Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Глюренорм
Берінгер Інгельхайм Інтернешнл ГмбХ, Німеччина.
Інструкція
Склад:
діюча речовина: гліквідон (gliquidone);
1 таблетка містить гліквідону 30 мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Похідні сульфонілсечовини.
Код АТС А 10В В.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування цукрового діабету II типу у пацієнтів середнього та літнього віку, коли метаболізм вуглеводів не піддається успішному контролю лише дієтотерапією.
Протипоказання.
Інсулінзалежний цукровий діабет I типу; стан діабетичної коми та прекоми; діабет, що ускладнений ацидозом і кетозом; резекція підшлункової залози; під час гострих інфекцій; перед хірургічною операцією; серйозні порушення функції печінки; інтермітуюча гостра (гепатична) порфірія; алергія на сульфонаміди.
Спосіб застосування та дози.
Слід чітко дотримуватися рекомендацій лікаря стосовно дозування та дієти, адаптованих до індивідуального обміну речовин кожного пацієнта. Пацієнту не слід переривати лікування без консультації з лікарем.
Початкова терапія.
Звичайно початкова доза ГЛЮРЕНОРМу становить ½ таблетки (15 мг), що приймається під час сніданку. При неефективності доза може бути поступово збільшена. За умови призначення не більше двох таблеток (60 мг), добову дозу ГЛЮРЕНОРМу можна приймати одноразово під час сніданку. Однак при вживанні вищих доз найкращий контроль забезпечується дво- або триразовим прийомом добової дози. В такому разі найвищу дозу слід приймати під час сніданку. ГЛЮРЕНОРМ таблетки слід приймати на початку прийому їжі. Слід зазначити, що підвищення дози до 4 таблеток (120 мг) на день звичайно не приводить до подальшого підсилення лікувального ефекту.
При заміні іншого перорального гіпоглікемізуючого засобу з подібним механізмом дії.
Початкова доза визначається залежно від перебігу захворювання на момент призначення препарату. При заміні іншого протидіабетичного засобу ГЛЮРЕНОРМом слід пам’ятати, що дія 1 таблетки ГЛЮРЕНОРМу (30 мг) приблизно еквівалента 1000 мг тол бутаміду та 1 таблетці будь-якої іншої похідної сульфонілсечовини.
Комбінована терапія.
Якщо моно терапія ГЛЮРЕНОРМом не забезпечує достатнього контролю над діабетом, слід розглянути додаткове призначення бігуаніду.
Побічні реакції.
Повідомляється про деякі побічні явища, які можуть супроводжувати застосування ГЛЮРЕНОРМУ. Нижченаведена частота випадків ґрунтується на відповідних фактах клінічних випробувань, незалежно від причинного взаємозв’язку. Ця інформація базується на великому багатоцетровому випробуванні із залученням 3443 пацієнтів, які отримали терапію зі щодобовою дозою від 15 до 120 мг ГЛЮРЕНОРМу, в середньому – 60 мг. Після 6 місяців лікування 84 % пацієнтів, після 12 місяців 76 % і після 18 місяців лікування 71 % пацієнтів продовжували курс лікування. Лише 0,73 % пацієнтів припинили прийом через побічні дії.
Під час курсу лікування не було випадків тяжкої гіпоглікемії. За період 18 місяців у майже 1 % пацієнтів було відмічено гіпоглікемічні реакції, які дослідники визнали за побічні реакції.
Окрім того, повідомлялось про такі побічні дії:
гастроінтестинальні ─
понад 1 %: нудота, блювання, запори, діарея, втрата апетиту, внутрішньо печінковий холестаз (1 випадок).
Дерматологічні ─
від 0,1 до 1 %: алергічні реакції шкіри: свербіж, екзема, кропив’янка (1 випадок), синдром Стівенса–Джонсона (1 випадок).
Порушення центральної нервової системи ─
від 0,1 до 1 %: головний біль, запаморочення, порушення акомодації.
