших випадках гормональної (естрогенної) терапії, існує підвищений ризик розвитку гіперплазії та поліпів ендометрія в пацієнток, які отримують високі добові дози (> 30 мг) тамоксифену тривалий час (впродовж 3-5 років). Також серед цих хворих у багатоцентричнихдослідженнях відмічалася підвищена частота раку ендометрія.

У пацієнток з метастазами до кісток повідомлялося про гіперкальціємію на початку лікування тамоксифеном, що є частим явищем при гормональній терапії (естроген ній, андроген ній). Також відмічалася підвищена частота тромбоемболічних ускладнень, особливо серед пацієнток, які отримували препарат у комбінації з цитостатиками.

Негайне детальне медичне обстеження рекомендовано в разі виникнення будь-якого з таких симптомів або наявності у хворої скарг на зміни характеру менструацій, аномальні маткові кровотечі та/чи виділення з піхви, біль уділянці тазу, збільшення грудного вузла, набряк ніг, утруднення дихання з невідомих причин, біль у грудях, затьмарення зору.

Рекомендований частий контроль формули крові, вмісту тромбоцитів, функцій них печінкових проб, рівня холестерину крові та вмісту кальцію в сироватці. Також рекомендовано регулярно проводити офтальмологічне та гінекологічне обстеження. Останнє повинно включати щорічне вагінальнеультразвукове дослідження з метою визначення товщини ендометрія.

Після терапії тамоксифеном хворих на рак грудей повідомлялося про повторне виникнення первинних пухлин будь-де в організмі (вони не мали відношення до ендометрія та могли уражати протилежну молочну залозу). Причинно-наслідковий зв’язок між тамоксифеном і розвитком раку, атакож клінічне значення цих спостережень не були визначені.

Обережність є виправданою при призначеннітамоксифену пацієнткам із порушенням функції печінки, гіперліпідемією, гіпертиреозом, катарактою, лейкопенією чи тромбоцит опенією.

У жінок пременопаузального віку перед початком лікування потрібно виключити вагітність. Упродовж усього курсу терапії цим пацієнткам слід застосовувати негормональні засоби контрацепції, які їм підходять.

Під час терапії тамоксифеном може відбутися підвищення рівня Т4 в сироватці, але без супровідних симптомів, пов’язаних ізгіпертиреоїдним станом. Це, найбільш імовірно, має відношення до підвищення в сироватці рівня глобулінів, що зв’язують тиреоїдні гормони. Оцінюючи функцію щитовидної залози, цей факт треба брати до уваги.

Дослідження на рецептори естрогену краще проводити через 4-6 тижнів після завершення курсу терапії тамоксифеном, щоб уникнути хибно негативних результатів.

Пацієнткам із непереносимістю лактози потрібно попередити про її вміст у таблетці Зитазоніуму – 108,2 мг.

Пацієнткам, які приймають тамоксифен, краще уникати вживання алкогольних напоїв.

При лікуванні молодих жінок від безпліддя для нихдуже важливо продовжувати користуватися протизаплідними засобами ще протягом 2-3 місяців після завершення лікування.

Під час лікування Зитазоніумом може порушуватися зір, що вплине на безпеку керування автомобілем. Необхідно рекомендувати пацієнтам уникати керування автомобілем чи іншими механічними засобами під час лікування препаратом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Зитазоніум не можна застосовувати разом з

алопуринолом (препарат проти подагри);

препаратами, що зменшують в'язкість крові та запобігають утворенню тромбів (наприклад, похідні кумарину).

З обережністю застосовується Зитазоніум одночасно з

бромокриптином – це може призвести до підвищення рівня в сироватці як тамоксифену, так і N-дезметилтамоксифену;

цито токсичними агентами – в зв’язку з підвищеним ризиком тромбоемболічних ускладнень.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (15-25°С), у місцях, захищених від дії світла та недоступних для дітей.

Термін придатності – 4 роки.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus