Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Хвороби








Ерсеніози

Категорія: 

Ерсеніози - гострі бактерійні хвороби, які характеризуються інтоксикацією і переважним ураженням органів травлення, опорно-рухового апарату та шкіри. До цієї групи належать дві хвороби - кишковий ерсиніоз і псевдотуберкульоз.

Етіологія ерсеніозів


Спричинюють кишковий ерсиніоз і псевдотуберкульоз два різні види ерсиній. їх біологічна особливість полягає у здатності рости при низьких температурах (+4...+8 °С). Бактерії можуть довго перебувати в грунті, на овочах та інших продуктах і розмножуватись. У дезінфікуючих розчинах (хлорамін, кальцію гіпохлорит) вони гинуть за кілька хвилин, при кип'ятінні - відразу.

Епідеміологія ерсеніозів


Єрсинії дуже поширені в природі. Джерелом інфекції можуть бути гризуни, коти, собаки, рогата худоба, свині, птахи, риби, які заражаються одне від одного. Завдяки психрофільності і стійкості в довкіллі єрсинії існують у природі також як сапрофіти.
Людина заражається головним чином при вживанні інфікованих харчових продуктів, які не проходять попередньої термічної обробки (салати з капусти і моркви, вінегрет, молоко). Водний шлях зараження мас другорядне значення. Зараженими продукти залишаються довго, оскільки єрсинії не тільки зберігаються, але й розмножуються в холодильних камерах і складських приміщеннях.
Хворіють частіше діти. Кишковий єрсиніоз має осінньо-зимову сезонність, псевдотуберкульоз - зимово-весняну. Крім спорадичних захворювань час від часу реєструються групові спалахи в сім'ях і організованих колективах.

Патогенез ерсеніозів


Єрсинії потрапляють з їжею або водою в травний канал, де розмножуються в скупченнях лімфатичної тканини, переважно в ілеоцекальній ділянці. Внаслідок цього виникають апендицит, ілеїт, мезаденіт. Рідше вхідними воротами служить слизова оболонка ротової частини глотки, при цьому розвиваються фарингіт, тонзиліт і шийний лімфаденіт. Прорвавши лімфатичний бар'єр, бактерії потрапляють у кров. Частина їх гине, вивільнюючи ендотоксин, решта осідає в різних органах (печінка, селезінка, нирки, мозок), спричинюючи їх ураження. У патологічному процесі певну роль відіграють алергічні та автоімунні реакції. Імунітет формується повільно, слабкий.

Клініка ерсеніозів


Інкубаційний період триває від 2-3 до 18 діб. При кишковому єрсиніозі він частіше коротший, ніж у випадку псевдотуберкульозу.
Кишковий єрсиніоз розпочинається з ознобу, болю голови, ломоти в суглобах, відчуття дряпання і болю в горлі, загального нездужання; рідше з болю в животі, нудоти, блювання, проносу. Температура тіла підвищується до 38-39 °С, іноді субфебрильна.
У подальшому перебігу хвороби розрізняють кілька клінічних форм, серед яких найчастіше спостерігається гастроентероколітична. При ній з'являється переймистий біль у животі, здебільшого в нижніх відділах і пупковій ділянці. Випорожнення до 10 разів на добу, рідкі, смердючі, з домішками слизу. При апендикулярній 4юрмі виникають симптоми апендициту: біль і напруження м'язів у правій здухвинній ділянці, симптом Блюмберга, лейкоцитоз. В ослаблених осіб може розвинутися септична форма, яка перебігає з гарячкою неправильного типу, повторним ознобом, рясним потінням, збільшенням печінки і селезінки, жовтяницею. У 1/3 хворих спостерігаються загострення і рецидиви.
Псевдотуберкульоз також починається гостро і має різні форми. При скарлатиноподібній формі крім загальних проявів інтоксикації в перші дні захворювання привертає до себе увагу яскрава гіперемія обличчя, шиї, долонь і підошов. На 2-4-й день хвороби з'являється висипка з свербінням (дрібноплямиста, скарлатиноподібна, папульозна). Вона триває до 5 днів і залишає після себе пігментацію, пластинчасте лущення на долонях і підошвах. Іноді виникає вузлувата еритема. Відзначаються блідість носогубного трикутника, кон'юнктивіт, склерит. Часто з'являється припухлість у ділянці суглобів, рухи в них обмежені, болючі. Слизова оболонка зіва гіперемована, піднебінні мигдалики і підщелепні лімфовузли збільшені. Язик укритий білим нальотом, з 4-5-го дня він очищується і набирає вигляду малинового. Іноді спостерігається синдром Рейтера - кон'юнктивіт, поліартрит і уретрит у сукупності.
При абдомінальній формі псевдотуберкульозу на перший план виступають симптоми ураження травного каналу у вигляді гастроентериту, мезаденіту, апендициту.
Жовтянична форма характеризується розвитком токсичного гепатиту з порушенням обміну білірубіну, артралгічна - появою моно- або поліартриту. Часто псевдотуберкульоз має змішану форму перебігу. При дослідженні крові виявляють нейтріофільний лейкоцитоз, паличкоядерний зсув, збільшення ШОЕ.

Діагностика ерсеніозів


Діагностика грунтується на клінічних, епідеміологічних і лабораторних даних. Запідозрити єрсиніоз легше при масових захворюваннях, пов'язаних спільними джерелами харчування і води. Збудника можна виділити з калу, сечі, жовчі, мокротиння, а також з червоподібного відростка, видаленого під час операції. Посіви на штучному живильному середовищі витримують протягом 2-3 тиж у холодильнику при температурі 3-4 °С. Починаючи з 6-7-го дня хвороби у сироватці крові хворого визначають специфічні антитіла за допомогою реакції аглютинації або РИГА. Серологічний метод приблизно в 2 рази чутливіший, ніж бактеріологічний. Для діагностики псевдотуберкульозу використовують шкірну пробу з алергеном із Юудника.
Диференціальну діагностику проводять з мстою розмежування єрсиніозу з гострими респіраторними захворюваннями, скарлатиною, ангіною, харчовими токсикоінфекціями, гострим апендицитом, тифами, лептоспірозом, геморагічними гарячками, ревматизмом, ревматоїдним артритом.

Лікування ерсеніозів


Хворих госпіталізують в інфекційний стаціонар. Показана дієта № 4. Ефективні левоміцетин, тетрациклін, гентаміцин, ампіцилін, цефалоридин. Курс антибіотикотерапії триває 7-14 днів. Згідно з клінічними показаннями призначають глюкозо-електролітні розчини, дезінтоксикаційні, десенсибілізуючі, серцево-судинні засоби. У випадку появи ознак апендициту і перитоніту виникає необхідність оперативного втручання.
Реконвалесценти підлягають диспансерному нагляду протягом 3 міс з періодичним проведенням клінічного огляду, аналізу крові, бактеріологічного посіву калу.

Профілактика ерсеніозів


Продукти слід зберігати в приміщеннях, які не доступні гризунам. У процесі тривалого зберігання овочів і фруктів їх перебирають, гнилі викидають. Систематично проводять дератизацію. В епідемічному осередку роблять заключну дезінфекцію. За особами, які були в контакті з хворими та їли ті самі продукти, спостерігають 18 днів. Проводять роз'яснювальну роботу серед населення, радять вживати тільки термічно оброблену їжу і переварену воду.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus