міжнародна та хімічна назви: Цефотаксим [6R-[6 альфа, 7 бета (Z)]]-3-[(Ацетилокси) мітив]-7-[[(2-аміно-4-тіазоліл) (метоксиміно) ацетил]аміно]-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0] окт-2-ен-2-карбонова кислота (у вигляді натрієвої солі);

основні фізико-хімічні властивості:

порошок білого абобілого з жовтуватим відтінком кольору, чутливий до дії світла;

склад:

1 флакон містить цефотаксиму натрієвої солі 1,0 г.

Форма випуску.

Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Цефалоспорини і споріднені речовини. Код АТС:J01DA10.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цефотаксим є цефалоспориновим антибіотиком IIIпокоління для парентерального застосування. Діє бактерицидно. Має широкий спектр антимікробної дії.

Високоактивний відносно грам негативних мікро організмів, стійких доінших антибіотиків: E.coli, Citrobacter, Proteus mirabilis, Proteus indole,Providencia, Klebsiella, Serratia, деякі штами Pseudomonas, Haemophilusinfluenzae. Менш активний відносно грам позитивних коків, головним чином, стафілококів. Препарат має високу стійкість до бета-лактамаз грам позитивних іграм негативних бактерій.

Фармакокінетика.

При внутрішньом'язовому введенні препарат всмоктується швидко. Пік концентрації в плазмі крові спостерігається через 30хвилин після ін'єкції. Бактерицидна концентрація в крові зберігається більше 12годин. Препарат добре проникає в тканини і рідини організму; виявляється в ефективних концентраціях у плевральній, перитонеальній, синовіальній рідинах. На відміну від більш ранніх цефалоспоринів, проникає через гематоенцефалічнийбар'єр. У результаті біо трансформації утворюється активний метаболіт. Виводиться в значних кількостях із сечею в незміненому вигляді (близько 30 %) іу вигляді активних

метаболітів (близько 20 %). Частково виводиться ізжовчю.

Показання для застосування.

Застосовують ЦЕФАБОЛ при інфекціях, спричинених чутливими до нього мікро організмами (в основному, грам негативними): інфекції дихальних і сечовивідних шляхів, нирок; інфекції вуха, горла, носа, септицемія, ендокардит, менінгіт; інфекції кісток і м'яких тканин, черевної порожнини; при інфекційно-запальних захворюваннях органів малого тазу, гонореї; при ранових інфекціях; опікових інфекціях.

Спосіб застосування та дози.

Застосовують ЦЕФАБОЛ внутрішньом’язово і внутрішньо венно. Для внутрішньом'язової ін'єкції розчиняють 1 г у 4 мл стерильної води для ін’єкцій. При внутрішньом'язовому введенні також використовується 1 % або 2,0 % лідокаїн (на 1 г - 4 мл).

Для внутрішньо венного введення 1 г Цефаболурозчиняють у 4 мл (2 г – 10 мл) стерильної води для ін'єкцій. Вводять повільно, протягом 3-5 хвилин.

Для краплинного введення (протягом 50-60 хвилин) розчиняють 2 г препарату в 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози.

Звичайна доза Цефаболу для дорослих і дітей старше 12 років - 1 г, через кожні 12 годин. Максимальна добова доза, залежно від тяжкості захворювання, може бути збільшена до 12 г.

Звичайна доза для немовлят і дітей молодше 12 років– 50-100 мг/кг маси тіла на день, з інтервалом введення від 6 до 12 годин. Для недоношених дітей добова доза не повинна перевищувати 50 мг/кг.

У випадку порушень функції нирок дозу зменшують. При кліренсі креатині ну 10 мл/хв і менше добову дозу препарату зменшують удвічі.

Побічна дія.

При використанні Цефаболу можливі алергійні реакції (шкірні висипання, пропасниця, анафілактичний шок), розлад травлення (диспептичні явища, псевдомембранозний коліт (рідко), порушення функціональних проб печінки), збільшення кількості еозинофилів, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцит оз, гемолітична анемія, підвищення рівня лужної фосфатази і вмісту азоту в сечі. Біль, почервоніння і набряклість у місці проведення ін'єкції. Може підвищитися температура тіла.

Протипоказання.

Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості доцефалоспоринових антибіотиків і лідокаїну, якщо його використовувати привнутрішньом’язовому введенні.

При лікуванні дітей до 2,5 року не можна використовувати внутрішньом'язове введення препарату.

Вагітність і лактація.

Застосування препарату в період вагітності можливе тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Цефабол виділяється з грудним молоком, тому за необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити годування груддю.

Передозування.

При передозуванні можуть виникнути нейротоксичні явища. Такі як, судоми, блювання, тахікардія. Препарат виводиться з організму при гемодіалізі; перитонеальнийдіаліз є менш ефективним.

Особливості застосування.

Перед призначенням препарату необхідно зібрати алергологічний анамнез, особливо відносно до бета-лактамних антибіотиків. Відома перехресна алергія міжпеніцилінами і цефалоспоринами. Особам, в анамнезі яких є дані про алергійні реакції на пеніцилін, препарат призначають з великою обережністю.

При виникненні реакцій підвищеної чутливості (які бувають тяжкими і навіть призводять до летального результату) препарат відміняють.

При тривалості лікування препаратом більше 10 днів необхідно контролю вати картину периферичної крові.

Обережності вимагає призначення препарату хворим з порушеннями функцій нирок і печінки.

Можливо виявлення псевдо позитивної проби Кумбса.

При виявленні глюкози в сечі не ензиматичним методом (наприклад, методом Бенедикта) можливі псевдо позитивні результати.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При одночасному застосуванні ЦЕФАБОЛу з потенційнонефро токсичними препаратами (аміноглікозиднмим антибіотиками, фуросемід) необхідно контролю вати функцію нирок (небезпека нефротоксичної дії останніх).

Розчини Цефаболу несумісні з розчинами інших антибіотиків в одному шприці або крапельниці.

Умови та термін зберігання.

Зберігатиу сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін зберігання– 2 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.