Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Бруцельоз
Бруцельоз - інфекційно-алергічна хвороба з ураженням лімфатичної, опорно-рухової, нервової, серцево-судинної і сечостатевої систем.
Етіологія бруцельозу
Збудником є бруцели - дрібні кокобактерії трьох видів, що пристосувались до паразитування в організмі овець, великої рогатої худоби і свиней. Бруцели овець найбільш патогенні. Мікроби стійкі у зовнішньому середовищі (у молочних продуктах можуть зберігатися до 1-2 міс), проте швидко гинуть у дезінфікуючих розчинах і при кип'ятінні.
Епідеміологія бруцельозу
Бруцельоз належить до типових зоонозів. Людина заражається переважно від овець, рідше - від великої рогатої худоби і свиней. Зараження відбувається аліментарним і контактним шляхами, частіше під час догляду за тваринами при окоті та отеленні. Збудник передається з сирим молоком, бринзою, кумисом, а також через шерсть, шкіру хворих тварин і бактеріоносіїв.
Нині бруцельоз трапляється в регіонах інтенсивного тваринництва. Хворіють переважно тваринники, працівники м'ясокомбінатів, різниць і підприємств, що зайняті переробкою тваринницької сировини. Сприйнятливість людей висока. Сезонне підвищення захворюваності припадає на кінець зими і весну.
Патогенез бруцельозу
Бруцели проникають в організм людини через ушкоджену шкіру та слизові оболонки. По лімфатичних судинах вони потрапляють у регіонарні лімфатичні вузли, де розмножуються. Далі з кров'ю заносяться у кістковий мозок, селезінку, печінку, утворюючи вогнища запалення. Повторні хвилі бактеріемії викликають алергічну перебудову організму. Хвороба мас схильність до хронізації. Гострий бруцельоз перебігає за типом сепсису, хронічний - з множинними вогнищевими змінами, які то затухають, то знову загострюються.
Клініка бруцельозу
Тривалість інкубаційного періоду становить 1-4 тиж. Розрізняють гострий (триває до 3 міс), підгострий (3-6 міс) і хронічний (понад півроку) бруцельоз.
При гострій формі, яка починається з підвищення температури тіла до 39 °С і вище, хворі скаржаться на нездужання, біль голови, втрату апетиту, безсоння. Згодом приєднуються мерзлякуватість і легкий біль у попереку, крижах, м'язах і суглобах. У розпалі хвороби спостерігається гарячка послаблюючого або неправильного типу, яка супроводжується ознобом і пітливістю. Хворі переносять її задовільно.
Обличчя спочатку гіперемоване, в наступні дні - бліде. На шкірі з'являється геморагічна висипка, зрідка вона нагадує кропивницю або плямиста. Пальпують збільшені лімфатичні вузли. Пульс частий, тони серця ослаблені. Язик покритий нальотом. Збільшуються печінка і селезінка. Можуть приєднатися симптоми орхіту, епідидиміту, аднекситу, ендометриту, розлади менструального циклу. При дослідженні крові виявляють лейкопенію, лімфоцитоз, помірне збільшення ШОЕ.
При підгострому бруцельозі клінічна картина не така яскрава. На фоні хвилеподібної гарячки з'являються ураження опорно-рухової системи: міозит, фіброзит, бурсит, тендовагініт, артрит тощо. Хворі скаржаться на біль у попереково-крижовій ділянці і за ходом сідничного нерва. Часто вражена сечостатева система (цистит, уретрит, орхіт, аднексит), нерідко - нервова (менінгіт, арахноїдит, енцефаломієліт, радикулоневрит).
У перебігу хронічного бруцельозу розрізняють 3 варіанти: постійно прогресуючий, часто і рідко рецидивуючий. Залежно від ураження певної системи спостерігаються вісцеральна, кістково-суглобова, сечостатева і нервова форми. Частіше поєднуються кілька форм. Гарячка виникає у більшості хворих, характерний тривалий субфебрилітет. Типовими є синдроми сакроілеїту і спондильозу. Пальпуються збільшені регіонарні лімфовузли, а також фіброзити і целюліти у вигляді болючих щільних вузликів. Печінка і селезінка значно збільшені. Спостерігаються розлади функції вегетативної нервової системи (пітливість, дратівливість, безсоння). Можуть приєднуватися менінгіт, арахноїдит, розлади психіки із зоровими і слуховими галюцинаціями. Хронічний бруцельоз триває до 10 років і довше.
У багатьох реконвалесцентів довгий час зберігаються залишкові явища (резидуальний бруцельоз). Можливі скарги на біль і ломоту в кінцівках, попереково-крижовій ділянці, м'язах, що посилюються при рухах, переохолодженні, на переміну погоди. Зберігаються деформації і контрактури суглобів, остеохондрити. Печінка та селезінка великих розмірів і щільної консистенції.
Діагностика бруцельозу
Діагностика грунтується на епідеміологічних даних (контакт з худобою), клінічних ознаках (тривала гарячка, збільшені лімфовузли, печінка і селезінка, ураження різних органів) і результатах лабораторних досліджень. Специфічне підтвердження дають серологічні реакції Райта і Хаддлсона, які стають позитивними з 2-го тижня захворювання. Діагностичний титр реакції Райта - 1 : 200, Хаддлсона - 1 : 100 і більше. Важливе практичне значення має шкірна алергічна проба Бюрне (з бруцеліном), яка стає позитивною через 1 міс від початку захворювання і залишається такою багато
років. Проте слід мати на увазі, що вона позитивна і у вакцинованих. Можна виділити бруцели з крові, сечі, синовіальної рідини хворого тощо.
Диференціальну діагностику проводять з метою розмежування бруцельозу з грипом та іншими гострими респіраторними захворюваннями, черевним тифом, малярією, гарячкою Ку, лептоспірозом, ревматизмом, ревматоїдним поліартритом.
Лікування бруцельозу
Лікування хворих етапне - стаціонар, курорт, поліклініка. При гострому бруцельозі призначають тетрациклін, стрептоміцин, рифампіцин або бактрим у середніх терапевтичних дозах. Антибіотиками лікують протягом усього гарячкового періоду і наступні 10-12 днів. Щоб запобігти рецидиву, через 7-10 днів повторюють курс лікування іншим хіміопрепаратом.
Основним методом лікування хворих на хронічний бруцельоз є вакцинотерапія, яку здійснюють за схемою в умовах стаціонару. Широко призначають фізіотерапевтичні процедури (діатермія, солюкс, парафінові аплікації), згодом лікувальну гімнастику, механотерапію. Через 3 міс після клінічного видужання хворого можна відправити на курорт з використанням сірководневих і радонових ванн, грязі. Реконвалесцентів після гострого або підгострого бруцельозу спостерігають до 3 років. Періодично проводять протирецидивне лікування антибіотиками.
Профілактика бруцельозу
Профілактика здійснюється ветеринарною і медичною службами. Хворих тварин оздоровлюють або знищують. Тваринницькі ферми і приміщення дезінфікують, череду імунізують. Молоко від хворих тварин кип'ятять, бринзу можна вживати після 2 міс витримування, м'ясо варять 3 год. Персонал, що доглядає хвору худобу, повинен користуватися спецодягом, гумовими рукавицями, після роботи дезінфікувати руки. В районах, де виявлено бруцельоз козячо-овечого типу, людей імунізують живою бруцельозною вакциною.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|