1 флакон препарату містить 200 ОД* іміглюцерази**.
Після розчинення, в 1 мл розчину буде міститися 40 ОД іміглюцерази
(200 ОД/5мл).
допоміжні речовини: манітол, натрію цитрат (для вирівнювання рН), кислоти лимонної моногідрат (для вирівнювання рН), полісорбат 80.
* 1 одиниця (ОД) дорівнює кількості ферменту, яка каталізує гідроліз 1 мМоль cинтетичного субстрату пара-нітрофеніл β-D-глюкопіранозиду (pNP-Glc) за 1 хв при 37 °С;
** модифікована форма глюкоцериброзидази виготовленої за ДНК-рекомбінантною технологією з клітин яєчника китайського ховрашка (Chinese Hamster Ovary).
Лікарська форма. Порошок для приготування концентрату для розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на травну систему та метаболічні процеси, ензими. Код АТС А 16А В 02.
Клінічні характеристики.
Показання. Церезим (іміглюцераза) показаний для тривалої ферментозамісної терапії хворих з підтвердженим діагнозом хвороби Гоше не нейронопатичного типу (тип 1) або хронічного нейронопатичного типу (тип 3), які мають клінічно значущі не неврологічні прояви хвороби.
До не неврологічних проявів хвороби Гоше відносяться:
анемія (після виключення інших її причин, зокрема дефіциту заліза);
тромбоцит опенія;
хвороби кісток (після виключення інших причин, зокрема дефіциту вітаміну D);
гепатомегалія або спленомегалія.
Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини препарату або будь-якої з допоміжних речовин.
Спосіб застосування та дози.
Лікування Церезимом допускається лише під наглядом лікаря, добре обізнаного з
особливостями перебігу хвороби Гоше.
Дозування для дорослих, дітей та хворих літнього віку.
У зв'язку з гетерогенністю і мультисистемністю хвороби Гоше доза Церезиму визначається індивідуально для кожного хворого з урахуванням клінічних проявів захворювання.
Була доведена ефективність діапазону доз Церезиму щодо деяких або всіх не неврологічних проявів хвороби. Застосування початкової дози 60 ОД/кг при одноразовому введенні з інтервалом 2 тижні призводить до покращання гематологічних та вісцеральних параметрів через 6 місяців від початку терапії, а подальше лікування Церезимом зупиняє прогресу вання або зменшує тяжкість уражень кісткової системи.
Введення найменшої дози 2,5 ОД/кг тричі на тиждень або 15 ОД/кг один раз на 2 тижні призводить до покращання гематологічних параметрів і зменшення проявів органомегалії, проте не впливає на кісткову симптоматику.
Найбільш вивчена і найбільш зручна для пацієнта стандартна схема лікування Церезимом: одноразова внутрішньо венна інфузія препарату кожні 2 тижні.
Протягом курсу лікування доза Церезиму має коригуватися (знижуватися або підвищуватися) відповідно до змін клінічного стану хворого. Як правило, обстеження пацієнтів проводять один раз на 6 - 12 місців.
Ефективність Церезиму у пацієнтів з неврологічними симптомами, хворих на хронічну нейронопатичну хворобу Гоше, не досліджена. Тому жодний спеціальний дозовий режим не може бути рекомендований при даних проявах хвороби.
Після розчинення та розведення препарат призначається шляхом внутрішньо венної інфузії тривалістю від 1 до 2 годин. (див. Приготування ін фузійного розчину з використанням асептичних методів). Відповідна доза Церезиму може бути введена із швідкістю не більше 1 одиниці іміглюцерази на 1 кг маси тіла хворого за 1 хв.
Приготування ін фузійного розчину з використанням асептичних методів.
Кожний флакон призначений тільки для одноразового застосування.
Порошок для приготування концентрату для розчину для інфузій має бути розчинений водою для ін'єкцій, і у подальшому розведений 0,9 % розчином натрію хлориду, для внутрішньо венних введень.
Розчинення. Розчиніть вміст флакона шляхом додавання до порошку 5,1 мл води для ін'єкцій. Не вводьте воду сильним струменем; перемішуйте вміст флакона обережно, не допускаючи утворення пухирців.
Внаслідок розчинення утворюється 5,3 мл розчину (рН приблизно 6,1).
Після розчинення утворюється прозорий, безбарвний розчин без будь-яких включень. Далі утворений розчин буде розводиться. Перед подальшим розведенням візуально переконайтесь у відсутності в кожному з флаконів, призначених для інфузії, сторонніх часточок, а також змін кольору розчину. Не застосовуйте ін фузійний розчин за наявності в ньому домішок, сторонніх часточок або якщо змінився його колір.
Після розчинення швидко розведіть вміст флакону безпосередньо перед інфузією.
Зберігання розчину для подальшого застосування не допускається. Приготовлений розчин потрібно застосовувати одразу.
