Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Пологовий траматизм матері
Розрив матки
Розрив матки - дуже тяжка пологова травма, яка характеризується порушенням цілісності стінки матки. Причини його виникнення різноманітні. Існують дві теорії, які пояснюють механізм розвитку цієї патології. Згідно з механічною теорією Бандля, розрив матки спричиняється невідповідністю розмірів плоду і таза жінки; теорія патологічних змін матки (Вербова) пояснює виникнення розриву матки неповноцінністю міометрію внаслідок рубцевих, запальних, дегенеративних, пухлинних процесів. Останнім часом ці теорії об'єднують.
Є декілька класифікацій розриву матки. За етіологією - самовільний, що виник без зовнішнього впливу, і насильний, тобто спричинений стороннім втручанням; за ступенем ушкодження - порушення цілісності всіх шарів матки з виходом плоду в черевну порожнину (повний розрив), порушення цілісності тільки слизового або м'язового шару без розриву очеревини (неповний розрив матки), тріщина; за часом виникнення - під час вагітності або пологів; за локалізацією - в дні матки, її тілі, нижньому сегменті, відрив матки від склепінь піхви; за клінічним перебігом - загроза розриву матки; розрив, що починається; розрив, що здійснився.
При загрозі розриву матки клінічна картина характеризується такими ознаками: пологова діяльність дуже сильна, перейми різко болючі, але непродуктивні; нижній сегмент матки перерозтягнутий, болючий при пальпації; тривале високе стояння голівки над входом до таза; контракційне кільце піднімається високо, може досягати рівня пупка, і розташовується косо; непродуктивні потуги при повному розкритті зіва і розташуванні голівки над входом до таза; симптоми стиснення м'яких тканин.
Розрив матки, що починається, проявляється такими симптомами: наростанням сили переймів і слабкості потуг; збудженням жінки, виникненням у неї відчуття страху; сукровичними виділеннями із статевих шляхів, появою домішок крові в сечі, погіршенням стану плоду (розвиваються ознаки асфіксії - збільшується частота серцевих скорочень, що можна визначити аускультативно або зафіксувати на моніторі; погіршується рухова активність плоду).
Дуже важливо запобігти розриву матки за наявності неповноцінного рубця (після ендометриту, при гарячковому перебігу післяопераційного періоду). Симптоми розриву матки, що починається, при цьому стерті. Відзначаються лише наростання болючості в ділянці післяопераційного рубця (він утягується), погіршення скоротливої активності матки.
Якщо жінці вчасно не надати допомогу, то відбувається розрив матки. При цьому на висоті болючих переймів виникає різкий біль, жінка може короткочасно знепритомніти. Крім того, спостерігаються холодний піт, тахікардія, падіння артеріального тиску, нудота, блювання. Розвиваються ознаки внутрішньої кровотечі. Припиняється пологова діяльність, плід повністю або частково виходить у черевну порожнину, він мертвий. Зовнішня кровотеча незначна, інколи відсутня.
При патологічних змінах у стінці матки розрив відбувається поступово, болю може не бути, але розвиваються шок й інтенсивна кровотеча.
Лікування. При виникненні симптомів загрози розриву матки необхідно припинити чи ослабити пологову діяльність за допомогою глибокого наркозу (ефіром, фторотаном) і негайно закінчити пологи оперативним шляхом (проводять операцію кесарева розтину із зашиванням чи видаленням матки). У зв'язку з розвитком шокового стану і значною крововтратою необхідно до і під час операції переливати кров, вводити протишокові розчини, серцеві препарати та ін.
Усіх жінок, у яких можливий розрив матки, госпіталізують за 2-3 тиж до пологів і планують ведення пологів.
Розриви зовнішніх статевих органів
Розриви зовнішніх статевих органів - досить часте явище. Вони бувають як незначними (тріщини і легкі надриви, які не потребують втручання лікаря), так і грізними - при розриві клітора чи сечівника, що може призвести до значних кровотеч. Розриви виникають внаслідок аномалії пологів (крупний плід, стрімкі пологи, ригідність тканин промежини) або при неправильному веденні їх (невмілий захист промежини, накладання акушерських щипців), інколи при нормальних пологах.
