Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Трихомоноз
Трихомоноз - паразитарна хвороба, що розвивається внаслідок проникнення піхвових трихомонад у нижні відділи статевих органів і сечівника. Це найпоширеніше захворювання з-поміж тих, що передаються при статевих зносинах. Позастатеве зараження можливе в рідкісних випадках: у лікувальних закладах - при використанні для дослідження недостатньо знезаражених рукавичок, інструментів тощо, в побуті - при користуванні чужими губками, білизною, рушниками та ін.
Інкубаційний період триває 5-15 днів. Основним місцем паразитування трихомонад є слизова оболонка піхви, канал шийки матки, порожнини матки, маткових труб, вивідних проток бартолінових залоз, сечівника, сечового міхура. В інфікованих слизових оболонках виникає запальний процес: набряк, гіперемія, ексудація, десквамація ушкоджених епітеліальних клітин.
Клініка трихомонозу
Частіше спостерігаються кольпіт, уретрит, ендоцервіцит, проктит, рідше - висхідна інфекція. Форми генітального трихомонозу: 1) свіжий (гостра, підгостра і торпідна форми); 2) хронічний трихомоноз (з торпідним перебігом і тривалістю захворювання понад 2 міс); 3) трихомонадоносійство (характеризується відсутністю симптомів за наявності трихомонад). При гострій і підгострій формах хворі скаржаться на появу пінистих білей з неприємним запахом, відчуття свербіння і паління у зовнішніх статевих органах і піхві, паління і болючість при сечовипусканні.
Об'єктивні дані: почервоніння, мацерація, розчухи шкіри вульви, промежини, малих і великих статевих губ, наявність ерозії на шийці матки, почервоніння і набряк слизової оболонки піхви, пінисті гноєподібні білі. При торпідній (малосимптомній) формі прояви захворювання незначні або відсутні. Хронічний трихомоноз характеризується появою білей, свербінням, при цьому ознаки запального процесу незначні, спостерігаються часті рецидиви.
Діагностика трихомонозу
Діагноз підтверджують даними анамнезу, об'єктивного дослідження, мікроскопії.
Лікування трихомонозу
Основні його засади: 1. Одночасне лікування хворої та її статевого партнера. 2. Заборона статевого життя в період лікування. 3. Використання протитрихомонадних засобів на тлі загальних і місцевих гігієнічних процедур. 4. Лікування супутніх запальних захворювань статевих органів. Найефективнішими протитрихомонадними засобами є метронідазол (трихопол, кліон, метрагіл, флагіл), фазижин (тинідазол), клотримазол. Для лікування свіжого трихомонозу призначають трихопол за схемою: в перший день - по 0,25 г 4 рази, в наступні дні - по 0,25 г 3 рази на день. На курс лікування - 5-6 г. Тинідазол приймають після вживання їжі за однією з таких схем: а) одномоментно в дозі 2 г (4 таблетки по 0,5 г); б) по 0,5 г через кожні 15 хв 4 рази; в) по 0,15 г 2 рази на день протягом 7 днів. Клотримазол, поліжинакс використовують у вигляді вагінальних таблеток по 1 таблетці на ніч протягом 6 діб. Під час вагітності і грудного вигодовування дитини зазначені препарати протипоказані. Місцево можна застосовувати антисептичні розчини: баліз-2,0,002 % розчин хлоргексидину, трихомонацид. Контроль вилікування проводять впродовж 2-3 менструальних циклів.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|