Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Тіоктодар
ЗАТ «ІНДАР», Україна
Інструкція
Склад:
діюча речовина: 1 мл розчину містить 30 мг тіоктової (α-ліпоєвої) кислоти;
допоміжні речовини: трометамін, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма.
Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що впливають на травну систему та метаболічні процеси. Кислота тіоктова.
Код АТС А 16А Х 01.
Клінічні характеристики.
Показання.
У складі комплексної терапії полінейропатій різного генезу (діабетична та алкогольна полінейропатії) захворювань печінки (гепатити, цироз).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до препарату або до одного з його компонентів. Дитячий вік. Вагітність та період годування груддю.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначається для внутрішньо венних ін’єкцій/інфузій після попереднього розведення у 0,9 % розчині натрію хлориду.
Для профілактики діабетичної полінейропатії, при захворюваннях печінки дозу препарату встановлюють індивідуально, залежно від віку, маси тіла хворого та ступеня тяжкості захворювання. Розпочинати лікування необхідно з початкової дози 10 мл розчину (300 мг α-ліпоєвої кислоти) на добу.
При тяжкій діабетичній полінейропатії лікування дорослих розпочинають з інфузії
20 мл розчину (600 мг α-ліпоєвої кислоти), розведеного у 250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, 1 раз на добу, протягом 1-2 тижнів. Вводять повільно – протягом 30 хвилин (не більше 50 мг α-ліпоєвої кислоти 1,7 мл розчину для інфузій/за хвилину). У дуже тяжких випадках захворювань печінки добову дозу збільшують до 900-1200 мг/добу.
Побічні реакції.
Шлунково-кишкові розлади.
В окремих випадках при швидкій внутрішньо венній ін’єкції спостерігаються нудота, блювання, що минають самостійно.
Неврологічні розлади.
При швидкій внутрішньо венній ін’єкції можливі відчуття важкості у голові, підвищення внутрішньо черепного тиску, гарячі припливи, підвищена пітливість, затруднення дихання.
У деяких випадках після внутрішньо венного введення спостерігалися головний біль, запаморочення, судоми, диплопія, порушення зору.
У більшості випадків усі вказані прояви минають самостійно.
Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи.
У деяких випадках після внутрішньо венного введення спостерігалися петехіальні крововиливи у слизові оболонки, шкіру, тромбоцит опатія, порушення функції тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний висип (пурпура), тромбофлебіт.
Порушення обміну речовин, метаболізму.
Можлива гіпоглікемія (запаморочення, підвищене потовиділення, головний біль, розлади зору) внаслідок покращення утилізації глюкози.
Порушення з боку імунної системи.
При внутрішньо венному введенні у місці ін’єкції можливе виникнення кропив’янки та розвиток екземи, петехіальні висипи, свербіж, дерматити. Рідко виникають системні алергічні реакції, навіть до анафілактичного шоку.
Місцеві реакції.
У пацієнтів з підвищеною чутливістю до Тіоктодару у місці ін’єкції можливе виникнення відчуття пекучого болю, яке проходить саме собою чи при зниженні швидкості введення препарату.
Карді альні порушення.
Біль у ділянці серця, тахікардія.
Передозування.
При передозуванні можливі нудота, блювання, головний біль. При передозуванні чи підозрі на розвиток побічних ефектів необхідно негайно припинити ін’єкцію і, не виймаючи ін’єкційної голки, здійснити через неї повільне вливання 0,9 % розчину натрію хлориду.
Є дані, що внаслідок випадкового або навмисного застосування ліпоєвої кислоти у дозі 10-40 г на фоні алкогольної інтоксикації спостерігалися поодинокі випадки з серйозними ознаками інтоксикації, включаючи летальний кінець. Клінічні прояви інтоксикації проявлялися у вигляді психомоторного порушення або запаморочення з наступними генералізованими судомами та розвитком лактат-ацидозу. Як наслідки інтоксикації ліпоєвою кислотою є гіпоглікемія, шок, рабдоміоліз, гемоліз, дисеміноване внутрішньо судинне коагулювання, пригнічення кісткового мозку і полі органна недостатність. При гострому отруєнні ліпоєвою кислотою показана негайна госпіталізація з проведенням загально терапевтичних заходів детоксикації організму (штучне дихання, блювання, промивання шлунка, активоване вугілля тощо). Для лікування генералізованих судом, лактат-ацидозу та інших наслідків інтоксикації треба керуватися засобами сучасної інтенсивної терапії та симптоматичного підходу для прискорення виведення кислоти ліпоєвої. Подальше лікування симптоматичне.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат Тіоктодар протипоказаний для застосування при вагітності. При необхідності його застосування під час годування груддю слід припинити годування. В експериментальних дослідженнях на тваринах не було виявлено тератогенної дії ліпоєвої (тіоктової) кислоти. Аналогічних досліджень у людей не проводилося. Даних про виділення ліпоєвої кислоти у грудне молоко немає.
