Радикуліт - ураження корінця спинномозкового нерва, яке характеризується болем і порушенням чутливості за корінцевим типом, рідше - периферичним парезом.
Ураження корінця спинномозкового нерва може мати різну етіологію. Найчастішими причинами є: остеохондроз хребта, дискоз, грижа диска, травма, запалення і пухлини. Травматичні ураження обумовлюються пошкодженням хребта або міжхребцевих дисків. Запалення корінця виникає при менінгітах, сифілісі, нейроалергічних процесах та ін. Неопластичні радикулопатії пов'язані з невриномами, менінгіомами, метастазами раку. Найчастіше їх спричиняють дегенеративні зміни в кістковій і хрящовій тканині - остеохондроз хребта.
Попереково-крижовий радикуліт
Дегенеративний процес є дифузним для всього хребта, але частіше переважає в поперековому або шийному відділі хребта, рідше - в грудному. При ураженні на рівні попереково-крижового відділу хребта виникає клінічна картина попереково-крижового радикуліту.
Клініка попереково-крижового радикуліту
Найхарактерніша ознака захворювання - біль у ділянці попереку та по задньозовнішній поверхні стегна і гомілки, тильній поверхні ступні, який підсилюється під час руху, ходьби, кашлю, чхання, фізичного навантаження тощо. Він може бути стріляючим, пекучим або тупим, ниючим. Для полегшення стану хворий займає характерну позу - лежить на спині із зігнутою і трохи відвернутою назовні нижньою кінцівкою. Під час ходьби оберігає хвору кінцівку, тримає її напівзігнутою. Спостерігається згладження фізіологічного лордозу в поперековому відділі хребта, сколіоз (бокове викривлення хребта), що є рефлекторною захисною протибольовою реакцією. При натисканні на остисті відростки, міжостисті проміжки, паравертебральні точки на рівні уражених корінців і за ходом сідничного нерва (точки Валле) хворі відчувають болючість, яка підсилюється при нахилах тулуба в різні боки. Найпостійнішою ознакою є біль від натягу корінців і нервових стовбурів (симптоми Нері, Бехтерєва та ін.).
Симптом Ласега: у хворого, який лежить на спині, піднімають угору випрямлену ногу, при цьому з'являється гострий біль за ходом нерва і захисне напруження м'язів (перша фаза); коли зігнути ногу в колінному суглобі, біль зникає (друга фаза). Симптом Нері: різкий нахил голови до грудей хворого, який лежить на спині, спричиняє гострий біль у попереку і за ходом сідничного нерва.
Симптом Бехтерєва: притиснення рукою коліна до постелі посилює у хворого, що лежить на спині, біль за ходом сідничного нерва. Об'єктивними ознаками захворювання є також гіпотрофія і гіпотонія м'язів гомілки, стегна і сідниці. Іноді настає парез ступні, знижується або випадає ахіллів рефлекс, рідше - колінний і підошовний. Понижується чутливість у корінцевих зонах іннервації (по зовнішньо-задній поверхні стегна, гомілки, зовнішньо-латеральній - ступні). Відмічаються вегетативно-трофічні розлади: набряк ступні, ціаноз, похолодання, посилене потовиділення або сухість шкіри, послаблення пульсу на тильній артерії ступні. На рентгенограмі часто визначають звуження міжхребцевої щілини, склероз замикаючих пластинок, сколіоз, згладження поперекового лордозу. У спинномозковій рідині іноді трохи збільшується кількість білка.
