Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Ліки та препарати







Три-мерсі

Н. В. Органон, Нідерланди


Інструкція


Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки, 5 мм у діаметрі, жовтого, червоного і білого кольорів. На одному боці вони мають маркування VR/4 (жовті таблетки), VR/2 (червоні таблетки), ТR/5 (білі таблетки), а на іншому боці всіх таблеток є напис ОRGANON та зображення зірки;

склад: 1 жовта таблетка містить 0,05 мг дезогестрелу і 0,035 мг етинілест радіолу; 1 червона таблетка містить 0,1 мг дезогестрелу і 0,03 мг етинілест радіолу; 1 біла таблетка містить 0,15 мг дезогестрелу і 0,03 мг етинілест радіолу;

допоміжні речовини: d,l-a-токоферол, лактози моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, кремнію діоксид колоїдний, кислота стеаринова, заліза оксид червоний (Е 172) у червоних таблетках, заліза оксид жовтий (Е 172) у жовтих таблетках, гіпромелоза, макрогол 400, тальк, титану діоксид (Е 171).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гормональні контрацептиви для системного застосування. Дезогестрел і естрогени. Код АТС G03A B05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Контрацептивний ефект препарату, як і всіх інших комбінованих пероральних контрацептивів (КПК), грунтується на дії різних механізмів, серед яких найважливішими є уповільнення овуляції і зміна церві кальної секреції. Дія препарату обумовлена властивостями його компонентів – етинілест радіолу та дезогестрелу.

Гестагенний препарат (дезогестрел ) гальмує синтез лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) гіпофізом і, таким чином, запобігає дозріванню фолікула (блокує овуляцію).

Етинілестрадіол – синтетичний аналог фолікулярного гормону ест радіолу, разом із гормоном жовтого тіла регулює менструальний цикл.

Разом із зазначеними центральними і периферичними механізмами дії, що перешкоджають дозріванню здатної до запліднення яйцеклітини, контрацептивний ефект препарату обумовлений підвищенням в’язкості слизу, що знаходиться в шийці матки і робить її відносно непрохідною для сперматозоїдів.

Менструальний цикл стає більш упорядкованим, менструації протікають менш болісно, із меншою інтенсивністю кровотечі. Остання обставина призводить до зниження частоти залізо дефіцитної анемії. При застосуванні КПК з високим вмістом гормонів (50 мкг етинілест радіолу) було продемонстровано зниження ризику розвитку фіброзно-кістозної мастопатії, кіст яєчників, запальних захворювань органів малого таза, ектопічної вагітності, раку ендометрія і яєчників. Застосування цих даних до КПК з низьким вмістом гормонів потребує подальшого підтвердження.

У клінічних дослідженнях показано, що препарат збільшує концентрацію глобуліну, який зв’язує статеві стероїди, у сироватці крові і значно зменшує концентрацію таких андрогенів, як 3a-андростендіол-глюкуронід, андростендіон, дигідроепіандростерону сульфат та вільного тестостерону. Крім того, є дані щодо зменшення сальності шкіри та себореї у жінок, які приймають препарат протягом тривалого часу.

Фармакокінетика.

Дезогестрел.

Абсорбція.

Дезогестрел при пероральному застосуванні швидко і повністю всмоктується і потім перетворюється на етоногестрел. Його максимальна концентрація в плазмі крові (приблизно від 1,5 нг/мл на першому тижні до 5 нг/мл на третьому тижні застосування) досягається приблизно через 1,5 години після застосування. Біодоступність становить 62 - 81 %.

Розподіл.

Етоногестрел зв’язується з альбуміном плазми крові і з глобуліном, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ). Тільки 2-4 % від загальної концентрації препарату в плазмі крові знаходяться у вигляді вільного стероїду, 40-70 % специфічно зв’язуються з ГЗСГ. Збільшення рівня ГЗСГ, cпричинене етинілестрадіолом, впливає на розподіл між білками крові, що призводить до збільшення ГЗСГ-зв’язаної фракції і зменшення альбумін-зв’язаної фракції. Об’єм розподілу дезогестрелу становить 1,5 л/кг.

Метаболізм.

Етоногестрел повністю розпадається по відомих шляхах метаболізму стероїдних гормонів; швидкість виведення метаболітів з плазми крові становить приблизно 2 мл/хв/кг. Взаємодії етоногестрелу зі сполучено прийнятим етинілестрадіолом не виявлено.

Виведення.

