Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Осид
Каділа Хелткер ЛТД. Індія
Інструкція
Склад:
Діюча (і) речовина (и): омепразол;
1 капсула містить омепразолу 20 мг;
допоміжні речовини: манітол, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, гідроксипропілм етилцелюлоза, натрію фосфату дигідрат двохосновний, натрію лаурилсульфат, кислоти метакрилової сополімер, гідроксипропілм етилцелюлози фталат, олія рицинова;
капсульна оболонка: желатин, натрію лаурилсульфат, метилпарабен, пропіл парабен, титану діоксид, спеціальний червоний, хіноліновий жовтий, брильянтовий синій, понсо 4R, жовтий «сонячний захід».
Лікарська форма. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки. Інгібітори «протонного насоса».
Код АТС А 02В С 01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Пептична виразка шлунка.
Пептична виразка дванадцяти палої кишки.
Гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).
Синдром Золлінгера-Еллісона.
Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення.
Не виразкова диспепсія.
Для ерадикації H. Pylori (в комбінації з антибактеріальними засобами).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до активної речовини препарату або до будь-якого компонента. Періоди вагітності і лактації, діти до 12 років.
Спосіб застосування та дози.
Пептична виразка дванадцяти палої кишки: дорослим по 20 мг 2 рази на добу, курс лікування - 2–4 тижні;
Пептична виразка шлунка: дорослим по 20 мг 2 рази на добу, курс лікування – 2 – 6 тижнів;
Синдром Золлінгера-Еллісона: рекомендована початкова доза для дорослих 60 мг на добу, при необхідності дозу підвищують: підбір дози визначається індивідуально.
Гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): по 20 мг 2 рази на добу протягом 4 – 8 тижнів; підтримуюча терапія при ГЕРХ - по 20 мг 1 раз на добу до 12 місяців;
Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення: по 20–40 мг на добу 2 – 3 тижні;
Не виразкова диспепсія: по 20–40 мг на добу 2 – 3 тижні;
Для ерадикації H. Pylori (у комбінації з антибактеріальними засобами: амоксициліном, кларитроміцином, тетрацикліном, фуразолідоном, метронідазолом; препаратами солей вісмуту) відповідно до стандартних міжнародних схем ерадикації H. Pylori.
Немає необхідності у коригуванні дози пацієнтам з нирковою недостатністю або з дисфункцією печінки. Пацієнтам літнього віку та хворим на цироз печінки добова доза, як правило, не повинна перевищувати 20 мг.
Побічні реакції.
Зазвичай Осид добре переноситься. Більшість побічних реакцій мають помірний характер, швидко минають і не пов”язані із застосуванням Осиду. Діарея (2,8%), головний біль (2,6%), метеоризм (2,3%), біль у животі (1,7%), запор (1,3%), запаморочення (1,1%), менш ніж у 1% випадків спостерігалися порушення сну, нудота, блювання, підвищення активності печінкових амінотрансфер аз, тромбоцит опенія, лейкопенія, висипи, кропив’янка і/або свербіж, парестезії, сонливість, інсомнія і нездужання.
Передозування.
Не було описано випадків, пов'язаних з навмисним передозуванням. Дозування до 360 мг/добу добре переносилось. Можливі прояви сонливості, головного болю, підвищеної пітливості, сухості у роті, тахікардії, порушення зору. Зазначені симптоми є тимчасовими і минають протягом 1–2 днів. Спеціальний антидот невідомий. Омепразол активно зв'язується з протеїнами, тому погано піддається діалізу. У разі передозування лікування повинно бути симптоматичним (промивання шлунка, застосування активованого вугілля).
Особливості застосування.
Перед початком проведення терапії омепразолом необхідно виключити наявність злоякісного процесу, особливо у пацієнтів з виразкою шлунка, оскільки прийом препарату може маскувати симптоматику захворювання.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами
Не впливає на здатність керувати авто транспортом або іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Омепразол може уповільнювати виведення діазепаму, варфарину і фенітоїну, препаратів, які метаболізуються шляхом окислення в печінці. Хоча з теофіліном або пропанолом у суб'єктів з нормальними функціями печінки не була підтверджена взаємодія, існують клінічні підтвердження взаємодії з іншими препаратами, що метаболізуються через систему цитохрому Р-450 (циклоспорин, дисульфірам, бензодіазепіни). Пацієнти повинні перебувати під наглядом для коригування дозування цих препаратів у разі необхідності, якщо вони приймаються одночасно з омепразолом.
Внаслідок глибокого і довго тривалого інгібування секреції соляної кислоти, теоретично можливо, що омепразол може заважати абсорбції препаратів там, де шлункове значення рН є важливим фактором їх біодоступності (наприклад кетоконазол, складні ефіри ампіциліну і солі заліза ).
Не було відмічено взаємодії з антацидними засобами, які приймали одночасно з Осидом.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Омепразол діє на спонтанну та стимульовану шлункову секрецію шляхом інгібування шлункової Н+, К+ -АТФази (протонного насоса), ензиму, який відповідає за кінцеву стадію секреції соляної кислоти парієтальними клітинами шлунка. При застосуванні разових доз омепразолу у здорових добровольців і пацієнтів з виразкою дванадцяти палої кишки або синдромом Золлінгера-Еллісона було показано, що препарат інгібує обидві (і базальну, і стимульовану) секреції дозозалежним способом. Внаслідок дії омепразолу зменшується утворення соляної кислоти в шлунку, загальний об'єм шлункового соку і пригнічується секреція пепсину. У вигляді моно терапії омепразол пригнічує ріст бактерії Helicobacter pylori, яка викликає підвищення секреції кислоти в шлунку, але при застосуванні омепразолу у комбінації з антибактеріальними засобами спостерігається синергічний ефект для досягнення ерадикації Н. pylori. Омепразол не впливає на внутрішні фактори базальної або стимульованої секреції, моторику шлунка та більшість шлунково-кишкових гормонів, окрім гастрину.
Фармакокінетика.
Абсорбційні характеристики омепразолу є дозозалежними.
Після застосування капсул з гранулами у кишково розчинній оболонці середні пікові концентрації омепразолу досягаються в межах від 0,5 до 3,5 год. Зв'язування з білками становить 95 - 96 %. Період напів виведення у плазмі - від 0,5 до 1 год.
Приблизно 75 - 78 % прийнятої дози виділяється з сечею і 18 - 19 % - з калом.
Середнє значення кліренсу плазми становить 31,8 л/г. Після абсорбції омепразол швидко метаболізується і було відмічено утворення трьох метаболітів: омепразол сульфон, сульфід і гідроксіомепразол.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
двоколірні (коричнювато-рожеві / білувато-рожеві), капсули з твердого желатину розміром «2» без фізичних дефектів, які містять від білого до майже білого кольору, гладкі, сферичні гранули з кишково розчинним покриттям;
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. При температурі до + 25° С у недоступному для дітей місці. Захищати від світла та вологи.
Упаковка. По 10 капсул у стрипі, кожний стрип у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Каділа Хелткер Лтд.
Місцезнаходження. Sarkhej-Bavla N.H. No.8A, Moraiya, Tal. Sanand, Dist. Аhmedabad 382210, Індія.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|