Лікування
У перші дні виникнення радикуліту необхідно забезпечити ліжковий режим, призначити болезаспокійливі засоби. Хворого потрібно покласти на твердий матрац, щоб не було прогинання хребта. Тепло в перші дні небажане. Перед тим як устати з ліжка, хворий має зафіксувати поперековий відділ хребта паском штангіста або іншим широким паском. Пасок слід знімати в горизонтальному положенні. Добрий ефект дають блокади 0,25 % або 0,5 % розчином новокаїну з ціанокобаламіном по 1000 мкг у больові точки (паравертебрально, сіднична ділянка), пері-епідурально. Можна застосовувати для цієї мети дексаметазон, гідрокортизон. Перед сном на 2-3 год можна поставити компрес на попереково-крижову ділянку із димексиду, розведеного водою у співвідношенні 1:3, з 2 % розчином новокаїну (2 мл), 50 % розчином анальгіну (1 мл), ціанокобаламіном (500 мкг) і гідрокортизоном (25-50 мг). Показані сечогінні засоби (фуросемід, еуфілін, етакринова кислота), препарати індометацинового ряду, антигістамінні засоби (димедрол, дипразин, тавегіл), які посилюють дію болезаспокійливих засобів, а також нейролептики, аміназин та ін. Аналгезуюче діють фіналгон, віпратокс, індометацинова та інші мазі. У певних випадках проводять мануальну терапію, а при зменшенні больового синдрому застосовують різні види витягування хребта. Призначають ультрафіолетове опромінення, іонофорез новокаїну, суміші Парфенова, Стрєлкової, діадинамічні струми, фонофорез гідрокортизону, голкотерапію, масаж. Для зняття м'язового тонусу дають седуксен, сибазон, мідокалм, баклофен. У відновний період рекомендують біогенні стимулятори - румалон (0,5-1 мл внутрішньом'язово через день, на курс 10-15 ін'єкцій), алое, склоподібне тіло, ФіБС, гумізоль; антихолінестеразні препарати (прозерин, галантамін, піридостигміну бромід), грязьові, озокеритові, парафінові аплікації, радонові, сірководневі ванни. При випадінні міжхребцевого диска і за відсутності ефекту комплексного лікування рекомендують хірургічне видалення грижі диска.
Радикуліт шийний
Перші ознаки хвороби - біль у шиї, напруження шийних м'язів, вимушене положення голови, згладження шийного лордозу. В разі утворення грижі диска і стиснення одного з корінців (найчастіше Сб або С7) біль розповсюджується у руку, лопатку або передню поверхню грудної клітки, що може імітувати інфаркт міокарда. Посилюється від кашлю, чхання, рухів голови. Біль більше виражений у проксимальних відділах руки, а в дистальних відмічаються парестезії. Може порушуватися чутливість у зоні уражень корінців, визначається гіпотрофія м'язів плеча і передпліччя, зниження сухожилкових і періостальних рефлексів. На рентгенограмі шийного відділу хребта видно кісткові розростання тіл хребців (спондильоз), зменшення висоти міжхребцевих дисків, склероз замикальних пластинок хребців і гачкоподібних відростків.
Лікування
Призначають болезаспокійливі засоби (анальгін, пенталгін, реопірин, індометацин, ортофен, триган), антигістамінні засоби (димедрол, супрастин, тавегіл), діадинамічні струми або ампліпульс, електрофорез новокаїну, фонофорез гідрокортизону, паравертебральні новокаїн-гідрокортизонові блокади. При радикуліті з синдромом симпаталгії (пекучий біль) показані гангліоблокатори (ганглерон, бензогексоній), тегретол, спазмолітичні засоби (ксантинолу нікотинат, баралгін, еуфілін, нікошпан), масаж комірцевої зони. За наявності чітких ознак компресійного корінцевого синдрому (випадіння диска) ефективним є витягування шийного відділу хребта петлею Глісона в положенні хворого сидячи. Початковий вантаж - 500 г, тривалість - 5 хв. У наступні сеанси вантаж збільшують на 0,5 кг, час - на 5 хв (максимально 5-6 кг протягом 10 хв). Вантаж збільшують і зменшують поступово, курс лікування - 5-15 сеансів.
Профілактика
Корінцевий і м'язово-тонічний синдром, як прояви остеохондрозу, можуть повторюватися. Тому з метою профілактики потрібні заняття, зміцнюючі м'язи спини, м'язовий каркас хребта, який може зменшити навантаження на міжхребцевий диск. Показані заняття в басейні, плавання. Щорічно призначають курси масажу. Уникати переохолодження і фізичних перенавантажень. Показане курортне лікування (Люблін Великий, Хмільник, Одеса-Куяльник).