Сучасні підходи до лікування пневмонії у дітей
01:06, 19 Лип 2014 · Категорія: Лікування · Переглядів 2736 ·
Пневмонія у дітей була і залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасої педіатрії, адже захворювання зустрічається доволі часто, а смертність при пневомнії без адекватного лікування залишається дуже й дуже високою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Слід зазначити, що одним з найбільш частих проявів пневмонії є кашель, однак треба розуміти, що кашель у дітей може бути проявом самих різних захворювань, і дізнатися про це більш детальну інформацію ви зможете за посиланням http://www.ayzdorov.ru/lechenie_kashel_rebenok.php.
Ми ж не будемо детально зупинятися на причинах і проявах захворювання, а поговоримо саме про проблеми лікування пневомнії у дітей. Як і у дорослих, основою лікування є, звичайно, антибіотики. Однак вибір певного препарата залишається доволі тяжкою задачею, рішення якої грунтується на основі багатьох факторів, починаючи від віку і стану пацієнта і закінчуючи уявленням про найбільш розповсюджених збудників захворюванная на певній территорії.
На сьогоднішній день розроблена велика кількість рекомендацій і стандартів лікування пневмонії у дітей, однак на практиці їх виконання не завжди є прийнятним. До того ж всі рекомендації дають певні уявлення про вибір емпіричного препарата, тоді як в кожному конкретному випадку антибіотик може бути нееффективним, що вимагає від лікаря пошуку іншого препарата, який продемонструє необхідний еффект.
Великою проблемою є і проблема антибіотикорезистентності, що стає все більш актуальною, адже за останні роки нові антибіотики фактично не розроблялися, тоді як на всі вже існуючи групи мікроорганізми виробили до них певну резистентність, а деякі штами стали і зовсім нечутливими до дієвої речовини цих ліків.
Дуже різиться вибір антибіотика і в залежності від віку хворої дитини, адже у дітей першого року життя найбільшу еффективність демонструють, як правило, цефалоспорини. Крім того, на ранніх термінах життя необхідним є застосування більш сильніх препаратів, адже пневмонія у малих дітей нерідко супроводжується симптомами дихальної недостатоності і можуть загрожувати життю дитини.
У підлітків застосування цефалоспоринових антибіотиків є несприйнятним, адже у більшості випадків жаданого ефекту можна досягти за рахунок застосування макролідів чи захищенних пеніцилінів.
Не залежно від віку хворого у доповнення до основної антибіотикотерапії необхідно давати дітям пробіотики – препарати, що містять велику кількість живих лактобактерій чи біфідобактерій. Якщо утриматися від їх призначення, то можна отримати доволі тяжкі ускладнення. Так, дисбактеріоз у дітей розвивається куда частіше, ніж у дорослих, куда частіше він прогрессує і у псевдомембранозний коліт, який може мати вкрай тяжкий перебіг і потребувати, навіть, оперативного лікування.
Що стосується розріджующих харкотиння препаратів, то їх слід застосовувати у дітей, які мають вираженний кашель і виділяють велику кількість харкотиння. Однак препарати повинні бути назначені на нетривалий термін. До того ж від їх призначення слід утриматися, якщо має місце сухий кашель, захворюванная печінки, та в тих випадках, коли дитина дуже ослаблена.
Слід зазначити, що прийом великої кількості препаратів, що отримав назву поліпрагмазії, теж залишається доволі значною проблемою сучасної педіатрії, причому не тільки в лікуванні пневмонії, а і в терапіх багатьох інших захворювань. Організм дитини є менш стійким до зовнішніх впливів, та більш чутливим, тому призначення навіть невеликої кількості препаратів, у випадку пневомнії – антибіотиків і пробіотиків – може дати дуже добрий ефект. На відміну від дорослих, у яких стримана терапія не дає жаданого результата.
Під великим питанням залишається приймо нестероїдних протизапальних препаратів, адже вони здійснюють негативний вплив на печінку, призводять до підвищення артеріального тиску і ушкодженню слизової оболонки шлунка. Крім того, нестероїдні препарати знижують температуру тіла, що незавжди є сприйнятним при застосуванні антибіотиків, адже не дає належним чином оцінити ефективність їх застосування.
У той же час деякі лікарі і вчені вважють, що застосування протизапальних препаратів дає можливість знизити ексудацію у легенях і зменшити прояви пневмонії і дихальної недостатоності.
Фізіотерапія може застосовуватися в лікуванні захворювання, однак лише після нормалізації температури тіла для пришвидшення усунення запального процессу та недопущення розвутки фіброзних змін у легенях.
В цілому слід зазначити, що підходи до діагностики, лікування та реабілітації дітей, що хворіють на пневмонію, мають бути комплексними і індивідуалізованими, лише в такому випадку можна буде досягнути необходіної ефективності і бути впевненими не тільки в результативності лікування, а й в його безпечності для дитини.
