Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Омстрон
-
Інструкція
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Ondansetron; 4Н-карбазол-4-он, 1,2,3,9-тетрагідро-9-метил-3-[(2-метил-1Н-імідазол-1-іл) метил];
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;
склад:1 мл міститьондансетрону гідро хлориду 2,49 мг, що еквівалентно ондансетрону 2 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота лимонна, натрію цитрат, вода для ін’єкцій.
Форма випуску.
Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Проти блювотні засоби і препарати, що ліквідують нудоту. Антагоністи 5HT3-рецепторів серотоніну. Код АТС А 04А А 01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Омстрон – проти блювотний засіб, селективний антагоніст серотонін ових 5НТ3-рецепторів. Спричиняє виражену проти блювотну дію. Хіміотерапевтичні засоби і радіологічний вплив можуть спричиняти вивільнення серотоніну у тонкій кишці і тим самим сприяти блювотному рефлексу шляхом активації серотонін ових 5НТ3-рецепторів і збудження аферентних закінчень блукаючого нерва. Ондансетрон блокує пускові механізми цього рефлексу. Активація аферентних закінчень блукаючого нерва, в свою чергу, може спричиняти викид серотоніну в зоні пострему (дно ІV шлуночка) і, відповідно, запустити блювотний рефлекс шляхом центрального механізму. Пригнічення нудоти і блювання, спричинені цитотоксичною хіміотерапією і радіотерапією злоякісних новоутворень, відбувається завдяки антагоністичній діїондансетрону на серотонін ові 5НТ3-рецептори нейронів центральної і периферичної нервової системи. Ондансетрон спричиняє седативну дію, не викликає змін концентрації пролактину в плазмі крові.
Фармакокінетика. Після введення у м’яз Сmaxдосягається через 10 хв. і становить
25 нг/мл, при введенні у вену Сmax становить біля 100 нг/мл. Зв’язується з білками плазми 70-76%. Біо трансформація відбувається упечінці головним чином шляхом гідроксилювання. Т½ становить 3–4 год. У незміненому вигляді з сечею виводиться менше 5%.
Фармакокінетичні параметри ондансетрону не змінюється при його багаторазовому введенні.
У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК – 15– 60 мл/хв.) знижений системний кліренс і об’єм розподілу ондансетрону, результатом чого є невелике, клінічно незначне збільшення Т½. Фармакокінетика ондансетрону практично не змінюється у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (при хронічному гемодіалізі). При виражених порушеннях функції печінки Т½ становить 15-20 год. У пацієнтів похилого вікуТ½ приблизно 5 год.
Показання для застосування. Нудота і блювання, спричинені цитотоксичною хіміо- або променевою терапією злоякісних новоутворень; профілактика і лікування після операційної нудоти і блювання.
Спосіб застосування та дози. Для профілактики нудоти і блювання при проведенніцитостатичної терапії дозування дорослим встановлюють індивідуально залежно від ступеня тяжкості перебігу патологічного процесу, доз і комбінацій схем хіміо- і променевої терапії.
Добова доза Омстрону становить 8 - 32 мг. Безпосередньо перед початком хіміо- або променевої терапії вводять у вену струменем повільно 8 мг з подальшим застосуванням 8 мг внутрішньо з інтервалом 12 год. Для профілактики пізнього блювання після 24 год. необхідно продовжити прийом внутрішньо по 8 мг 2 рази на добу терміном 5 днів від закінчення хіміотерапії. При вираженій реакції на проведення хіміотерапії препаратОмстрон, крім 8 мг, вводять ще додатково 2 рази у вену по 8 мг з інтервалом 2 -4 год. Можливе також проведення безперервної 24-год. ної інфузії зі швидкістю 1мг/год. У деяких випадках безпосередньо перед початком хіміотерапії проводять 15-хвилинну інфузію 32 мг Омстрону, що розведені у 50-100 мл ізотонічного розчину. При доборі режиму дозування слід враховувати ступінь тяжкості блювання. Дітям віком понад 4 роки Омстрон призначають у вену в дозі 5 мг/м2поверхні тіла безпосередньо перед проведенням хіміотерапії з наступним прийомом всередину 4 мг через 12 год. після ін’єкції. Для профілактики блювання протягом наступних 5 днів Омстрон призначають внутрішньо по 4 мг 2 рази надобу.
Дорослим для упередження після операційної нудоти іблювання можна призначати введення 4 мг Омстрону у вену повільно або під час індукції анестезії. Для ліквідації після операційної нудоти і блювання вводять одноразово 4 мг у м’яз або у вену.
Дітям для упередження нудоти і блювання після хірургічного втручання під загальною анестезією Омстрон призначають у дозі 0,1мг/кг (максимально до 4 мг) у вену повільно під час або після індукції анестезії. Для зняття після операційної нудоти і блювання у дітей Омстронпризначають у дозі 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг) у вену повільно.
