У своїй роботі вчені зосередилися на оцінці впливу розлучення чи самотнього життя на рівень запальних маркерів. Вони проаналізували зразки крові 4835 учасників Копенгагенського біобанку, чоловіків та жінок 48 – 62 років, а також дані про сімейний статус добровольців, отримані з Національного регістру шлюбів та розлучень.
У зразках крові вимірювали маркери запалення інтерлейкін 6 (ІЛ-6) та високочутливий С-реактивний білок (СРБ). Отримані дані були скориговані з урахуванням різних факторів, включаючи вік, індекс маси тіла, соціальний стан та рівень освіти, хронічні захворювання та ліки, які приймають.
В результаті вчені виявили прямий зв'язок між самотністю не менше ніж 7 років протягом 26 років дорослого життя у чоловіків з підвищеними маркерами запалення.
Зокрема, у тих, хто пережив два або більше розриви партнерських відносин учасників, рівень ІЛ-6 та СРБ у середньому вищий на 17% порівняно з контрольною групою чоловіків, які ніколи не розлучалися чи прожили наодинці не більше як рік. Примітно, що на жінок наявність або відсутність партнера такого впливу не має – серед одиноких (у тому числі розлучених) та заміжніх рівнів маркерів запалення виявилися порівнянними.
Раніше фінські вчені з'ясували, що самотні та соціально ізольовані чоловіки схильні до підвищеного ризику онкозахворювань – приблизно на 10%. Цей зв'язок зберігався, незалежно від соціального стану, способу життя, хвороб серця. Смертність від раку була вищою у людей, які на початку дослідження не були одружені, були вдівцями або розлученими.