Концентрація етоногестрелу в плазмі крові зменшується за дві стадії. Остання стадія характеризується часом напів виведення препарату: приблизо 30 год. Дезогестрел і його метаболіти виводяться з сечею і жовчю у співвідношенні приблизно 6 : 4.

Постійний рівень.

На фармакокінетику етоногестрелу впливає ГЗСГ, рівень якого зростає під впливом етинілест радіолу. При щоденному застосуванні препарату концентрація етоногестрелу в плазмі крові збільшується у 2 - 3 рази, досягаючи постійного значення у другій половині циклу застосування.

Етинілестрадіол.

Абсорбція.

Етинілестрадіол при пероральному застосуванні швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація в плазмі крові (приблизно 80 пг/мл) досягається протягом 1 - 2 год після застосування. Абсолютна біодоступність, як результат пре системної кон’югації і метаболізму при первинному проходженні через печінку, становить приблизно 60 %.

Розподіл.

Етинілестрадіол майже повністю (98,5 %), але неспецифічно зв’язується з альбуміном крові, при цьому він впливає на збільшення концентрації ГЗСГ. Об’єм розподілу етинілест радіолу становить 5 л/кг.

Метаболізм.

Етинілестрадіол зазнає пре системної кон’югації як у слизовій оболонці тонкого кишечнику, так і в печінці. Етинілестрадіол спочатку розпадається шляхом ароматичного гідроксилювання з утворенням різних гідроксильованих і м етильованих метаболітів, які присутні як у вільному стані, так і у вигляді кон’югатів з глюкоронідами і сульфатами. Швидкість виведення метаболітів етинілест радіолу з плазми крові становить приблизно 5 мл/хв./кг.

Виведення.

Концентрація етинілест радіолу в плазмі крові зменшується за дві стадії. Остання стадія характеризується часом напів виведення препарату приблизно 24 год. У початковому вигляді етинілестрадіол не виводиться. Виведення метаболітів етинілест радіолу відбувається разом з сечею і жовчю у співвідношенні 4 : 6. Час напів виведення метаболітів становить близько доби.

Постійний рівень.

Постійна концентрація етинілест радіолу розвивається через 3 - 4 дні, коли вона зростає на 30 - 40% порівняно з концентрацією в одноразовій дозі.

Показання для застосування. Запобігання вагітності (контрацепція).

Спосіб застосування та дози. Таблетки слід приймати у порядку, зазначеному на упаковці, щодня, в один і той самий час, якщо потрібно – із невеликою кількістю рідини. Приймати по 1 таблетці на день протягом 21 дня, починаючи з жовтих таблеток, які приймають протягом 7 днів, потім наступні 7 днів приймаються червоні таблетки та останні 7 днів – білі. Приймання таблеток з наступної упаковки починається через 7 днів після закінчення попередньої, протягом цих 7 днів відбувається менструальноподібна кровотеча. Вона здебільшого починається на 2 - 3-й день після прийому останньої таблетки і може не припинитись до початку приймання таблеток з наступної упаковки.

Як починати прийом Три-Мерсі.

При відсутності попереднього приймання гормональних контрацептивів (за останній місяць).

Приймання таблеток слід починати в 1-й день менструального циклу. Можна також розпочинати застосування препарату і на 2 - 5-й день, але в такому разі під час першого циклу протягом перших 7 днів приймання таблеток рекомендується застосовувати додатковий (негормональний/ бар’єрний) метод контрацепції.

Перехід з іншого комбінованого гормонального контрацептиву (комбіновані пероральні контрацептиви (КПК)), вагінального кільця або трансдермального пластиру).

Бажано розпочати прийом Три-Мерсі наступного дня після приймання останньої активної таблетки КПК, в якій містяться гормони, або, у крайньому випадку, – відразу після перерви в прийманні таблеток або після вживання останньої плацебо таблетки попередніх КПК. У разі застосування таких комбінованих контрацептивів, як вагінальні кільця або трансдермальний пластир, прийом Три-Мерсі бажано розпочати у день видалення цих контрацептивних засобів, або, у крайньому випадку, у день запланований для їх наступного застосування.

Перехід з препаратів, в яких міститься тільки прогестаген (міні-пілі, ін’єкції, імплантати) або з прогестоген-вивільняючих внутрішньо маткових систем (ВМС).

