Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Лептоспіроз
Лептоспіроз - гостра інфекційна хвороба, що супроводжуеться інтосикаціею, гарячкою, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової системи.
Етіологія лептоспірозу
Збудником хиороои є лсптоспіри - спіралеподібні мікроорганізми, серед яких виділяють низку серологічних груп і типів. Завдяки своїй гідрофільності лептоспіри довго зберігаються у водоймах (2-4 тиж) і вологому грунті (до 3 міс) з нейтральною або слабколужною реакцією. Вони стійкі до низької температури, водночас дуже чутливі до висушування, кислот, високої температури, дезінфікуючих розчинів.
Епідеміологія лептоспірозу
Природним резервуаром лептоспір є щури, миші, велика рогата худоба, свині, собаки тощо. Вони переносять лептоспіроз в явній або прихованій формі і виділяють збудника з сечею.
Людина може злішзигиси під час купання у водоймі, рибної лежлі, полювання, косовиці, при догляді за домашніми і промисловими тваринами, вживанні інфікованих продуктів і води. В організм людини І тварини лептоспіри проникають через ушкоджену шкіру та слизові оболонки.
Лептоспіроз належить до розповсюджених інфекційних хвороб, що мають природну осередковість. В Україні його виявляють повсюдно. Понад 90 % хворих становлять жителі села. Частіше хворіють тваринники, працівники м'ясокомбінатів, дератизатори, особи, які працюють на заболочених луках. Найбільша захворюваність припадає на серпень-вересень.
Патогенез лептоспірозу
Розповсюджуючись з лімфою і кров'ю, лептоспіри потрапляють у різні органи і тканини, де активно розмножуються. Продукти їх життєдіяльності викликають інтоксикацію організму з гарячковою реакцією. Внаслідок токсемії розвивається генералізований капіляротоксикоз із крововиливами та анемізацією. Ушкодженням канальців і паренхіми нирок спричинюється розвиток нефрозонефриту, гострої ниркової недостатності. Уражується печінка. На 2-3-му тижні захворювання в крові з'являються антитіла до лептоспір. Імунітет сталий, типоспецифічний.
Клініка лептоспірозу
Інкубаційний період триває 7-14 діб. Початок захворювання переважно гострий - з ознобу і швидкого підвищення температури тіла до 39-40 °С. У перші дні хворі скаржаться на біль голови, різкий біль у м'язах, особливо в литкових, шийних, потиличних і живота. У багатьох захворілих виникають нудота і блювання. Обличчя гіперемоване, одутле. Судини склер ін'єктовані, кон'юнктиви червоні. Шкіра періодично вкривається рясним потом. У багатьох хворих збільшені регіонарні лімфовузли. Пульс частий, артеріальний тиск знижений. Тони серця ослаблені.
У період розпалу хвороби явища інтоксикації виражені ще більшою мірою. Гарячка постійна або ремітуюча. На губах і крилах носа спостерігаються герпетичні висипання. У 1/4 хворих з'являється скарлатино-, короподібна або геморагічна висипка, рідше - уртикарна. Може приєднатися жовтяниця з червонуватим відтінком, але часто хвороба перебігає у безжовтяничній формі. Тахікардія змінюється брадикардією, часом відзначається аритмія. Тони серця глухі. Язик сухий, з бурим нальотом. Печінка збільшена майже у всіх хворих, селезінка - у кожного другого. Симптом Пастернацького позитивний. При дослідженні крові виявляють зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну, нейтрофільний лейкоцитоз із паличкоядерним зсувом вліво, лімфопенію, еозинофілію, зростання ШОЕ до 40-60 мм/год; може збільшуватися вміст сечовини, креатиніну, білірубіну.
При тяжкому перебігу хвороби з'являються геморагічна висипка і кровотечі (носова, легенева, шлунково-кишкова, ниркова, маткова), можуть приєднуватися пневмонія, менінгеальні явища (ригідність м'язів потилиці, симптоми Керніга, Брудзинського), гострі нирково-печінкова і серцево-судинна недостатність.
Реконвалесценція настає на 2-3-му тижні. У 1/3 осіб спостерігаються рецидиви, однак клінічні прояви їх слабші.
Ускладнення: бактерійні пневмонії, гнійний паротит, менінгоенцефаліт, увеїт, іридоцикліт, отит, пієлонефрит.
Діагностика лептоспірозу
Запідозрити лептоспіроз можна на підставі характерних клінічних проявів хвороби і її належності до природно-осередкової групи. Для підтвердження діагнозу використовують бактеріологічні та серологічні методи. Виявити лептоспіри можна при бактеріоскопії (в темному полі мікроскопа) , а також посіві крові, сечі й спинномозкової рідини на спеціальні середовища. Найчутливішими є серологічні методи - реакція мікроаглютинації, РЗК з парними сироватками крові, взятими на 1-му тижні і через 7-10 днів. Роблять також біологічну пробу.
Диференціальну діагностику проводять для відмежування лептоспірозу від грипу, гострих респіраторних захворювань іншої етіології, висипного і черевного тифів, геморагічних гарячок, сепсису, інфекційного мононуклеозу, вірусного гепатиту.
Лікування лептоспірозу
Хворих госпіталізують в інфекційний стаціонар, у рал розвитку тяжкої форми хвороби - в реанімаційне відділення. їм показані ліжковий режим, дієта.
Профілактика лептоспірозу
Основне значення мають захист джерел водопостачання і харчових продуктів від забруднення сечею диких і домашніх тварин, проведення дератизації. Забороняється вживати некип'ячену воду з відкритих водойм у районі ендемії. Особи, що перебувають у заболоченій місцевості, працюють на різницях і м'ясокомбінатах, доглядають за хворими тваринами, мають носити захисний одяг, гумові чоботи і рукавиці. Працівників тваринницьких ферм, де виявлено лептоспіроз, а також м'ясокомбінатів і системи каналізації імунізують лептоспірозною вакциною. Проводять санітарно-освітню роботу.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|