Гематологічні ─
менше 0,1 %: тромбоцит опенія, лейкопенія (1 випадок), агранулоцит оз (1 випадок).
Передозування.
Симптоми. Можливий розвиток гіпоглікемічної реакції.
Терапія. Термінове пероральне або внутрішньо венне введення глюкози. Контроль концентрації глюкози в плазмі, може виникнути потреба в подальшому призначенні глюкози.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Дослідження застосування ГЛЮРЕНОРМу в період вагітності або годування груддю не проводилися. Тому слід уникати застосування ГЛЮРЕНОРМу для лікування жінок у період вагітності або годування груддю. Якщо встановлена вагітність, прийом ГЛЮРЕНОРМу необхідно припинити якнайшвидше.
Діти. Немає даних щодо застосування препарату дітям.
Особливості застосування.
Лікування діабету потребує регулярного медичного нагляду. Особливу обережність слід виявляти під час підбору дози або під час заміни препарату.
Хоча лише 5% ГЛЮРЕНОРМу виділяється нирками та зазвичай препарат добре переноситься при захворюваннях нирок, лікування пацієнтів з тяжкою ренальною недостатністю слід проводити під ретельним медичним наглядом. У випадку нездужання або хвороби під час лікування (ознаки гіпоглікемії, лихоманка, шкірні висипання, нудота) слід негайно проконсультуватися з лікарем.
Хворі на діабет схильні до розвитку серцево-судинних захворювань. Цей ризик може бути знижений лише при чіткому дотриманні дієти, призначеної лікарем. Пероральна протидіабетична терапія не має замінювати лікувальну дієту, що дозволяє контролю вати масу тіла пацієнта та є обов’язковою незалежно від використання того чи іншого препарату, призначеного лікарем. Як і у випадку з пероральними формами всіх лікарських засобів, які застосовуються при лікуванні цукрового діабету, несвоєчасний прийом їжі або недотримання рекомендованого лікарем режиму дозування можуть призвести до значного зниження рівня глюкози в крові або втрати здатності концентруватися. Прийом цукру, цукерки або солодких напоїв зазвичай допомагає запобігти гіпоглікемічній реакції, що починається.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.
Слід попередити пацієнтів щодо дотримання заходів із запобігання гіпоглікемії під час керування авто транспортом або іншими механізмами. Це особливо важливо для тих, хто не обізнаний із симптомами гіпоглікемії або має часті епізоди гіпоглікемії. Доцільність керування авто транспортом або іншими механізмами слід розглядати з урахуванням цих обставин.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Лікар має брати до уваги можливу взаємодію з лікарськими засобами, що впливають на метаболізм глюкози.
Такі лікарські речовини можуть підсилювати гіпоглікемічний ефект ГЛЮРЕНОРМу: не стероїдні протизапальні засоби, інгібітори МАО, окситетрацикліни, інгібітори АПФ, клофібрати, циклофосфаміди та похідні, сульфонаміди та інші антибіотики, що інгібують виведення, інші антидіабетичні засоби, інсулін.
Фізичне навантаження і стрес можуть збільшити гіпоглікемічний ефект.
Такі лікарські речовини можуть імовірно підсилювати гіпоглікемічний ефект ГЛЮРЕНОРМу: бета-блокатори, інші симпатолітики (наприклад клонідин), резерпін, гуанетидин. Ці речовини також можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.
Такі лікарські речовини можуть зменшувати гіпоглікемічний ефект ГЛЮРЕНОРМу: глюкокортикоїди, стероїдні контрацептиви, симпатоміметики, тироїдні гормони, глюкагон, діуретики (ті азидного типу або петельні діуретики), діазоксид, фенотіазин, кислота нікотинова.
Барбітурати, рифампіцин, фенітоїн та подібні речовини можуть імовірно зменшувати гіпоглікемічний ефект ГЛЮРЕНОРМу шляхом стимуляції ензимів печінки.