Батькам же слід як можна раніше звератися за домопогою кваліфікованих лікарів, не затягувати й не проводити самостійного лікування дитини, адже це може призвести не тільки до дуже швидкого прогресування захворювання, а й до обернутися фатальними наслідками.
Ми ж не будемо детально зупинятися на причинах і проявах захворювання, а поговоримо саме про проблеми лікування пневомнії у дітей. Як і у дорослих, основою лікування є, звичайно, антибіотики. Однак вибір певного препарата залишається доволі тяжкою задачею, рішення якої грунтується на основі багатьох факторів, починаючи від віку і стану пацієнта і закінчуючи уявленням про найбільш розповсюджених збудників захворюванная на певній территорії.
На сьогоднішній день розроблена велика кількість рекомендацій і стандартів лікування пневмонії у дітей, однак на практиці їх виконання не завжди є прийнятним. До того ж всі рекомендації дають певні уявлення про вибір емпіричного препарата, тоді як в кожному конкретному випадку антибіотик може бути нееффективним, що вимагає від лікаря пошуку іншого препарата, який продемонструє необхідний еффект.
Великою проблемою є і проблема антибіотикорезистентності, що стає все більш актуальною, адже за останні роки нові антибіотики фактично не розроблялися, тоді як на всі вже існуючи групи мікроорганізми виробили до них певну резистентність, а деякі штами стали і зовсім нечутливими до дієвої речовини цих ліків.
Дуже різиться вибір антибіотика і в залежності від віку хворої дитини, адже у дітей першого року життя найбільшу еффективність демонструють, як правило, цефалоспорини. Крім того, на ранніх термінах життя необхідним є застосування більш сильніх препаратів, адже пневмонія у малих дітей нерідко супроводжується симптомами дихальної недостатоності і можуть загрожувати життю дитини.
У підлітків застосування цефалоспоринових антибіотиків є несприйнятним, адже у більшості випадків жаданого ефекту можна досягти за рахунок застосування макролідів чи захищенних пеніцилінів.
Не залежно від віку хворого у доповнення до основної антибіотикотерапії необхідно давати дітям пробіотики – препарати, що містять велику кількість живих лактобактерій чи біфідобактерій. Якщо утриматися від їх призначення, то можна отримати доволі тяжкі ускладнення. Так, дисбактеріоз у дітей розвивається куда частіше, ніж у дорослих, куда частіше він прогрессує і у псевдомембранозний коліт, який може мати вкрай тяжкий перебіг і потребувати, навіть, оперативного лікування.
Що стосується розріджующих харкотиння препаратів, то їх слід застосовувати у дітей, які мають вираженний кашель і виділяють велику кількість харкотиння. Однак препарати повинні бути назначені на нетривалий термін. До того ж від їх призначення слід утриматися, якщо має місце сухий кашель, захворюванная печінки, та в тих випадках, коли дитина дуже ослаблена.
Слід зазначити, що прийом великої кількості препаратів, що отримав назву поліпрагмазії, теж залишається доволі значною проблемою сучасної педіатрії, причому не тільки в лікуванні пневмонії, а і в терапіх багатьох інших захворювань. Організм дитини є менш стійким до зовнішніх впливів, та більш чутливим, тому призначення навіть невеликої кількості препаратів, у випадку пневомнії – антибіотиків і пробіотиків – може дати дуже добрий ефект. На відміну від дорослих, у яких стримана терапія не дає жаданого результата.
Під великим питанням залишається приймо нестероїдних протизапальних препаратів, адже вони здійснюють негативний вплив на печінку, призводять до підвищення артеріального тиску і ушкодженню слизової оболонки шлунка. Крім того, нестероїдні препарати знижують температуру тіла, що незавжди є сприйнятним при застосуванні антибіотиків, адже не дає належним чином оцінити ефективність їх застосування.
У той же час деякі лікарі і вчені вважють, що застосування протизапальних препаратів дає можливість знизити ексудацію у легенях і зменшити прояви пневмонії і дихальної недостатоності.
Фізіотерапія може застосовуватися в лікуванні захворювання, однак лише після нормалізації температури тіла для пришвидшення усунення запального процессу та недопущення розвутки фіброзних змін у легенях.
В цілому слід зазначити, що підходи до діагностики, лікування та реабілітації дітей, що хворіють на пневмонію, мають бути комплексними і індивідуалізованими, лише в такому випадку можна буде досягнути необходіної ефективності і бути впевненими не тільки в результативності лікування, а й в його безпечності для дитини.
Батькам же слід як можна раніше звератися за домопогою кваліфікованих лікарів, не затягувати й не проводити самостійного лікування дитини, адже це може призвести не тільки до дуже швидкого прогресування захворювання, а й до обернутися фатальними наслідками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: