Відверто кажучи, їх усього два, але вибір потрібно робити.
Для хронічного тонзиліту, в першу чергу, характерний сильно виражений біль у горлі, що посилюється при ковтанні. Другий специфічний симптом хронічного тонзиліту - це гнійні пробки, які з'являються на піднебінних мигдаликах: біло-жовтий наліт із неприємним запахом.
Лікування хронічного тонзиліту поділяється на консервативне та хірургічне.
1. Консервативне. Передбачає використання різних медикаментозних засобів місцево: антисептики для полоскання та інгаляцій, таблетки для розсмоктування, промивання та змащування піднебінних мигдаликів в умовах амбулаторії. Призначити конкретні препарати для цього може лікар під контролем динаміки лабораторних аналізів.
2. Хірургічне (тонзилектомія). Піднебінні мигдалики видаляють як холодним методом (за допомогою інструментарію), так і щадним способом (електрокоагуляція, лазер, радіохвильовий апарат). Операція триває трохи більше години і відбувається під загальним наркозом. Післяопераційний період у стаціонарі становить 3 – 4 дні. Протягом тижня прооперованому рекомендовано щадний режим: утриматися від фізичних навантажень, підняття тягарів, занять спортом, відвідування лазні, басейну, сауни та авіаперельотів. Через 2 тижні після тонзилектомії пацієнт вважається працездатним.
А вже вибір боротьби з хронічним тонзилітом обирає лікар.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Стать майбутньої дитини можна вирахувати за іменами батьків
Топ-3 речі з дитинства, які батькам варто зберегти на згадку своїм дітям
Легендарний вафельний торт буде ще смачнішим з цим рецептом (відео)
Вареники по-полтавськи - наче пухкі хмаринки з начинкою