Жінка, яка приймає міні-пілі, може перейти на приймання Три-Мерсі в будь-який день. При застосуванні імплантату або ВМС перехід на Три-Мерсі здійснюється в день видалення цих контрацептивних засобів, а при застосуванні ін’єкцій – в день, коли потрібно робити наступну ін’єкцію. В усіх випадках протягом перших семи днів приймання Три-Мерсі рекомендується додатково застосовувати бар’єрну контрацепцію.

Після аборту, зробленого в першому триместрі.

Жінка може починати приймання препарату одразу після аборту. У такому разі немає необхідності використовувати додаткові методи контрацепції.

Після пологів або аборту, зробленого в другому триместрі.

Для матерів, які годують груддю, див. пункт «Особливості застосування» Рекомендується почати приймання препарату на 21-й або 28-й день після пологів або аборту. У разі початку прийому препарату в пізніший строк рекомендується протягом перших 7 днів приймання Три-Мерсі застосовувати методи бар’єрної контрацепції. У будь-якому разі, якщо у жінки після пологів або аборту до початку приймання Три-Мерсі вже були статеві контакти, варто виключити вагітність перед прийманням контрацептивних таблеток або почекати до першої менструації.

Як діяти у разі пропуску чергового прийому препарату.

Якщо приймання наступної таблетки затримано менше ніж на 12 годин, то надійність контрацепції не знижується. Жінці варто прийняти таблетку одразу ж після того, як вона про це згадає, а наступні таблетки приймати у звичайний час.

Якщо приймання чергової таблетки затримано більше ніж на 12 годин, то надійність контрацепції може бути знижена. У цьому випадку слід дотримуватись двох основних правил:

Приймання Три-Мерсі не слід переривати більше ніж на 7 днів.

Для досягнення необхідного рівня контрацепції і ступеня пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-оваріального ланцюга потрібне безперервне приймання Три-Мерсі протягом 7 днів.

Можна дати такі поради:

Тиждень 1. (Жовті таблетки)

Жінці слід прийняти пропущену таблетку одразу ж після того, як вона про це згадає, навіть якщо це будее прийом одразу 2 таблеток. Потім рекомендується продовжити приймання за звичайною схемою. Додатково бажано застосовувати метод бар’єрної контрацепції (презерватив) протягом наступних 7 днів. Якщо у жінки були статеві контакти протягом попередніх 7 днів, необхідно враховувати можливість вагітності. Що більше таблеток пропущено і що ближче перерва в прийманні препарату до моменту статевого контакту, тим вище ризик вагітності.

Тиждень 2. (Червоні таблетки)

Жінці слід прийняти пропущену таблетку одразу ж після того, як вона про це згадає, навіть якщо це буде прийом одразу 2 таблеток. Потім рекомендується продовжити приймання за звичайною схемою. Якщо жінка приймала таблетки вчасно протягом 7 днів перед першою пропущеною дозою, то немає необхідності у застосуванні додаткових (негормональних) методів контрацепції. Якщо ж жінка пропустила більше ніж 1 таблетку, рекомендується використовувати додаткові методи контрацепції протягом наступних 7 днів.

Тиждень 3. (Білі таблетки)

Надійність контрацепції через перерву в прийманні препарату може знижуватись. Цього можна уникнути, адаптуючи схему приймання препарату. Якщо скористатися будь-якою з двох, наведених нижче схем, то можна не застосовувати додаткові засоби контрацепції за умови, що жінка приймала таблетки вчасно протягом 7 днів до першої пропущеної дози.

В іншому випадку, рекомендується скористатися однією з двох, наведених нижче схем і застосовувати додаткові контрацептивні методи протягом наступних 7 днів.

Жінці слід прийняти пропущену таблетку одразу ж після того, як вона про це згадає, навіть якщо це буде прийом одразу 2 таблеток. Потім рекомендується продовжити приймання за звичайною схемою. Нову упаковку слід починати одразу після закінчення попередньої, тобто не варто робити перерви у застосуванні препарату. Можливість виникнення кровотечі при припиненні приймання препарату до закінчення другої упаковки невелика, але в деяких випадках можуть з’являтись незначні або рясні кров’янисті виділення ще під час приймання препарату.

Можна рекомендувати припинити приймання препарату з упаковки з пропущеною дозою. Жінці слід зробити перерву в прийманні Три-Мерсі тривалістю до семи днів, включаючи дні, коли вона забула прийняти таблетки, а потім почати нову упаковку.

У разі пропуску в прийманні препарату і відсутності кровотечі в найближчу перерву у застосуванні таблеток, слід враховувати можливість вагітності.