Розведення. Розчинений Церезим містить 40 ОД іміглюцерази в 1 мл. Із кожного з призначених для введення флаконів відберіть по 5 мл розчину (що відповідає 200 ОД іміглюцерази) та перенесіть в окрему стерильну ємкість. Розведіть увесь розчин препарату 0,9 % розчином натрію хлориду для внутрішньо венних ін'єкцій до загального об'єму 100 -200 мл та обережно перемішайте приготовлений розчин.
Рекомендується ввести хворому розведенний розчин Церезиму не пізніше 3 годин після приготування. Розведенний розчин залишається хімічно стабільним протягом 24 годин за умови зберігання при температурі від 2 °С до 8 °С у місці, захищеному від світла. Ступінь мікробного забруднення препарату залежить від дотримання умов асептичності процедури приготування ін фузійного розчину.
Введення. Церезим вводять внутрішньо венно шляхом інфузії протягом 1-2 годин. При визначенні швидкості введення препарату слід враховувати основну рекомендацію: вводити не більше 1 ОД іміглюцерази на 1 кг маси тіла хворого за 1 хв.
Щоб не знищувати розчин, який залишився у флаконі, його можна додати до разової дози препарату, визначеної для кожного хворого, але слід враховувати, що загальна кількість іміглюцерази, введеної за місяць, повинна чітко відповідати дозі, розрахованій індивідуально для кожного пацієнта.
Побічні реакції.
Побічні ефекти, наведені у таблиці нижче та класифіковані по системам органів і частотою проявів (поширені (≥1/100 до <1/10) й поодинокі (≥1/1000 до <1/100)). В межах кожної групи, побічні ефекти розташовані у послідовності зменшення частоти виникнення ускладнень.
Розлади центральної та периферичної
нервової системи
Поодинокі:
запаморочення, головний біль, парестезія
Розлади з боку серця
Поодинокі:
тахікардія, ціаноз
Судинні розлади
Поодинокі:
припливи, гіпотензія
Розлади з боку респіраторної системи, тора кальні і медіастинальні порушення
Поширені:
респіраторні симптоми
Розлади з боку системи травлення
Поодинокі:
нудота, блювання, , абдомінальні спазми, пронос
Розлади з боку шкіри і підшкірних тканин
Поширені:
кропив'янка / ангіоедема, свербіж,
печіння
Розлади з боку опорно-рухового апарату і сполучної тканини
Поодинокі:
артралгія
Організм загалом - загальні розлади та розлади в місці введення
Поодинокі:
дискомфорт у місці введення, печіння у місці введення, набряк або стерильний абсцес, відчуття дискомфорту у грудній клітці, пропасниця, тремтіння, підвищена втомлюваність
У незначної кількості хворих, які отримували Церезим, спостерігалися небажані побічні ефекти, пов'язані з процедурою внутрішньо венного введення розчину іміглюцерази: дискомфорт, свербіж, печіння, набряк або стерильний абсцес у місці венопункції.
До симптомів гіпер чутливості, що були виявлені приблизно у 3 % пацієнтів після початку введення препарату, належать свербіж, припливи крові, кропив’янка/ангіоедема, відчуття дискомфорту у грудній клітці, тахікардія, цианоз, порушення функції дихання, парастезії, в поодиноких випадках - гіпотензія. Поява зазначених ознак гіпер чутливості потребує відміни препарату та звернення до лікаря.
Передозування. Повідомлень щодо передозування препарату дотепер не надходило.
Застосування в період вагітності та годування груддю.
Вплив іміглюцерази на вагітність достовірно не відомий.
Дослідження на тваринах не можуть достовірно продемонструвати вплив на вагітність; розвиток ембріона/плода; пологи; розвиток новонародженого. Потенціайний ризик для людини невідомий.
Церезим можна застосовувати під час вагітності лише при його абсолютній необхідності (коли показання і потреба є добре виваженими, і лікар встановив що необхідність лікування для матері є важливішою за потенційний ризик).
Невідомо, чи виділяється активна речовина у грудне молоком, тому лікар повинен виважено підходити до призначення Церезиму жінкам у період годування груддю.
Діти. Рекомендації такі ж як і для дорослих (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Особливості застосування.
Спеціальні попередження та застережні заходи.
Спеціальна примітка для пацієнтів, котрі притримуються натрієвої дієти - даний лікарський засіб містить NaCl і призначається в 0,9 % розчині натрію хлориду. Після розчинення до концентрації 200 ОД імігліцерази в 5мл, розчин буде містити 0,62 ммоль натрію.
Гіпер чутливість.
Встановлено, що протягом першого року терапії, IgG антитіла до іміглюцерази утворюються приблизно у 15 % пацієнтів. Зазвичай антитіла до Церезиму утворюються дуже рідко протягом перших 6 місяців, а ніж після 12 місяців терапії. Такі хворі з підозрою на зниження ефективності терапії мають підвищений ризик щодо виникнення реакцій гіпер чутливості та потребують ретельного спостереження щодо утворення IgG антитіл до іміглюцерази.