Зменшений або підвищений гіпоглікемічний ефект ГЛЮРЕНОРМу спостерігається при одночасному прийомі з антагоністами Н2-рецепторів (циметидин, ранітидин) та алкоголем.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
ГЛЮРЕНОРМ є пероральним гіпоглікемічним засобом, похідним сульфонілсечовини другої генерації. ГЛЮРЕНОРМ стимулює секрецію ендогенного інсуліну бета-клітинами підшлункової залози, підсилює процеси утилізації глюкози, гальмує процес ліполізу.
ГЛЮРЕНОРМ понижує інсулін-резистентність у печінці та жирових тканинах шляхом підвищення кількості рецепторів інсуліну та стимуляції пост рецепторних процесів, що спричинені інсуліном. Передумовою для пониження рівня цукру в крові, що спричинений ГЛЮРЕНОРМом, є існування ендогенного інсуліну.
Ефект пониження рівня цукру в крові починається через 60–90 хв після перорального застосування та досягає максимуму через 2-3 год після прийому.
Тривалість ефекту ГЛЮРЕНОРМу, що понижує рівень глюкози в крові, становить 8-10 год. Тому ГЛЮРЕНОРМ може вважатися препаратом короткої дії.
Застосування препаратів сульфонілсечовини, що є препаратами короткої дії, рекомендується для лікування пацієнтів з підвищеним ризиком гіпоглікемії, наприклад літніх людей та пацієнтів з ренальною недостатністю.
Оскільки ренальна елімінація ГЛЮРЕНОРМу незначна, препарат можна призначати переважно пацієнтам з ренальною недостатністю або діабетичною нефропатією.
Доведена ефективність і безпека лікування ГЛЮРЕНОРМом хворих на діабет, які придатні для терапії сульфонілсечовиною та мають супутні захворювання печінки.
Фармакокінетика.
Після перорального прийому разової дози ГЛЮРЕНОРМу (30 мг) максимальна концентрація препарату в плазмі досягається через 2-3 год, що становить 500-700 нг/мл, і через 1,2 год знижується на 50 %.
Порівняння кривих концентрацій у плазмі підтверджують практично повну абсорбцію препарату.
ГЛЮРЕНОРМ активно зв’язується з протеїнами плазми (> 99 %).
ГЛЮРЕНОРМ повністю метаболізується, в основному, шляхом гідроксилювання та деметилювання. Більша частина метаболітів виводиться через біліарну систему з калом. Тільки невелика частина метаболітів виводиться нирками. Незалежно від дози та способу застосування лише 5 % метаболізованої дози виявляється в сечі. Навіть після застосування повторних доз ГЛЮРЕНОРМу ренальна екскреція залишається мінімальною.
Крім того, після регулярного застосування ГЛЮРЕНОРМу у хворих на діабет із ренальною недостатністю не було виявлено будь-яких змін в шляху виділення. Відсутня небезпека кумуляції субстанції або її метаболітів.
Метаболіти в крові – фармакодинамічно неактивні та не впливають на рівень цукру в крові.
Фармакологічні випробування у щурів і мишей продемонстрували, що ГЛЮРЕНОРМ та його метаболіти не перетинають гематоенцефалічний або плацентарний бар`єр.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: плоскі, круглі білі таблетки зі скошеними краями; на одному боці – насічка та маркування 57С по обидва боки від насічки; на другому боці – символ компанії.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 º С у місці, недоступному для дітей.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 6 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Берінгер Інгельхайм Еллас АЕ, Греція.
Місцезнаходження. 5th km Peanias-Markopoulou, 19400 Koropi Attica, Greece.
Заявник. Берінгер Інгельхайм Інтернешнл ГмбХ, Німеччина.
Місцезнаходження. Binger Strasse 173, D-55216, Ingelheim am Rhein, Germany.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|