Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Ліки та препарати







Стоп-флю

-


Стоп-флю

Код: N02BE51

Анальгетики


Інструкція


Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі з обох боків, від білого до жовтуватого кольору шипучі таблетки зі скошеними краями;

склад: 1 шипуча таблетка містить парацетамолу 500 мг і кислоти аскорбінової

300 мг;

допоміжні речовини: ароматизатори, аспартам.

Форма випуску. Таблетки шипучі.

Фармакотерапевтична група. Аналгетикита антипіретики. Парацетамол (комбінації без психолептиків). Код АТС N02B E51.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Стоп-Флю має жарознижувальний ефект, що зумовлений гальмуванням впливу ендогенних пірогенів на центр терморегуляції у гіпоталамусі.

Стоп-Флю має центральну та периферичну аналгезуючу дію, але інгібіція синтезупростагландинів на центральному рівні сильніша, ніж на периферичному.

Препарат не має вираженого проти запального ефекту, не впливає на гемостаз і слизову шлунка. Компенсує нестачу вітаміну С в організмі.

Фармакокінетика

Парацетамол.

Всмоктування. При застосуванні per os, всмоктування швидке та практично повне. Всмоктування відбувається переважно у тонкому кишечнику. Біодоступністьзалежить від прийнятої дози и становить 70 - 90% після прийому per os, максимальна концентрація в плазмі спостерігається через ½ - 1 годину.

Розподіл

Рівень розподілу досягає не більше 1л/кг. Сполучення з протеїнами варіюється від 20 до 50%. Стоп-Флю може проникати через плацентарний бар’єр, але ніякого тератогенного ефекту не було описано.

Метаболізм

Понад 80% кон’югує з глюкуроновою або сірчаною кислотами. Дезатиляціята гідроксиляція відбувається у невеликих кількостях. Близько 3% залишається у незміненому вигляді.

Виведення з організму

Після прийому терапевтичної дози, 90 - 100% речовини міститься у нирках протягом першої доби. Період напів виведення – 1 - 3 години, тривалість дії – 3- 4 години.

Печінкова недостатність. Тривалість напів виведення залишається майже незміненою у пацієнтів з незначним ступенем печінкової недостатності. В осіб, з вираженою печінковою недостатністю вона чітко збільшується.

Ниркова недостатність. Є лише небагато даних щодо пацієнтів з нирковою недостатністю, і зовсім немає ніяких посилань на збільшення періоду піврозпаду. Однак дозування слід адаптувати. У пацієнтів, які перебувають під гемодіалізом, період піврозпаду може зменшуватись на 40-50% після прийому терапевтичної дозипарацетамолу.

Особи похилого віку. Період напіврозпаду може збільшитись і супроводжується зменшенням кліренсу препарату.

Діти. Як і у дорослих, ніяких суттєвих відмінностей у часі піврозпаду не має (не описані).

Вітамін С.

Вітамін С швидко та повністю поглинається та поширюється в організмі.

Показання для застосування. Препарат застосовують для полегшення самопочуття при перших ознаках застуди та грипу (підвищеній температурі, головному болю, ломоті у тілі).

Спосіб застосування та дози. Шипучі таблетки розчиняють у стакані теплої води.

Дозування.

Дорослі та діти старше 12 років (з масою тіла понад 40 кг): одна шипуча таблетка, 3 - 4 рази на день.

Діти віком від 6 до 12 років (22 - 40 кг): одна шипуча таблетка, 3 разина день.

Діти віком від 3 до 6 років (15 - 22 кг): 1/2 шипучої таблетки, 3 - 4рази на день.

Дотримуйтесь інтервалу 4 години між кожним прийманням Cтоп-Флю. Тривалість лікування - не більше 5 днів.

Побічна дія. Реакція гіпер чутливості: шкірна еритема, уртикарнийвисип, алергічні реакції типу набряку Квінке, диспное, бронхоспазм, нудота, потовиділення.

Кров та кровотворні органи.

Як виняток: тромбоцит опенія алергійного генезу, лейкопенія, агранулоцит оз, гемолітична анемія.

Протипоказання. При підвищеній чутливості до парацетамолу та споріднених речовин; при тяжких функціональних порушеннях печінки; при гострому гепатиті; при тяжких функціональних порушеннях нирок; при захворюванні Жильбера (спадкоємна конституціональна гіпербілірубінемія); при нирковому літіазі, що супроводжується оксалурією.

Передозування. Після вживання внутрішньо від 7,5 до 10 гпарацетамолу у дорослих і від 150 до 200 мг/кг у дітей відмічаються ознаки гострої інтоксикації з ураженням клітин печінки та канальців нирок.

Гепато токсичність цілком пов’язана з концентрацією у плазмі.

Симптоми: нудота, блювання, болі у животі, збільшення печінки, підвищення рівня трансаміназ, білірубіну.

Лікування: при найменших підозрах на інтоксикацію парацетамоломнеобхідно негайне лікування, яке повинно включати такі заходи:

промивання шлунка (дійсно протягом перших двох годин), потім прийом активованого вугілля.

Прийом внутрішньо ацетил цистеїну. Якщо вживання антидоту внутрішньо неможливо чи ускладнено (тяжке блювання, непритомність), його можна ввестивнутрішньо венно. Потім слід визначити рівень парацетамолу у плазмі (не ранішеніж через 4 години).

Особливості застосування.

Обережність необхідна у разі:

ниркової або печінкової недостатності, гемолітичної анемії, що супроводжується дефіцитом глюкозо-6фосфат-дегідрогенази.

Одночасне застосування потенціально гепатотоксичних препаратів чи індукторів печінкових ензимів.

Алкоголь може підсилити гепатотксичний ефект парацетамолу. У таких випадках терапевтична доза парацетамолу може спричинити пошкодження печінки.

Тривале застосування аналгетиків, особливо у разі одночасного вживання декількох активних речовин – аналгетиків, може призвести до необоротного пошкодження нирок з ризиком нефропатії, що буде спричинене аналгетиками.

Вагітність. Лактація.

Дослідження репродуктивної функції у тварин не показали ризику для зародків, але немає даних з подібних досліджень вагітних жінок. Вважається, щошкода для плоду та патогенний ефект у разі використання правильної дозипарацетамолу під час вагітності мінімальні.

Парацетамол проникає у материнське молоко. Концентрація у материнському молоці приблизно еквівалентна концентрації у плазмі матері, однак підтверджень ризику годування немає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Медикаменти – індуктори ензимів, такі як фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, гідразит ізонікотинової кислоти, рифампіцин, посилюють гепатотоксичну дію парацетамолу.

Алкоголь: див. „Особливості застосування”.

Хлорамфенікол: парацетамол збільшує в п’ять разів період піврозпадухлорамфеніколу.

Саліциламід: подовшує піврозпад парацетамолу та збільшує виробленнягепатотоксичних метаболітів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, прохолодному місці, при температурі не вище +25°С.

Медикамент не можна використовувати після закінчення терміну придатності.

Термін зберігання – 3 роки.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus