Простатит- проблема, про яку потрібно говорити

Що таке простатит
Простатит - це запалення передміхурової залози, яке частіше розвивається як наслідок інфекційних захворювань або гормональних та імунних порушень, а також погіршень кровообігу і іннервації в передміхуровій залозі. Важливу роль у розвитку простатиту відіграють сприятливі фактори: малорухливий спосіб життя, часті запори, тривале статеве утримання, надмірна статева активність, стрес, переохолодження та інші. У сучасній клінічній практиці розрізняють гострий і хронічний простатит (бактеріальний і небактерійний).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
-Ефективний засіб для лікування аденоми простати

Основні прояви простатиту
Для гострого простатиту характерний раптовий початок захворювання з температурою тіла 38-39 ° С, поява гострого болю в промежині, паху, внизу живота, області заднього проходу, хворобливе сечовипускання і дефекація. У випадку розвитку хронічного простатиту температура тіла зрідка підвищується до 37 ° С, періодично відзначаються болі або неприємні відчуття в промежині, неприємні відчуття при сечовипусканні і при дефекації, під час якої можуть відзначатися незначні виділення з сечовипускального каналу - один з найбільш характерних симптомів хронічного простатиту.

Сексуальні розлади у хворих хронічним простатитом виявляються прискоренням еякуляції і меншою вираженістю оргазму. Зміна інших складових копулятивного циклу можуть виникати внаслідок психоемоційних порушень, гормональних зрушень, вегетативних розладів, місцевих порушень кровотоку.

У пацієнтів з хронічним простатитом можуть спостерігатися зміни і з боку репродуктивної функції. Для таких хворих характерно зниження рухливості сперматозоїдів, що поєднується із збільшенням в'язкості еякуляту і зміною рН насінної рідини в лужну сторону. Запальний процес при простатиті може призводити до зниження рухливості сперматозоїдів, зменшення їх життєздатності і збільшенню патологічних форм.

Лікування простатиту
Лікування простатиту повинно бути комплексним і спрямованим на усунення інфекційного агента, нормалізацію імунного статусу, регресію запальних змін і відновлення функціональної активності простати. Антибактеріальна терапія проводитися коли є клінічні, бактеріологічні та імунологічні ознаки інфекційної патології передміхурової залози. Лікар призначає антибактеріальний препарат з урахуванням його активності щодо збудника, можливості створення адекватної концентрації у вогнищі запалення. Тривалість антибактеріальної терапії визначається лікарем в залежності від клінічної та лабораторної динаміки захворювання.

У лікуванні хронічного бактеріального простатиту застосовують тривалі курси антибактеріальної терапії (4-8 тижнів). Найбільш часто використовують такі препарати з серії фторування хінолонів (фторхинолонів).

У лікуванні хронічного простатиту (синдрому хронічної тазової болі) застосовуються антибактеріальні препарати для придушення інфекційного чинника, який відіграє значну роль у патогенезі захворювання, α-адреноблокатори, які полегшують симптоми захворювання, протизапальні препарати, що впливають на локальний запальний процес, фітопрепарати, гормональна терапія.