Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Післяродовий період ускладнений
Спричинені інфекцією ускладнення виникають внаслідок недотримання правил асептики й антисептики при оперативних втручаннях, патологічних пологах, використанні інвазивних методів діагностики (амніоскопії, амніоцентезу). Вхідними ворітьми інфекції є тріщини і садна, розриви м'яких тканин промежини, порожнина матки (ендометрій). Основні збудники - стафілококи, бетагемолітичні стрептококи групи А і В, кишкова паличка, анаероби, бактероїди, які можуть потрапляти в організм як екзогенним (ззовні), так і ендогенним шляхом. Виникнення і поширення інфекційного процесу залежать від стану макроорганізму та хвороботворної здатності (вірулентності) збудника (велике значення має госпітальна інфекція). Спочатку виникає запалення в ділянці рани (м'які тканини промежини, шийка або порожнина матки) - післяпологові виразка, ендометрит. Далі процес поширюється на оточуючі тканини: міометрій (метрит), навколоматкову клітковину (параметрит), вени матки (метротромбофлебіт), таза (тазовий тромбофлебіт) і нижніх кінцівок, очеревину (пельвіоперитоніт).
Наступним станом є гнералізація пероцесу: розлитий післяпологовий перитоніт, сепсис з метастазуванням у будь-які внутрішні органи (головний мозок, легені, печінку, нирки та і-н.) і без метастазування, септичний шок, прогресуючий тромбофлебіт.
Перебіг інфекційних ускладнень у післяпологовий період буває типовий та атиповий (стертий, абортивний). Останнім часом частіше трапляється стертий перебіг.
Післяпологова виразка
Виникає в ділянці розривів, тріщин шийки матки, піхви, промежини на 3-4-й день після інфікування.
Клініка. Переважають біль і печія в ділянці зовнішніх статевих органів. Загальний стан жінки змінюється мало: помірне нездужання, субфебрильна температура тіла протягом 4-5 діб. При обстеженні хворої визначають набряк і гіперемію навколо рани, а сама рана вкрита гнійним (сіро-жовтим) нашаруванням.
Лікування консервативне, в основному місцеве: знімають шви з рани, дренують її, при некрозі висікають тканини. В перші дні на рану накладають серветки з гіпертонічним розчином натрію хлориду в поєднанні з антибіотиками і ферментними препаратами (0,01-0,02 г трипсину або хімотрипсину в 10-15 мл 0,25 % розчину новокаїну). Після зникнення набряку в рані, відторгнення некротичних тканин накладають пов'язку з маззю Вишневського, проводять стимуляцію її загоєння за допомогою магнітолазерної терапії. В разі відсутності явищ запальної реакції в рані, піхві на 14-16-й день накладають вторинні шви, рана загоюється первинним натягненням. Якщо зберігається запальний процес, то рану не зашивають, заживлення відбувається вторинним натягненням з формуванням грубого рубц».
Післяпологовий ендометрит
Післяпологовий ендометрит - запалення внутрішньої поверхні матки. Частіше спостерігається легка форма захворювання, яка завершується видужанням при відповідній терапії. Тільки у 25 % випадків перебіг післяпологового ендометриту тяжкий.
Клініка. Початок гострий - із ознобу та підвищення температури тіла до 38-39 °С. Тахікардія відповідає температурі. Погіршується інволюція матки, виникає її болючість при пальпації; лохії кров'янисті, мутні, гнійні, з гнильним запахом. Результати загального аналізу крові: виражений лейкоцитоз, зсув нейтрофільних гранулоцитів, збільшення ШОЕ. За даними ультразвукового дослідження визначають збільшення розмірів матки, нечіткі її контури.
Лікування проводять в умовах стаціонару. Хворій необхідно додержувати ліжкового режиму. Застосовують антибіотики з урахуванням чутливості до них збудника; дезінтоксикаційні, десенсибілізуючі, протизапальні, загальнозміцнювальні засоби, гіпербаричну оксигенацію. Останнім часом, особливо після операції кесарева розтину, використовують поліжинакс, аспіраційно-промивне дренування порожнини матки антисептичними розчинами з допомогою двоконтурної трубки (баліз-2, хлоргексидин - 0,02 %, фурацилін - 1:5000, фурагін). Після цього порожнину матки опромінюють з допомогою лазера.
Післяпологовий тромбофлебіт
Післяпологовий тромбофлебіт - запалення стінки вен, що розвивається у післяпологовий період. Можуть уражатися венозні судини матки, таза, стегон. Розрізняють флеботромбоз (запалення стінки вени з наступним відкладанням у цій ділянці тромбоцитів і утворенням тромбу) і тромбофлебіт (утворення тромбу у вені з осіданням на ньому мікроорганізмів і запаленням стінки вени).
Клініка. Захворювання проявляється місцевими і загальними симптомами. Спостерігаються гарячка (37-38,5 °С), мерзлякуватість, тахікардія, лейкоцитоз. Показники лейкоцитарної формули характеризуються зсувом вліво; відзначаються підвищення ШОЕ, значні зміни в коагулограмі (зростання протромбінового індексу, подовження часу зсідання крові та ін ). Больові відчуття, ціаноз виникають залежно від локалізації ураження вен.
Метротромбофлебіт
Метротромбофлебіт - запалення вен матки. Крім властивих тромбофлебіту загальних симптомів, спостерігаються болючість матки при пальпації, погіршення її інволюції (субінволюція), тривалі надмірні кров'янисті виділення. При вагінальному дослідженні визначають болючі тяжі на матці.
Тромбофлебіт вен таза проявляється так само. Відзначається субінволюція матки, особливо наприкінці 2-го тижня післяпологового періоду. Розпізнаванню захворювання допомагає вагінальне дослідження, при якому визначають ушкоджені вени у вигляді болючих, щільних, звивистих тяжів в основі широкої зв'язки матки і на боковій стінці таза. З інструментальних методів діагностики використовують ультразвукове дослідження.
Тромбофлебіт глибоких вен нижніх кінцівок виникає також на 2-3-му тижні після пологів. Захворювання починається гостро: раптово піднімається температура тіла, з'являються мерзлякуватість, гострий біль у кінцівці. До цих симптомів через 1 -2 дні додаються набряк і похолодіння ураженої кінцівки, парестезії. При огляді відзначають гіперемію над звивистими тромбованими венами (при ураженні поверхневих судин). Захворювання триває 4-6 тиж. Інколи бувають рецидиви.
Лікування. Ліжковий режим. Кінцівки слід класти на подушку чи скручений валиком матрац і бинтувати еластичним бинтом. Призначають антибіотики широкого спектра дії, десенсибілізуючі, протисудомні препарати. Засобом патогенетичної терапії є прямі і непрямі антикоагулянти. При їх застосуванні обов'язково визначають рівень протромбіну і час зсідання крові. Хворій дозволяють вставати у тому разі, коли нормальна температура тіла спостерігається у неї протягом 1 тиж, самопочуття нормалізувалося, показники ШОЕ є нижчими від ЗО мм/год. Вдома жінці необхідно ще деякий час носити еластичні панчохи чи використовувати еластичний бинт.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|