Рекомендації у разі виникнення блювання.

Якщо блювання виникає протягом 3 - 4 год після приймання препарату, всмоктування може бути неповним, тому слід використати додаткові методи контрацепції. У такому випадку слід скористатися рекомендаціями, що стосуються пропускання чергового прийому препарату. Якщо жінка не хоче змінювати свою звичайну схему прийому, їй необхідно прийняти додаткову (і) таблетку (и) з іншої упаковки.

Як змінити термін менструації.

Відстрочення початку менструації не є показанням цього препарату. Однак, якщо в окремих випадках необхідно затримати початок менструації, жінці слід продовжувати приймання білих таблеток з іншої упаковки Три-Мерсі без звичайної перерви. У такий спосіб можна затримати початок менструації на строк до 7 днів, до закінчення білих таблеток з другої упаковки. У цей період у жінки можуть виникати незначні або рясні кров’янисті виділення. Приймання Три-Мерсі за звичайною схемою слід відновити після 7-денної перерви у застосування препарату.

При дотриманні звичайної схеми прийому препарату для того, щоб змістити початок менструації на інший день тижня, можна скоротити перерву в застосуванні таблеток на стільки днів, на скільки необхідно відстрочити менструацію. Що коротша перерва, то вищий ризик відсутності менструації під час перерви і виникнення рясних або незначних кров’янистих виділень у період застосування препарату з другої упаковки (так само, як у разі відстрочення дня початку менструації).

Побічна дія.

Артеріальні тромботичні або тромбоемболічні ускладнення, такі як інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії. Ці ускладнення виникають рідко.

Симптоми венозного або артеріального тромбозу/тромбоемболії або інсульту можуть включати однобічний біль у нозі й/або її набряк, раптовий сильний біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку або без неї, раптову задишку, раптові напади кашлю, незвичайний сильний тривалий головний біль, раптову повну або часткову втрату зору, диплопію, поволоку перед очами, афазію, запаморочення, колапс із осередковими судомами або без них, слабкість або дуже сильне оніміння, раптово вражаюче одну сторону або одну частину тіла, рухові порушення, гострий живіт.

У жінок, які приймають КОК, тромби вкрай рідко виникають в інших кровоносних судинах, наприклад печінкових, брижейкових, ниркових або ретинальних венах і артеріях. Немає однозначної думки про те, чи зв’язані ці ускладнення з використанням КОК.

Перераховані нижче захворювання виникають або загострюються як у період вагітності, так і під час використання КОК, однак їхній зв’язок з використанням КОК не доведено. До таких захворювань і станів відносяться жовтуха та/або свербіж, пов’язаний з холестазом; холелітіаз; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітично-уремічний синдром; хорея Сиденхема; гестаційний герпес; втрата слуху, обумовлена отосклерозом.

Іноді може зустрічатися хлоазма, особливо у тих жінок, у яких вона мала місце в анамнезі при вагітності. Жінки зі схильністю до хлоазми не повинні перебувати на сонці або під променями ультрафіолету під час прийому КОК.

Повідомлялося про зв’язок хвороби Крона й виразковий коліт з використанням КОК.

Нерегулярні кров’янисті виділення (незначні або рясні) можуть зустрічатися, особливо в перші місяці прийому.

Можливі реакції гіпер чутливості.

До інших побічних ефектів, які відзначалися при застосуванні КПК, відносяться:

Клас системних органів* Частота виникнення побічних дій
нечасто/рідко
(> 1/1000) Дуже рідко
(< 1/1000)
Порушення імунної системи Підвищена чутливість
Порушення метаболізму та харчування Затримання рідини, збільшення маси тіла Зменшення маси тіла
Порушення з боку нервової системи Головний біль, мігрень, збільшення статевого потягу, пригнічений настрій, зміни настрою Зменшення статевого потягу
Порушення зору Непереносиміть контактних лінз
Порушення з боку ШКТ Нудота, блювота, біль у животі, діарея
Реакція з боку шкіри та через шкірних тканин Кропивниця, чутливість до світла, висипання Еритема вузлувата (erythema nodosum), еритема багато формна ексудативна (erythema multiforme)
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз Чутливість молочних залоз, біль молочних залоз, нагрубання молочних залоз Виділення з молочних залоз та виділення з піхви
*MedDRA версія 6.1

Протипоказання. Не можна приймати комбіновані пероральні контрацептиви при наявності будь-якого із захворювань (станів), зазначених нижче. У разі виникнення такої патології під час застосування комбінованих пероральних контрацептивів слід негайно припинити застосування препарату.