Пацієнти з антитілами до Церезиму (іміглюцерази) мають високий ризик виникнення реакцій гіпер чутливості. Якщо хворий мав в анамнезі реакції, які спричиняли гіпер чутливість, пропонується визначення наявності антитіл до іміглюцерази. Як і будь-який інший білковий продукт, що вводиться внутрішньо венно, Церезим може викликати дуже серйозні алергічні реакції, такі як гіпер чутливість. Якщо у пацієнта виникла дана реакція, введення Церезиму треба негайно припинити, і рекомендується проведення симптоматичної терапії. Невідкладна медична допомога має бути надана у відповідності до існуючих медичних стандартів.
Пацієнти, в яких визначалися антитіла або спостерігалися ознаки гіпер чутливості до цередази (альглюцерази), повинні перебувати під особливо ретельним наглядом при лікуванні Церезимом (іміглюцеразою).
Легенева гіпертензія
Легенева гіпертензія належить до відомих ускладнень при хворобі Гоше. Вона проявляється у пацієнтів, які отримують або не отримують ферментозамісну терапію. Причинно-наслідковий зв'язок між цим ускладненням та лікуванням іміглюцеразою не встановлений.
Проте хворих, в анамнезі яких є відомості щодо легеневої гіпертензії, слід особливо ретельно
спостерігати на предмет наявності легеневої гіпертензії.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Церезим не впливає або справляє незначний вплив на здатність керувати транспортом та працювати зі складними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження щодо взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилися.
Несумісність з іншими препаратами.
За відсутності досліджень несумісності, не слід змішувати Церезим з іншими лікарськими засобами в одній ін фузійній системі.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Фермент іміглюцераза (рекомбінантна макрофаг-націлена β-глюко-цереброзидаза) каталізує гідроліз гліколіпіду глюкоцереброзиду на глюкозу та церамід відповідно з нормальним шляхом деградації ліпідів клітинної мембрани. Глюкоцереброзид вперше був отриманий із гемопоетичних клітин. Хвороба Гоше характеризується функціональною недостатністю активності β-глюкоцереброзидази, що призводить до накопичення ліпіду глюкоцереброзиду в макрофагах, які стають переповненими. Такі макрофаги мають назву клітини Гоше, вони зазвичай виявляються у печінці, селезінці та кістковому мозку, іноді - у легенях, нирках та кишечнику. До вторинних гематологічних проявів хвороби Гоше належать виражена анемія і тромбоцит опенія, які поєднуються з характерною прогресуючою гепатоспленомегалією. Скелетні ускладнення як наслідки хвороби Гоше мають загальний характер і найчастіше призводять до інвалідизації хворих. До таких ускладнень належать остеонекроз, остеопенія з вторинними переломами кісток, недостатнє ре моделювання, остеосклероз та кісткові кризи.
Спеціальні клінічні дослідження впливу Церезиму на неврологічні прояви хвороби не проводились. Тому неможливо навести жодних висновків щодо ефективності ферментозамісної терапії при неврологічних проявах.
До клінічні дослідження безпечності.
До клінічні дослідження хронічної токсичності та мутагенності одно- і багаторазових доз іміглюцерази не виявили особливої небезпечності препарату для людини.
Фармакокінетика. Стабільна ферментна активність іміглюцерази в 4 дозах (7,5; 15; 30; 60 ОД/кг) досягається через 30 хв після внутрішньо венного введення Церезиму протягом 1 години. Припинення інфузії призводить до швидкого зниження ферментної активності в плазмі, при цьому період напів виведення іміглюцерази коливається в межах від 3,6 до
10,4 хв. Середнє значення показника плазматичного кліренсу досягає 14,5 ± 4,0 (9,8 - 20,3) мл/хв/кг. Об'єм розподілу іміглюцерази становить 0,12 ± 0,02 (0,09 - 0,15) л/кг.
Ці дані не розглядаються як залежні від дози або тривалості інфузії, оскільки тількі 1 або 2 хворих були обстежені при кожній дозі і швидкості інфузії.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок білого або білуватого кольору для розчинення водою для ін'єкцій і подальшого розведення 0,9 % розчином натрію хлориду.
Несумісність. За відсутності досліджень несумісності не слід змішувати Церезим з іншими лікарськими засобами в одній ін фузійній системі.
Термін придатності. Термін придатності закритих флаконів - 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці!
Нативний препарат слід зберігати у холодильнику при температурі від 2 °С до 8 °С.
З мікро біологічної точки зору розчинений Церезим має бути застосований негайно. У
противному разі умови зберігання залишаються на відповідальності користувача і не
повинні перевищувати 24 години при температурі від 2 °С до 8 °С у місці, захищеному від світла.
Упаковка. У флаконах по 20 мл; по 1 флакону в коробці.