Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Гломерулонефрит хронічний
Гломерулонефрит хронічний розвивається після перенесеного гострого гломерулонефриту. Розрізняють нефротичну, гематуричну і змішану форми.
Нефротична форма характеризується імуноалергічним запаленням нирок. Вона проявляється серцево-судинним, набряковим та сечовим синдромами, перебігає з порушенням функцій низки систем організму і всіх видів обміну. Початок її поступовий, рідше раптовий.
Загальна слабість, набряки з'являються у 2/3 хворих. Набряки спочатку виникають на обличчі, потім на тулубі, кінцівках. Коли вони прогресують, рідина накопичується в черевній і плевральних порожнинах. У 1/3 хворих спостерігається збільшення печінки - наслідок гемодинамічних порушень. При дослідженні крові часто виявляють ознаки анемії, лейкоцитоз, збільшення ШОЕ; результати біохімічних аналізів свідчать про наявність гіпопротеїнемії, гіпоальбумінемії, гіперхолестеринемії, масивної протеїнурії. Остання перебігає хвилеподібно, і з кожним новим загостренням, головним чином при гормонорсзистснтному різновиді захворювання, посилюються розлади функції нирок та інших органів, а також усіх видів обміну.
Лікування. При нефротичній формі хронічного гломерулонефриту показаний ліжковий режим до зникнення набряків і зменшення добової протеїнурії до 1 г (3 тиж), в подальшому рекомендують напівліжковий режим (2 тиж). Дієта характеризується обмеженням білків і виключенням кухонної солі.
Для патогенетичної терапії використовують глюкокортикоїди: в повній дозі - 7 тиж, надалі її зменшують до 0,5 мг на тиждень. Преднізолон призначають по 2 мг/кг на добу. Одночасно рекомендують цитостатичні засоби (6-меркаптопурин - по 2-3 мг/кг, лейкеран - 0,15-0,25 мг/кг, азатіоприн - 2-3 мг/кг, циклофосфамід - 2-3 мг/кг на добу). В повній дозі їх приймають упродовж 6-8 тиж, а надалі (6-10 міс і більше) застосовують половинну дозу.
Гематуричній формі хронічного гломерулонефриту передують інфекційні захворювання. У 2/3 хворих загострення починається поступово, перебігає тривало. Найчастіші прояви - загальна слабість, блідість, поганий апетит, зміна кольору сечі (темно-червоний). Можлива пастозність обличчя. Протеїнурія не перевищує 1-2 г/л на добу, буває циліндрурія, у всіх хворих спостерігається еритроцитурія.
Лікування. Хворим призначають ліжковий режим (до 2 тиж), після чого їх переводять на напівліжковий (2 тиж). При нормальній функції нирок показана дієта без обмеження білка. Призначають похідні 4-амінохінолінового ряду (делагіл, плаквеніл - 5-8 мг/кг), індометацин - 2-3 мг/кг на добу, бруфен, ібупрофен.
Змішана форма хронічного гломерулонефриту має найтяжчий перебіг. Спостерігається у дітей старшого віку. Найчастіше вони скаржаться на поганий апетит, загальну слабість, головний біль, зміну кольору сечі. Ця форма прогресує, погано піддається лікуванню і, як правило, закінчується розвитком хронічної ниркової недостатності. Характеризується нефротичним синдромом, гематурією й артеріальною гіпертензією. В клінічній картині наявні набряковий і серцево-судинний синдроми. Сечовому синдрому властиві висока протеїнурія (5 г на добу і більше), еритроцитурія, циліндрурія.
Лікування. Суворий ліжковий режим протягом 4 тиж. Після нормалізації артеріального тиску, ліквідації набряків, зменшення еритроцитурїї хворих переводять на напівліжковий режим (2 тиж), а потім - на палатний.
При набряках обмежують білок до 1 г/кг, виключають кухонну сіль. Призначають глюкокортикоїди, спочатку парентерально, в подальшому через рот з розрахунку 2 мг/кг на добу. В такій дозі препарат приймають протягом 1,5 міс, надалі її поступово знижують до 1/2 і переходять на переривчасті курси (через день). Після ліквідації набряків показані цитостатичні засоби у максимальній дозі впродовж 8 тиж, а потім у половинній дозі (6-12 міс).
Диспансерний нагляд за дітьми, які перенесли гломерулонефрит, здійснює дільничний педіатр протягом 5 років. При цьому обов'язково щомісяця, а при настанні ремісії щокварталу проводять контроль сечі, вимірювання артеріального тиску і визначення рівня залишкового азоту в крові. Крім того, необхідні санація вогнищ хронічної інфекції, лікування інтеркурентних захворювань.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|