Венозний або артеріальний тромбоз/тромбоемболія у даний час або в анамнезі (наприклад, тромбоз глибоких вен, легенева емболія, інфаркт міокарда) або інсульт.

Наявність можливих ознак тромбозу на даний час або в анамнезі (наприклад транзиторна ішемічна атака, стенокардія).

Мігрень з фокальними неврологічними симптомами в анамнезі.

Цукровий діабет із судинними ускладненнями.

Наявність важких або множинних факторів ризику венозного або артеріального тромбозу (в тому числі тяжкі форми артеріальної гіпертензії з АТ ≥ 160/100 мм рт. ст.; див. Особливості застосування ).

Панкреатит у даний час або в анамнезі, що супроводжується вираженою гіпертри гліцеридемією.

Наявність у даний час або в анамнезі тяжких захворювань печінки з постійним зниженням функції печінки (протипоказання до нормалізації функції печінки).

Наявність у даний час або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).

Встановлена або підозрювана гормонозалежна злоякісна пухлина статевих органів або молочних залоз.

Вагінальна кровотеча невідомої етіології.

Гіперплазія ендометрію.

Встановлена або підозрювана вагітність, період годування груддю.

Дитячий вік.

Підвищена чутливість до активних речовин або до будь-якого компонента Три-Мерсі.

Передозування. Про серйозні і небезпечні ускладнення при передозуванні Три-Мерсі не повідомлялося. При передозуванні можуть виникати такі побічні явища: нудота, блювання, у молодих жінок – кров’янисті виділення з піхви. Антидотів не існує, і лікування передозування має бути симптоматичним.

Особливості застосування.

Застосування препарату в період вагітності і лактації

КПК можуть впливати на лактацію, зменшувати кількість і змінювати склад молока. Внаслідок цього не рекомендується застосовувати КПК у період годування дитини груддю. З молоком може виділятись невелика кількість стероїдів і їхніх метаболітів, але докази їхнього несприятливого впливу на здоров’я дитини відсутні.

Запобіжні заходи

При наявності будь-яких із зазначених вище станів або факторів ризику, слід ретельно зважити переваги і можливий негативний вплив таблеток Три-Мерсі. Це питання слід обговорити з пацієнткою ще перед початком приймання препарату. При загостренні захворювань, погіршенні стану або появі перших симптомів вищезгаданої патології чи факторів ризику пацієнтці необхідно одразу звернутись до лікаря. Лікар повинен вирішити, чи варто відміняти препарат.

Судинні захворювання

При проведенні епідеміологічних досліджень було встановлено, що може існувати зв’язок між використанням КПК і збільшенням ризику артеріальних і венозних тромботичних і тромбоемболічних захворювань, таких як інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен і легеневої емболії. Такі захворювання розвиваються дуже рідко.

Використання будь-якого КПК може асоціюватися зі збільшенням ризику венозної тромбоемболії, яка проявляється тромбозом глибоких вен та/або емболією легенів. Підвищений ризик найбільш вірогідний в перший рік прийому жінкою КПК.

За даними деяких епідеміологічних досліджень вважається, що жінки, які приймають низько дозовані КПК, що містять прогестогени третього покоління, включаючи дезогестрел, мають вищий ризик розвитку ВТЕ порівняно з жінками, які приймають низько дозовані КПК, що містять прогестогену левоногестрел. Ці дослідження демонструють зростання ризику у 2 рази, що відповідає 1 - 2 додатковим випадкам розвитку ВТЕ на 10 000 жінок, які тривалий час застосовують КПК. Однак, дані з інших досліджень не показали такого дворазового зростання ризику.

Приблизна частота виникнення ВТЕ у жінок, які приймають КПК з низьким вмістом естрогенів (менше 50 мкг), становить 4 випадки на 10 000 пацієнток у порівнянні з 0,5 - 3 випадками на 10000 жінок, які не приймають КПК. У будь-якому разі частота виникнення ВТЕ у жінок, які приймають КПК, значно нижча, ніж у жінок в період вагітності (6 випадків на 10 000 жінок).

У дуже рідкісних випадках виникає тромбоз в інших кровоносних судинах (наприклад, печінки, брижейки, нирок і в сітківці очей). Щодо питання про зв’язок розвитку такого тромбозу із застосуванням КПК єдиної точки зору не існує.