Для пацієнтів з вираженими порушеннями функції печінки добова доза становить 8 мг. Пацієнтам похилого віку і хворим з порушеннями функції нирок немає необхідності змінювати режим дозування. При введенні у м’яз в одну ділянку тіла можна вводити Омстрон одноразово не більше 4 мг.
Приготування ін фузійного розчину.Ін фузійнийрозчин слід готувати безпосередньо перед застосуванням. Зберігатися готовий розчин (у разі необхідності) для застосування може протягом 24 год. при температурі 2 - 8 º С. Розчин зберігає стабільність 24 год. при природному і штучному освітленні. Для розведення Омстрону можна використовувати: 0,9 % ін фузійний розчин натрію хлориду; 5 % ін фузійний розчин глюкози; 10 % ін фузійний розчин манітолу; ін фузійний розчин Рингера; 0,3 % ін фузійний розчин калію хлориду. Препарат не можна розводити іншими ін фузійними розчинами. Омстрон увигляді ін’єкційного розчину не слід вводити тим самим шприцом або крізь тусаму крапельницю, якою вводили інші лікарські засоби.
Побічна дія. Головний біль, інколи тимчасові порушення зору і запаморочення при швидкому введенні у вену, судомні напади, мимовільні рухові розлади; транзиторне безсимптомне підвищення активності трансаміназ у сироватці крові; запор; в окремих випадках алергічні реакції швидкого типу до анафілаксії; більу грудях, кашель, аритмія, артеріальна гіпертензія, брадикардія; відчуття теплаабо припливів крові до обличчя, гикавка; інколи – місцеві реакції у ділянціін’єкції.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Періоди вагітності і годування груддю. Дитячий вік до 2-х років.
Передозування. У пацієнтів, яким у вену було введено 84 мг або 145 мг Омстрону, спостерігалися лише незначні побічні ефекти, що не потребують лікування.
У випадках ймовірного передозування слід застосовувати симптоматичну терапію.
Особливості застосування. У пацієнтів, які раніше лікувались іншими селективними антагоністами серотонін ових 5НТ3-рецепторів (тропісетрон, гранісетрон), що супроводжувались реакціями підвищеної чутливості, можливі також реакції підвищеної чутливості. Омстрон збільшує термін проходження вмісту товстого кишечника, тому у випадках застосування препарату у хворих із симптомами під гострої кишкової непрохідності потрібне постійне спостереження.
З пересторогою використовують при хірургічних втручаннях на черевній порожнині, тому що його застосування може маскувати прогресуючу кишкову непрохідність. При застосуванніОмстрону слід утримуватися від потенційно небезпечної діяльності, що потребує підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій, а також від керування автомобілем.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Оскільки Омстронметаболізується в печінці за допомогою ферментів системи цитохрому Р450, при одночасному застосуванні з препаратами-індукторами (барбітурати, карбамазепін, рифампіцин, фенітоїн, фенілбутазон), можливі зміни кліренсу і періодунапів виведення ондансетрону.
Омстрон у вигляді розчину для ін’єкцій сумісний зтакими ін фузійними розчинами:
0,9 % розчин натрію хлориду; 5 % розчин глюкози; 10% розчин манітолу; розчин Рингера; 0,3 % розчин калію хлориду.
Омстрон у вену можна вводити шляхом інфузії зі швидкістю 1 мг/год. Крізь Y-подібний катетер можна одночасно з Омстроном в концентрації від 16 до 160 мкг/мл (наприклад 8 мг/500 мл і 8 мг/50 мл відповідно) вводити такі препарати:
-цисплатин у концентрації до 0,48 мг/мл (наприклад,240 мг в 500 мл) вводять протягом 1-8 год.;
-5-фтор урацил у концентрації до 0,8 мг/мл (наприклад, 2,4 г в 3000 мл або 400 мг у 500 мл), який вводять зі швидкістю неменше 20 мл/год (500 мл за 24 год.); вища концентрація 5-фтор урацилу може спричинити преципітацію Омстрону;
-карбоплатин у концентрації 0,18 - 9,9 мг/мл (наприклад, 90 мг у 500 мл або 900 мг в 100 мл), який вводять протягом від 10хв. до 1 год.;
-етопозид у концентрації 0,14 - 0,25 мг/мл (наприклад, 72 мг в 500 мл до 250 мг в 1000 мл), який вводять протягом 0,5-1год.;
-цефтазидим у дозі 0,025-2 г у водному розчині (наприклад, 250 мг в 2,5 мл або 2 г в 10 мл), який вводять у вену болюснопротягом 5 хв.;
-циклофосфамід у дозі 0,1-1 г у воді для ін’єкцій (5мл на 100 мг), який вводять у вену болюсно протягом 5 хв.;
-доксорубіцин у дозі від 10 мг до 100 мг розведений водою для ін’єкцій відповідно рекомендацій виробника, у вигляді болюсноїін’єкції у вену протягом 5 хв.;
-дексаметазон у дозі 20 мг у вену повільно протягом 2-5 хв. крізь Y-подібний катетер разом з 8 або 32 мг Омстрону в 50-100 млрозчину.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від +15 °С до +30 °С, у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|