Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: cefpodoxime; RS-1-(ізопропоксикарбонілокси) етил (+)-6R,7R-7-(2-аміно-4-тіазоліл)-2-((Z)-метоксиіміно) ацетамідо)-3-метоксиметил-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло (4.2.0) окт-2-ен-2 карбоксилат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 100 мг: білі або майже білі капсулоподібні таблетки, з плівковим покриттям з маркуванням ‘С 100’ чорним чорнилом на одному боці;

таблетки по 200 мг: білі або майже білі капсулоподібні таблетки, з плівковим покриттям з маркуванням ‘С 200’ чорним чорнилом на одному боці;

склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить цефподоксиму проксетил, еквівалентно цефподоксиму 100 мг або 200 мг;

допоміжні речовини: кальцієва сіль кармелози, лактоза безводна, гідроксипропіл-L-целюлоза, натрію лаурил сульфат, магнію стеарат;

оболонка: опадрай білий 03Н 58987, пропіленгліколь.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини та споріднені речовини. Код АТС J01D A33.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефподоксим – це цефалоспорин третього покоління широкого спектра дії. Бактерицидна дія препарату зумовлена пригніченням синтезу бактеріальної стінки мікро організмів. Препарат активний відносно багатьох грам позитивних, грам негативних, аеробних та анаеробних мікро організмів. Не руйнується більшістю бета-лактамаз. Спектр дії цефподоксиму охоплює такі мікро організми:

- аеробні грам позитивні бактерії: стрептококи (за винятком стрептококів групи D), стафілококи (за винятком штамів, резистентних до метициліну), Corynebacterium spp.;

- аеробні грам негативні бактерії: Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus vulgaris, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria spp., Providencia rettgeri та Citrobacter diversus;

- анаеробні мікро організми: Peptostreptococcus spp.

Фармакокінетика. Після перорального прийому цефподоксиму проксетил всмоктується і швидко гідролізу ється до цефподоксиму. В епітеліальних клітинах кишечнику ефірна група відщеплюється і, таким чином, цефподоксим потрапляє в кров. Після введення 100 мг дози середня пікова концентрація в плазмі 1,4 мкг/мл досягається приблизно через 2 год. Ступінь всмоктування та середня пікова концентрація в плазмі підвищуються, якщо цефподоксим застосовується з їжею. Зв’язування з білками плазми становить приблизно 29%. Препарат добре проникає в тканину легень, слизову оболонку бронхів, плевральну рідину, піднебінні мигдалики та інтерстиціальну рідину. Тканинні концентрації цефподоксиму після введення різних доз цефподоксиму проксетилу наведені нижче:

Концентрація цефподоксиму в тканинах

Доза Тканина Концентрація, мкг/мл

100 мг Мигдалики 0,24

200 мг Легені 0,63

200 мг Рідина шкірного пухирця 1,60

In vivo відбувається мінімальний метаболізм цефподоксиму. Виводиться переважно з сечею у незміненому вигляді. Період напів виведення з плазми становить близько 2,8 год.

Показання для застосування. Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікро організмами:

– інфекції ЛОР-органів, включаючи гостре запалення середнього вуха, синусит, тонзиліт, фарингіт;

– інфекції нижніх дихальних шляхів, включаючи гостру не госпітальну пневмонію;

– гостра неускладнена гонорея;

– неускладнені інфекції сечовивідних шляхів;

– інфекції шкіри, включаючи інфіковані виразки, рани, імпетиго, абсцеси, целюліти, флегмони, піодеpмію;

– інші інфекції, спричинені чутливими до препарату мікро організмами (інфекції шлунково-кишкового тракту, інфекції порожнини рота).

Спосіб застосування та дози. Цеподем призначається дорослим та дітям старше 6 років після прийому їжі в такому дозуванні.

Дорослі:

Діти старше 6 років:

У пацієнтів з нирковою дисфункцією (кліренс креатині ну <lt; 40 мл/хв) інтервал між дозами слід збільшити до 24 год. Коригування доз для пацієнтів з печінковою недостатністю не потрібно.

Побічна дія. Цефподоксим звичайно добре переноситься. Побічні симптоми можуть включати алергічні реакції, такі як шкірні висипання, свербіж, почервоніння, прояви анафілаксії; шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання, пронос, абдомінальний біль, симптоми коліту. Рідко можуть спостерігатись транзиторне підвищення рівня печінкових трансaміназ, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцит опенія, еозинофілі я, тромбоцит оз, агранулоцит оз. Цефалоспорини індукують позитивну пробу Кумбса.

Протипоказання. Підвищена чутливість до цефалоспоринів, вагітність, лактація; дитячий вік до 6 років.

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея.

Лікування: гемодіаліз, перитонеальний діаліз. Терапія симптоматична.

Особливості застосування. Призначається з обережністю при наявності в анамнезі алергічних реакцій на будь-які антибіотики бета-лактамного ряду.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмми. Препарат не має впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарати, що блокують гістамінові Н₂-рецептори і антацидні засоби знижують біодоступність Цеподему. Одночасне застосування препарату з петльовими діуретиками може підвищити нефро токсичність. Рекомендується проводити ретельний моніторинг ниркової функції, якщо Цеподем призначається одночасно з препаратами, що мають нефротоксичний ефект. Рівні цефподоксиму в плазмі підвищуються, якщо Цеподем призначається з пробенецидом.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 10 таблеток в блістері в картонній коробці.

Виробник. “Ранбаксі Лабораторіз Лімітед”.

Адреса. Industrial Area – 3, Dewas – 455001, India.