Лікування хірургічне. При розриві сечівника в нього вводять металевий катетер і після цього накладають кетгутові шви на розриви. Операцію проводять під місцевою анестезією.
Гематоми зовнішніх статевих органів і піхви спостерігаються рідко. Виникають при стрімких пологах, стисненні тканин голівкою, накладанні щипців (внаслідок розриву судин у клітковині великих статевих губ, промежини, довкола піхви). При цьому дуже швидко з'являються місцевий набряк, синюшне забарвлення тканин.
Лікування проводять залежно від величини гематоми. Невеликі гематоми розсмоктуються самостійно. При великих гематомах та їх проривах застосовують оперативне втручання- лігують судини, вимивають згустки крові, прориви старанно зашивають кетгутом. У разі появи нагноєння роблять розтин і дренування гематом.
Розриви промежини і піхви
Розриви промежини і піхви є тяжкою пологовою травмою. Виникають при стрімких пологах, інфантилізмі, ригідності тканин у жінок старшого віку, що народжують уперше, або за наявності старих рубців на промежині від попередніх розривів, а також при вузькому тазі, крупному плоді, розгинальних передлежаннях, наданні акушерської допомоги (накладання щипців, екстракція плоду за тазовий кінець, неправильний захист промежини).
Розрив І ступеня - порушення цілості задньої зв'язки, шкіри, підшкірної основи.
При розриві ІІ ступеня додатково ушкоджуються фасції і м'язи промежини, крім зовнішнього сфінктера прямої кишки.
Розрив III ступеня - порушення цілості всіх зазначених тканин і зовнішнього сфінктера прямої кишки (неповний розрив), а також стінки прямої кишки (повний розрив).
Основний принцип лікування полягає в старанному співставленні ушкоджених тканин і відновленні анатомічної цілості їх. При розривах І і II ступеня починають зашивання з верхнього кута рани, накладаючи кетгутові шви на розрив стінки піхви. Після цього в разі розриву II ступеня накладають шви на м'язи промежини. При розривах III ступеня операцію виконує лікар високої кваліфікації. Передусім треба накласти шви на м'язово-підслизовий шар прямої кишки, а далі зшити її зовнішній сфінктер. Після цього проводять зашивання розриву, як зазначено вище. При розривах І і II ступеня догляд простіший, ділянка промежини повинна постійно бути сухою, чого досягають, застосовуючи стерильні закладки. При розривах промежини III ступеня потрібно стежити за тим, щоб до 6-го дня після пологів не було випорожнень. З цією метою призначають спеціальну дієту. Проводять догляд за раною згідно із загальноприйнятою методикою. З метою профілактики розходження швів застосовують магнітолазерну терапію.
Розриви шийки матки
Розриви шийки матки є наслідком тих самих причин, що й розриви промежини і піхви. Вони розташовуються по боках шийки, частіше зліва.
Розрізняють три ступені розриву:
І - порушення цілісності шийки з одного або двох боків завдовжки до 2 см;
II - розрив не досягає склепіння, довжина його перевищує 2 см;
III - розрив шийки матки до склепіння або навіть з переходом на нього. Основним симптомом розривів є кровотеча, хоча в деяких випадках вони безсимптомні.
Діагностика грунтується на огляді шийки матки в дзеркалах, а при розривах III ступеня проводять ще й пальцеве дослідження для виключення розриву самої матки.
Лікування хірургічне. Шийку матки захоплюють кульовими щипцями, підтягують і відводять у протилежний щодо розриву бік. Розрив зашивають кетгутовими швами з боку слизової оболонки цервікального каналу і слизової оболонки піхви, починаючи з верхнього краю рани. При правильному ушиванні розриву утворюється тонкий, ледь помітний рубець.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|