Роздратування не уникнути. Умійте контролювати його

Користь негативних емоцій приблизно така як від болю, адже відсутність цього негативного відчуття приглушує у людях інстинкт самозбереження. Живуть на планеті люди з рідкісною і неймовірною аномалією – вони не відчувають фізичного болю, а тому не можуть вчасно відреагувати на такі подразники як опік, поріз; можуть роздерти уві сні сітківку ока тощо. Якщо людина не відчуває болю, вона може непомітно для себе, приміром, зламати руку чи отримати інше серйозне поранення. Тому біль, як такий, передбачений природою, є корисним, хоч і дуже неприємним відчуттям.

Те саме стосується і морального болю, у тому числі, – гніву. На відміну від загальноприйнятого сприйняття такого терміну як «психопат», насправді це медичний діагноз і стосується він саме людей, які не виявляють емоцій (для перевірки зазирніть у словники). Негативні емоції показують, що якісь життєво важливі потреби не задоволені. Це можуть бути потреби у любові, повазі, в прагнення добре виглядати або бути успішним в роботі. Приємні почуття, навпаки, показують, що основні потреби задоволені, що все в порядку. Розслабившись, ми припиняємо свій природній розвиток.

Але є багато випадків, коли ми, відчуваючи в собі незадоволення, стримуємо його. Люди, які бояться виражати свій гнів, зазвичай пояснюють це тим, що в гніві можуть «вийти з себе» і рознести все на шматки. Дійсно, у слабких людей гнів може бути причиною агресії, стати «пуском» неконтрольованих дій, тому необхідно виховувати у собі цю силу волі. Насправді необхідно контролювати гнів. Адже інтелект у розгніваної людини практично у відключці. На піку емоцій фізичні можливості людини посилюються в кілька разів, можна і гору звернути, і через стіну, якщо треба, перестрибнути. А обмірковуванням краще зайнятися в більш спокійному стані.

Почуття роздратування і злості в чому схожі на гнів, але виражені не так яскраво. Вони теж показують, що організм чимось незадоволений, а на інтелект і силу впливають набагато менше.

Або ви умієте керувати емоціями і спрямовувати їх у позитивне русло, або вони опановують вами, і тоді гнів дійсно стає некерованим. Спроби ховати гнів, не показувати його, неконструктивні - почуття накопичуються, і ця бомба сповільненої дії може вибухнути в будь-який момент. Саме таке накопичення може призвести до різних психосоматичних хвороб, таких як виразка шлунка або серцево-судинні захворювання.

Інший спосіб неправильно розпорядитися енергією гніву - направити його не за призначенням. Не на начальника, який образив вас, а на секретарку або підлеглого; не на чоловіка, до якого накопичилася маса претензій, а на дитину. Такий спосіб розрядки гніву принесе вам лише тимчасове полегшення, а іншим - максимум неприємних переживань. Навчіться розуміти справжню причину вашого гніву, роздратування, про що ви можете пожалкувати.

Як тримати себе у руках, коли розгнівилися:

• Навчіться розпізнавати симптоми гніву, тобто того, що з вами відбувається в ці моменти на тілесному рівні - затримка дихання, почервоніння тощо. Це потрібно, щоб вчасно почати вживати термінових заходів. Але не ховати гнів, так як це може призвести до більш загрозливих наслідків.

• Спробуйте реагувати не так сильно. Як і будь-яка негативна емоція, гнів заважає ясно мислити і знаходити вихід зі ситуації. Уявіть «що б я подумав, якби хтось потрапив у таку ж ситуацію?» Зрештою, порахуйте до десяти, це хороша звичка. Адже ніхто не заборонить вам висловити протест після «десяти».

• Спробуйте подумати про щось приємне, наприклад, про відпочинок. Це може допомогти, наприклад, якщо ви застрягли в пробці і нічого не можете вдіяти.

• Якщо чиїсь слова чи дії роздратували чи навіть розгнівили вас, краще прямо але спокійно сказати про це кривднику. Щоб це не виглядати агресивно, починайте фразу таким чином: «Я відчуваю ... коли ви робите ...» або «Мені не подобається коли ви говорите ...», а далі перераховуйте конкретні слова або дії партнера, образившись вас, намагайтеся не вживати образливих слів. Навіть якщо на вашого співрозмовника це не подіє, ви себе будете почувати набагато краще, ніж він. Додайте, що, як ви вважаєте потрібно робити партнерові наступного разу, щоб ви відчували себе нормально: «Я б хотів, щоб ви робили (говорили) ...»

• Уважно слухайте співрозмовника, не переривайте його. Переконайтеся, що ви його правильно зрозуміли, дайте можливість пояснити свою позицію.

Що робити потім, аби не їсти собі нерви негативними думками.

Сядьте зручніше, закрийте очі. Кінчиками пальців обох рук торкніться центру чола, і за деякий час ви відчуєте в них пульсацію. Не відриваючи пальці, уявіть ситуацію, яка вас так сильно турбує: у такому положенні вони зазвичай вже не здаються такими важкими і нездоланними.

Спробуйте знайти рішення цієї проблеми:

• Слідуйте прикладу людей, які поводяться спокійно, якщо гнів викликаний ситуаціями, які знаходяться поза вашим контролем, до прикладу, несподівана поломка машини. Подивіться, як інші справляються з аналогічними ситуаціями.

• Не звинувачуйте себе, якщо причиною гніву стала ваша власна помилка. Отримайте з неї корисний урок.

• Можна знизити напругу фізичними навантаженнями, наприклад, поприбирайте у помешканні. Це корисне заняття пройде непомітно.

• Спробуйте розсміятися. Уміння побачити смішне може знадобитися навіть у найважчий момент.

• Поговоріть з ким-небудь, кому ви довіряєте, про що турбують вас проблеми. Він може побачити в них те, чого самі ви раніше не помічали, так як були надто емоційними.

Тільки не гнівайтеся на поради, вони ніколи не бувають шкідливими!