Діти.
Тіоктодар не рекомендується призначати дітям і підліткам через відсутність клінічного досвіду застосування препарату у даної категорії пацієнтів.
Особливості застосування.
При лікуванні хворих на цукровий діабет необхідний частий контроль глікемії. У деяких випадках необхідно скоригувати дози гіпоглікемічних засобів для запобігання гіпоглікемії.
Під час лікування полінейропатії, завдяки регенераційним процесам, можливе короткочасне посилення чутливості, що супроводжується парестезією з відчуттям «повзання мурашок».
Постійне вживання алкоголю є фактором ризику полінейропатії та може знизити ефективність Тіоктодару. Тому рекомендується утриматися від вживання алкоголю під час лікування препаратом. Не слід призначати Тіоктодар одночасно з препаратами, що містять метали (препарати заліза, магнію, кальцію), а також із молочними продуктами, що містять кальцій.
Препарат є світлочутливим, тому флакони слід доставати з упаковки тільки безпосередньо перед застосуванням.
Приготовлений для інфузій розчин Тіоктодар необхідно захищати від сонячного світла, прикриваючи його світлозахисними пакетами. У цих умовах він залишається придатним щонайбільше 6 годин.
Певними обмеженнями внутрішньо венного введення препаратів α-ліпоєвої кислоти є літній вік (понад 75 років).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Немає повідомлень.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Можливе посилення гіпоглікемічного ефекту при прийомі інсуліну чи пероральних цукрознижуючих засобів. -ліпоєва кислота реагує з іонними комплексами металів (наприклад, з циспластином), тому Тіоктодар може знижувати ефект циспластину. З молекулами цукру
α-ліпоєва кислота утворює важкорозчинні комплексні сполуки. -ліпоєва кислота є хелатором металу тому не можна бути застосована разом з металами (наприклад, препарати заліза, магнію).
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Активна діюча речовина препарату – α-ліпоєва кислота відіграє роль коензиму в окислювальному декарбоксилюванні α-кетокислот; відіграє важливу роль в енергетичному обміні клітини. В амідній формі (ліпоамід) є есенціальним коф актором мультиензимних комплексів, що каталізують декарбоксилювання α-кетокислот циклу Кребса. -ліпоєвій кислоті притаманні антитоксичні та антиоксидантні властивості, вона також здатна відновлювати інші антиоксиданти, зокрема при цукровому діабеті. У хворих на діабет α-ліпоєва кислота знижує резистентність до інсуліну та гальмує розвиток периферичної нейропатії. Сприяє зниженню вмісту глюкози в крові та накопиченню глікогену в печінці. -ліпоєва кислота впливає на обмін холестерину, бере участь у регуляції ліпідного та вуглеводного обміну, поліпшує функцію печінки (внаслідок гепатопротекторної, антиоксидантної, дезінтоксикаційної дії).
Фармакокінетика.
Період напів виведення препарату становить 30 хвилин. Загальний кліренс становить 694 мл/хв. Після одноразового внутрішньо венного введення в перші 3-6 годин з сечею виводиться 93-97 %
α-ліпоєвої кислоти або її дериватів.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина від жовтого до зеленувато-жовтого кольору.
Несумісність.
Тіоктодар несумісний із розчинами глюкози, фруктози, розчином Рінгера. Препарат несумісний із розчинами, які містять сполуки, що вступають у реакцію з SH-групами чи дисульфід ними містками.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у недоступних для дітей місцях!
Зберігати при температурі не вище 25 оС у захищеному від світла місці.
Упаковка.
Розчин для ін'єкцій у флаконах по 10 мл № 1.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ЗАТ «ІНДАР».
Місцезнаходження.
ЗАТ «ІНДАР».
02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5. Тел: 566-35-12.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|