Симптомами венозного або артеріального тромбозу можуть бути:

Біль та/або набряки ноги, несподіваний гострий біль у грудях, який може іррадіювати в ліву руку, несподіване відчуття нестачі повітря, несподіваний напад кашлю, будь-який незвичний гострий тривалий головний біль, несподівана повна або часткова втрата зору, диплопія, нерозбірлива вимова або втрата мови, запаморочення, колапс, що супроводжується або не супроводжується локальними судомами, слабкість або яскраво виявляти відчуття оніміння в одній стороні або частині тіла, порушення моторної функції, гострий живіт.

Ризик венозної або артеріальної тромбоемболії/тромбозу або інсульту зростає:

з віком;

при курінні (з віком у злісних курців ризик значно зростає, особливо у жінок старше 35 років);

при наявності тромбоемболічних захворювань у членів сім’ї (наприклад, венозний або артеріальний тромбоз у братів, сестер або у батьків у відносно ранньому віці). У разі можливої спадкової схильності жінка повинна перед застосуванням будь-яких КПК звернутись за консультацією до спеціаліста;

ожиріння (індекс маси тіла більше 30 кг/м2);

дисліпопротеїнемія;

артеріальна гіпертензія;

мігрень;

захворювання клапанів серця;

фібриляція передсердь;

тривала іммобілізація, значні хірургічні втручання, будь-які операції на ногах або серйозні травми. У цих випадках рекомендується припинити приймання КПК (у разі елективних хірургічних втручань щонайменше за 4 тижні до операції) і не починати приймання раніше, ніж через 2 тижні після повного функціонального відновлення.

Щодо можливої ролі варикозного розширення вен і поверхневого тромбофлебіту в розвитку венозної тромбоемболії не існує єдиної думки.

Необхідно враховувати, що ризик розвитку тромбоемболії зростає в післяпологовий період (див. Вагітність і лактація).

До інших захворюваннях, які можуть викликати порушення в системі кровообігу відносяться: цукровий діабет, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) і серповидно-клітинна анемія.

Збільшення частоти й інтенсивності мігрені при прийманні КПК (що може бути ознакою цереброваскулярних порушень). Це може служити підставою для негайної відміни КПК.

Зміна біохімічних показників, які можуть вказувати на спадкову або набуту схильності до венозного або артеріального тромбозу, у тому числі при резистентності активованого протеїну С (АРС), гіпергомо цистеїнемії, нестачі анти тромбіну-III, протеїну С, протеїну S, антифосфоліпід них антитіл (антитіла до кардіоліпіну, вовчакового антикоагулянту).

При оцінці позитивних і негативних ефектів від застосування КПК лікарю варто враховувати, що при адекватному лікуванні цих захворювань ризик розвитку тромбозу може бути значно знижений і що ризик розвитку тромбозу при вагітності на фоні цих захворювань значно вищий, ніж при прийманні КПК (менше 50 мкг етинілест радіолу).

Пухлини

Найважливіший фактор ризику розвитку раку шийки матки – це стійка інфекція папілома вірусу людини (ПВЛ). Деякі епідеміологічні дослідження вказали на те, що довготривале застосування КПК може далі сприяти збільшенню ризику розвитку раку шийки матки, але все ще існують суперечливі думки щодо ступеня, з яким ці дані відносяться до цих змішаних ефектів, наприклад, дослідження шийки матки, а також статева поведінка, включаючи використання бар’єрних контрацептивів.

Мета аналіз 54 масових досліджень показав, що серед жінок, які застосовують КПК, існує невелике збільшення відносного ризику (1,24) розвитку раку молочної залози. Цей ризик поступово зменшується протягом 10 років після припинення приймання КПК. Так як рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається досить рідко, тому при застосуванні КПК в цей період або при припиненні приймання таких препаратів до 40 років збільшення можливості розвитку раку молочної залози невелике відносно початкової можливості розвитку раку. В цих дослідженнях не наводяться дані щодо етіології раку. Збільшення ризику виникнення раку молочної залози може пояснюватись як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які приймають КПК, так і біологічними ефектами КПК або поєднанням обох цих факторів. Рак молочної залози, діагностований у жінок, які застосовують КПК, як правило, менш ускладнений клінічно, аніж у жінок, які не приймають КПК.

