Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Правець
Правець - гостра інфекційна хвороба, що супроводжується тонічними і клонічними судомами скелетних м'язів, інтоксикацією.
Етіологія правцю
Збудник - грампозитивна паличка, яка росте в анаеробних умовах, виділяє сильний екзотоксин і утворює спори, що зберігаються нротншм декількох років.
Епідеміологія правцю
Джерелом інфекції с травоїдні тварини, а також люди, в кишках яких сапрофітус паличка правця. У зовнішнє середовище вона виділяється з калом. У грунті мікроорганізм перетворюється на спори. Механізм зараження рановий. Збудник може проникнути в організм людини крізь дрібні, частіше колоті, рани, при побутових травмах, укусах, опіках, відмороженнях, а також під час пологів, якщо вони відбуваються поза лікувальною установою. Безпосередньо від хворої людини або тварини правець не передається. Сприйнятливість до хвороби висока, але завдяки масовій імунізації реєструються лише поодинокі випадки її. Частіше хворіють сільські жителі. Максимум захворювань припадає на літо-осінь. Після перенесеної хвороби імунітет не залишається.
Патогенез правцю
Вхідними воротами інфекції є ушкоджена шкіра, рідше - слизові оболонки. В рані спора перетворюється на вегетативну форму. Токсин, який вона виробляє, периневрально і гематогенно потрапляє в спинний і довгастий мозок та ретикулярну формацію. Під його впливом усувається гальмування, здійснюване вставними нейронами полісинаптичних дуг, що веде до тонічного напруження м'язів. Крім того, спостерігаються ураження дихального центру, порушення метаболізму і гемодинаміки.
Клініка правцю
Інкубаційний період триває від 3 до 30 діб. При коротшому інкубаційному періоді захворювання перебігає тяжче, смертність вища. Хвороба починається гостро, інколи спостерігаються продромальні явища у вигляді тягнучого болю в рані, посмикування м'язів навколо неї, підвищеної пітливості. Характерним симптомом є тризм - тонічне напруження жувальних м'язів, внаслідок чого хворий неспроможний відкрити рота. З'являються так звана сардонічна посмішка (очні щілини звужені, на лобі зморшки, губи розтягнуті, куточки рота опущені), порушення ковтання. Далі тонічне напруження розповсюджується на м'язи шиї, спини, живота. Це зумовлює виникнення типової пози - хворий лежить на спині, торкаючись ліжка переважно потилицею, сідницями та п'ятами, таким чином, що під поперек можна вільно підсунути руку (опістотонус); рідше тіло вигинається в бік твердого, як дошка, живота (емпростотонус). Тонус м'язів стоп, кистей і фаланг завжди залишається звичайним.
У процес залучаються міжреберні м'язи та діафрагма, внаслідок чого порушується дихання. Сечовипускання і дефекація утруднені.
На тлі постійного гіпертонусу виникають загальні клонічні судоми, приступи яких повторюються кілька разів на добу, у тяжких випадках - навіть щохвилини (статус тетанікус). Під час корчів обличчя хворого синіє, шкіра вкривається краплями поту; він стогне від болю, збуджений, часто прикушує язик, що є діагностичною ознакою. Свідомість, як правило, збережена. Температурна реакція нетипова. Смертність становить 15-ЗО %.
Тривалість хвороби різна, у випадках видужання вона коливається від 2 тиж до 3 міс.
До доброякісних форм належить місцевий правець, який характеризується напруженням м'язів та їх судомами, що захоплюють лише ушкоджену частину тіла. При місцевому паралітичному правці Розе поряд з тризмом на ушкодженому боці розвивається параліч м'язів обличчя, нерідко і м'язів очного яблука.
До злоякісних форм належить церебральний правець - поряд із загальними корчами м'язів тулуба з'являються судоми глотки, можуть настати парез і навіть параліч ковтання, втрата мовлення, задишка, брадикардія, галюцинації. Така форма нагадує сказ.
Блискавична форма правця характеризується генералізованими судомами, які відбуваються одна за одною (статус тетанікус); потім настають параліч серця, асфіксія. Ця форма завершується смертю хворого за 1-2 дні.
Ускладнення: пневмонія, розрив м'язів, асфіксія, компресійний перелом хребців, сепсис.
Діагностика правцю
Діагностика грунтується на даних анамнезу і характерній клінічній картині (тризм, сардонічна посмішка, тонічні судоми, дисфагія). У складних для діагностики випадках можливе підтвердження діагнозу за допомогою біологічної проби на білих мишах (матеріал беруть із рани або запального вогнища).
Диференціювати необхідно від захворювань, що супроводжуються утрудненим відкриванням рота (перитонзилярний та заглотковий абсцеси, запалення суглобів нижньої щелепи, гінгівіт, ненормальне прорізування зубів мудрості), а також від тих хвороб або патологічних станів, яким властивий судорожний синдром (тетанія, сказ, менінгіт, епілепсія, отруєння стрихніном, істерія).
Лікування правцю
Хворих на правець обов'язково госпіталізують у реанімаційне відділення або спеціалізований центр. Перед транспортуванням з метою запобігання судомам хворому необхідно ввести хлоралгідрат у клізмі або нейроплегічну суміш (аміназин, димедрол, промедол). Важливу роль відіграють індивідуальний догляд, створення відповідних умов (повний «покій, виключення всіляких подразників). Лікування потнімо бути комплексним і включати: зняття судорожного миндрому, нейтралізацію циркулюючого в крові токсину, хірургічну обробку рани, запобігання ускладненням або їх лікування, регуляцію водно-електролітного балансу.
Протиправцеву сироватку вводять за методом Безредки 00 KM) 000-150 (XX) МО для дорослих і 10 000-20 000 МО
для новонароджених. Кращі результати отримують у разі застосування протиправцевого людського імуноглобуліну, який вводять внутрішньом'язово в дозі 9(Ю МО (6 мл). Для створеним активною імунітету показане введення правцевого анатоксину по 0,5 мл 3 рази з інтервалом 3-5 днів.
Із стаціонару хворого виписують при клінічному одужанні. Диспансерний нагляд за реконвалесцентами не менше ніж 2 роки здійснюють інфекціоніст, терапевт, невропатолог.
Профілактика правцю
Планову імунізацію проти правця проводять усьому населенню, починаючи з 3-місячного віку. На першому році життя щеплення здійснюють АКДП-вакциною тричі, з інтервалом 1 міс. Ревакцинацію роблять у віці 1,5 року, також застосовуючи АКДП-вакцину. Надалі (в б, 11, 14 і 18 років і далі кожні 10 років) використовують АДП- анатоксин (друга ревакцинація) і АДП-М-анатоксин (всі інші ревакцинації).
Екстрена профілактика правця при травмах полягає в первинній хірургічній обробці рани (всілякі травми, укуси тварин, опіки, відмороження II та III ступеня) і введенні правцевого анатоксину. Якщо пацієнт не був щеплений проти правця або вакцинований не повністю, то додатково треба ввести 3000 МО протиправцевої сироватки або 250 МО протиправцевого людського імуноглобуліну. Протипоказаннями до проведення екстреної профілактики є підвищена чутливість до відповідного препарату та вагітність (у першій половині її протипоказане введення адсорбованого правцевого анатоксину і сироватки, у другій - сироватки). Таким особам за необхідності доцільно ввести специфічний людський імуноглобулін.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|