Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Бешиха
Бешиха - інфекційно-алергічна хвороба шкіри з вогнищем запалення, що супроводжується гарячкою та іншими проявами інтоксикації.
Етіологія бешихи
Збудником є бета-гемолітичний стрептокок, який доволі стійкий у зовнішньому середовищі.
Епідеміологія бешихи
Джерело інфекції - хворі на бешиху та інші стрептококові інфекції (ангіна, скарлатина, стрептодермія, фарингіт, пневмонія), здорові бактеріоносії. Зараження відбувається крізь невеликі ушкодження шкіри (садно, подряпина, укол) або слизові оболонки. Частіше хворіють жінки середнього віку.
Патогенез бешихи
Виникненню хвороби сприяє індивідуальна схильність організму, зокрема підвищена чутливість до гемолітичного стрептокока. Хронічна бешиха обумовлена існуванням вогнища стрептококової інфекції в шкірі та інших органах і алергічною перебудовою організму. Імунітет не формується.
Клініка бешихи
Інкубаційний період триває від кількох годин до 3-5 діб. Захворювання розпочинається раптово - з ознобу і підвищення температури тіла до 38-39 °С, що може супроводжуватися болем голови і блюванням. Зрідка цьому може передувати загальна слабість. На місці майбутнього ураження шкіри виникають відчуття розпирання і болю або паління. Через 1-2 доби з'являються локальні запальні зміни.
Розрізняють первинну, повторну і рецидивуючу бешиху. Під первинною розуміють захворювання, яке виникло вперше. Повторна бешиха спостерігається більше ніж через 2 роки після первинного захворювання і з ним не пов'язана. Рецидивуюча бешиха характеризується повторними проявами хвороби з тією самою локалізацією, що виникають в найближчі 2 роки після першого захворювання і далі відновлюються.
Залежно від місцевих проявів розрізняють кілька клінічних форм. При еритематозній формі виникає яскраво-червона пляма, яка швидко поширюється. Вона має нерівні, наче язики полум'я, але чіткі межі з валиком. Уражена шкіра набрякла, напружена, гаряча на дотик, помірно болюча по периферії. У випадках еритематозно-бульозної та еритематозно-геморагічної форм на фоні еритеми з'являються відповідно пухирі або геморагії, а при розвитку бульозно-геморагічної форми - в пухирі проникає кров. При розриві останніх витікає ексудат і оголюються ерозії. Крім змін шкіри типовим проявом будь-якої форми бешихи є регіонарний лімфаденіт.
Рецидивуюча бешиха має атиповий перебіг: інтоксикація незначна, температура тіла частіше субфебрильна, еритема тьмяна. При частих рецидивах шкіра тоншає внаслідок атрофії.
Можливі ускладнення: сепсис, септичний ендоміокардит, тромбофлебіт, нефрит, абсцес і флегмона підлеглих тканин, некроз і виразки шкіри, слоновість.
Діагностика бешихи
Діагностика грунтується на типових клінічних і епідеміологічних даних (раптовий початок, інтоксикація, місцева еритема з набряком і чіткими нерівними контурами; дані про травму шкіри, переохолодження, спілкування з хворим на стрептококову інфекцію, рецидиви бешихи).
Диференціюють від еризипелоїду, флегмон і абсцесів, сибірки, екземи, алергічних дерматитів, вузлуватої еритеми, тромбофлебіту поверхневих вен.
Лікування. Залежно від клінічної форми і тяжкості перебігу бешихи хворого направляють до лікарні або лікують вдома. Ефективними є антибіотики пеніцилінового ряду. Застосовують бензилпеніцилін протягом 7-15 днів в добових дозах від 3 000 000 до 12 000 000 ОД внутрішньом'язово. При його несприйнятливості призначають еритроміцин, тетрациклін, нітрофуранові препарати в середніх дозах. Хворим з частими рецидивами бешихи дають оксацилін (по 1 г 4 рази на день) або ампіцилін (по 1 г 6 разів на день). Якщо зберігаються залишкові явища хвороби, проводять повторне лікування іншим антибіотиком. Широко використовують вітаміни, десенсибілізуючі засоби. При рецидивах призначають преднізолон по 20-30 мг на день, продигіозан (5-7 ін'єкцій), натрію нуклеїнат.
Великі пухирі надрізають і накладають пов'язки з розчином фурациліну (1:5000), етакридину лактату (риванолу) (0,05 %) або ектерицидом. Застосування мазей протипоказано. З фізіотерапевтичних процедур у гострий період використовують УВЧ, УФО і лазеротерапію, в період реконвалесценції - індуктотермію, електрофорез калію йодиду, кальцію хлориду, аплікацію озокериту або парафіну.
За реконвалесцентами після первинної і повторної бешихи встановлюють диспансерний нагляд протягом З міс, при частих рецидивах - не менше ніж на 2 роки.
З метою профілактики рецидивів періодично вводять біцилін-5: після перенесеної первинної, повторної і рідко рецидивуючої бешихи :і залишковими явищами по і 500 ОО0 ОД через кожні 4 тиж протягом 3-4 міс, а після багаторазових і частих рецидивів - протягом 2-3 років.
Профілактика бешихи
Запобігання травмам шкіри, ангіні, лікування стрептококових захворювань, загартовування організму.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|