Дуже рідко при застосуванні КПК розвиваються доброякісні і ще рідше злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини призводять до появи загрозливих для життя внутрішньочеревних кровотеч. При таких симптомах, як гострий біль у верхній частині живота, збільшення печінки або ознаки внутрішньочеревної кровотечі, лікар при диференціальній діагностиці захворювань у жінки, яка приймає КПК, повинен враховувати можливість наявності пухлини печінки.

Інші захворювання

Якщо у жінки або членів її сім’ї діагностували гіпертри гліцеридемію, то при прийманні КПК можливо збільшення ризику розвитку панкреатиту.

У багатьох жінок, які приймають КПК, реєструється невелике збільшення артеріального тиску, але клінічно значуще збільшення цього показника спостерігається рідко. Зв’язку між застосуванням КПК і розвитком артеріальної гіпертонії встановлено не було. У будь-якому разі, якщо при прийманні КПК протягом тривалого часу спостерігається збільшення артеріального тиску, лікар повинен відмінити КПК і провести лікування артеріальної гіпертонії.

У тих випадках, коли за допомогою гіпотензивної терапії вдасться досягти нормальних значень артеріального тиску, лікар може відновити для пацієнтки приймання КПК.

Є повідомлення, що у період вагітності і при застосуванні КПК розвиваються або посилюються жовтуха та/або шкірний свербіж, спричинені холестазом, утворення каменів у жовчному міхурі, порфірія, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хорея Сиденгама (мала хорея), герпес вагітних, втрата слуху внаслідок отосклерозу, проте докази цього в частині, що стосується приймання КПК, є непереконливими.

Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть служити підставою для відміни КПК до нормалізації показників функціональної активності печінки. Рецидив холестатичної жовтяниці, що спостерігався раніше в період вагітності або при використанні препаратів статевих стероїдів, потребує відміни КПК.

Хоча КПК можуть впливати на резистентність периферичних тканин до інсуліну і толерантність до глюкози, але немає доказів того, що хворим на цукровий діабет необхідно змінювати схему лікування. У будь-якому випадку жінкам, хворим на цукровий діабет, рекомендується застосовувати КПК з обережністю.

Існують дані, що КПК можуть викликати хворобу Крона і виразкові коліти.

Іноді при прийманні КПК може з’являтись пігментація шкіри обличчя (хлоазма), особливо якщо вона спостерігалась раніше у період вагітності. При прийманні КПК жінкам, схильним до пігментації, рекомендується уникати прямих сонячних променів і ультрафіолетового опромінення з інших джерел.

Препарат Три-Мерсі містить менше 65 мг лактози в одній таблетці. Пацієнтам з рідкісною спадковістю непереносимості галактози, нестачею в організмі Lapp лактази або синдрому недостатнього всмоктування глюкози-галактози не слід приймати Три-Мерсі.

При виборі методу (-ів) контрацепції, слід враховувати всю вищенаведену інформацію.

Лабораторні дослідження

Застосування контрацептивних стероїдів може впливати на результати деяких лабораторних досліджень, включаючи біохімічні показники функціональної активності печінки, щитовидної залози, функцію наднирникової залози та нирок, рівень транспортних білків в плазмі крові, наприклад, кортикостероїдзв’язуючий глобулін і фракції ліпідів/ліпопротеїнів, параметри розпаду вуглеводів і згортання крові, фібриноліз. Ці зміни, як правило, знаходяться у межах показників лабораторної норми.

Медичні огляди/консультації

Перед тим як призначити КПК, лікар повинен уважно ознайомитись з анамнезом жінки, а також провести медичне обстеження, керуючись протипоказаннями і застереженнями. Цю процедуру рекомендується повторювати при прийманні КПК не менше одного разу в рік. Періодичні медичні обстеження важливі, бо захворювання, які є протипоказаннями до застосування КПК (наприклад, транзиторне порушення мозкового кровообігу), або фактори ризику (наприклад, наявність у членів сім’ї венозного або артеріального тромбозу) можуть уперше проявитись під час приймання КПК. Частоту проведення і перелік досліджень слід підбирати індивідуально, але в будь-якому разі особливу увагу необхідно приділяти вимірюванню артеріального тиску, дослідженню молочних залоз, органів черевної порожнини і малого таза, включаючи цитологічне дослідження шийки матки і відповідні лабораторні аналізи. Також лікарю слід порадити жінці уважно перечитати листок-вкладиш та дотримуватись всіх вказаних там вимог.

Жінка повинна знати, що пероральні контрацептиви не захищають від ВІЛ-інфекції (СНІДу) та інших захворювань, які передаються статевим шляхом.

Зниження ефективності

Ефективність КПК може зменшуватися при пропусканні прийому препарату, блюванні або супутньому прийом деяких інших препаратів.

Лікарські препарати на травах, що містять звіробій продірявлений (hypericum perforatum), не слід приймати при застосуванні Три-Мерсі через ризик зменшення концентрації у плазмі, а також клінічної дії препарату (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

Зниження контролю менструального циклу (нерегулярні кров’янисті виділення).

При прийманні КПК, особливо в перші місяці застосування препарату, можуть з’являтися нерегулярні (які не збігаються з менструацією) незначні або рясні кров’янисті виділення. Будь-які кровотечі набувають клінічної значущості лише після закінчення адаптаційного періоду, який триває протягом трьох менструальних циклів.

Якщо у жінки при раніше стабільному менструальному циклі продовжують спостерігатись або виникають нерегулярні кровотечі, слід врахувати можливість негормональних причин порушення циклу і провести відповідні дослідження для виключення злоякісних новоутворень або вагітності. Ці заходи можуть включати діагностичне вишкрібання.

У деяких жінок в перерві між прийомом препарату не виникають кровотечі. Якщо КПК застосовується відповідно до рекомендацій, наведених вище, то можливість вагітності жінки невелика. Якщо дів поспіль кровотечі відсутні, слід перед поновленням приймання КПК виключити можливість вагітності.

Слід пам’ятати, що статеві гормони можуть сприяти росту деяких гормон-залежних тканин і пухлин.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами

Впливу Три-Мерсі на керування автомобілем та іншими механізмами не спостерігалося.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія з деякими лікарськими препаратами, у результаті якої підвищується кліренс статевих гормонів, може призвести до появи між менструальних кровотеч і неефективності пероральних контрацептивів. Такі випадки спостерігалися при застосуванні гідантоїнів, барбітуратів, примідону, карбамазепіну і рифампіцину; вони можливі при призначенні окскарбазепіну, топірамату, фелбамату, ритона віру, гризеофульвіну і препаратів, що містять звіробій звичайний. Механізм взаємодії базується на активації цими препаратами деяких ферментів печінки, які беруть участь у метаболізмі КПК. Максимальний рівень індукції здебільшого досягається не раніше ніж через 2 - 3 тижні, але потім він може продовжуватись до 4 тижнів після припинення приймання препарату. Неефективність пероральних контрацептивів також спостерігалась при застосуванні деяких антибіотиків, які можуть змінювати концентрацію етинілест радіолу, наприклад, пеніциліні в, тетрациклінів.

Жінкам, які приймають будь-який з вищезгаданих препаратів, слід тимчасово разом з КПК застосовувати метод бар’єрної контрацепції або вибрати інший метод контрацепції. З мікросомальними фермент активуючими препаратами необхідно застосовувати метод бар’єрної контрацепції протягом всього курсу лікування і додатково 28 днів після відміни препарату. При лікуванні антибіотиками (за виключенням рифампіцину і гризеофульвіну) метод бар’єрної контрацепції слід застосовувати до 7 днів після відміни лікування.

Якщо курс лікування будь-яким з вищезгаданих препаратів закінчується пізніше, ніж застосування таблеток з упаковки, то слід розпочати нову упаковку без звичайної перерви в прийманні КПК.

Жінкам, які протягом тривалого періоду приймають препарати, здатні активізувати ферменти печінки, рекомендується збільшити дозування стероїдних контрацептивів. Якщо високі дози контрацептивів не бажані, спричиняють побічні ефекти або якщо з їх допомогою не вдасться досягти задовільних і надійних результатів, наприклад, у випадку нерегулярних кровотеч, слід застосовувати інші методи контрацепції.

Пероральні контрацептивні засоби можуть перешкоджати метаболізму інших лікарських засобів. Таким чином, концентрації у плазмі та тканині можуть бути порушені (наприклад, циклоспорин).

Примітка: Інформацію щодо супутнього застосування лікарських засобів слід обговорювати з лікарем для визначення можливості потенційної взаємодії.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, темному місці при температурі 2 - 30°С. Термін придатності – 3 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 21 таблетці (7 жовтих, 7 червоних та 7 білих) у блістері; кожний блістер в саше; по 1 саше в картонній пачці.

Виробник. Н. В. Органон.

Адреса. Kloosterstraat 6, 5349 AB Оss, the Netherlands.

Клоостерштраат 6, 5349 АВ Осс, Нідерланди.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus