Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Ревматизм
Ревматизм - інфекційна запальна хвороба з ураженням сполучної тканини, переважно серця, викликається бета-гемолітичним стрептококом групи А. Перша атака ревматизму в більшості випадків виникає в дитячому віці після перенесеного гострого стрептококового фарингіту і переохолодження. Найвища захворюваність на ревматизм спостерігається у віці 4-15 років. Певне значення в патогенезі мають спадковість, соціально-гігіснічні умови життя і гіперергічна реакція на стрептококову інфекцію.
Клініка ревматизму
Найхарактернішим проявом хвороби є ревмокардит, який розвивається через 2-3 тиж після гострого стрептококового фарингіту. При ревмокардиті завжди уражається міокард, рідше ендокард і перикард. Ураження всіх шарів міокарда називається панкардитом.
Для ревмокардиту характерні підвищення температури тіла, задишка, кардіалгія, лабільний пульс, тахікардія, екстрасистолія, порушення передсердно-шлуночкової провідності. При аускультації на верхівці серця визначають ослаблення І тону, функціональний систолічний шум. Шум тертя перикарда протягом короткого часу вислуховується при перикардиті. Динамічне спостереження за хворим дозволяє діагностувати формування вади серця, що свідчить про ревматичний ендокардит. Ревмокардит може перебігати безсимптомно, діагностують його при формуванні вади серця.
Для повторного ревмокардиту характерні розлади ритму серця (миготлива аритмія, екстрасистолія), порушення провідності, серцева недостатність. Нерідко при цьому на фоні мітральної вади серця формується аортальна недостатність або аортальний стеноз.
Типовим проявом ревматизму є гострий ревматичний поліартрит із запаленням синовіальної оболонки суглобів. Спочатку в процес утягується один або кілька суглобів, при цьому відзначаються підвищення температури тіла, пітливість. Біль летючий, переходить з одного суглоба на інший. Як правило, уражаються великі суглоби. Контури їх згладжені, спостерігаються почервоніння і припухлість за рахунок набряку періартикулярних тканин. Нерідко при поліартриті виявляють ревматичні вузлики, анулярну і вузлувату еритему. Суглобовий синдром зникає за декілька днів, інколи залишається летючий біль. Поряд з ураженням серця і суглобів у частини дітей, особливо в дівчаток, уражається нервова система (хорея), з'являються гіперкінетичні рухи. Тільки при тяжкому перебігу приєднуються ревматичний нефрит, гепатит, плеврит.
У перебігу ревматизму розрізняють активну і неактивну фази. В активній фазі виявляють нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ, підвищення концентрації в крові альфа-2-глобуліну, фібриногену, С-протеїну, титру протистрептококових антитіл (антистрептолізин О). В діагностиці ревматизму мають значення основні і допоміжні критерії Кіселя-Джонса. До основних критеріїв відносять ревмокардит з вадою серця або без неї, ревматичний поліартрит, хорею, анулярну еритему і ревматичні вузлики. До допоміжних критеріїв належать підвищення температури тіла, ревматичний анамнез, збільшення ШОЕ і титру антистрептолізину О. При комбінації двох основних критеріїв з 1-2 допоміжними діагноз ревматизму вважають вірогідним. Диференціальну діагностику проводять для розмежування ревмокардиту з інфекційним ендокардитом і дифузним міокардитом.
Лікування ревматизму
Лікування ревматизму включає 3 етапи. В активній фазі його проводять в кардіоревматологічному стаціонарі (1-й етап). Після виписки хворого лікування продовжують з включенням реабілітаційних заходів у місцевому кардіоревматологічному санаторії або поліклініці (2-й етап). Надалі (3-й етап) хворий підлягає диспансерному нагляду і профілактичному лікуванню в поліклініці.
В активній фазі на початку медикаментозної терапії хворому призначають бензилпеніциліну натрієву сіль (по 1 000 000-2 000 000 ОД на добу протягом 10-14 днів). Надалі переходять на біцилін-5 (по 1 500 000 ОД один раз на місяць протягом 3-5 років). При алергії до препаратів групи пеніциліну використовують еритроміцин (по 1 г на добу - до 3 тиж). Пеніциліни і біцилін комбінують з нестероїдними протизапальними препаратами. Призначають ацетилсаліцилову кислоту (по 2-4 г на добу), бутадіон (по 0,45-0,6 г на добу), бруфен (по 0,3-0,4 г на добу), індометацин, вольтарен, ортофен (по 75-150 мг на добу). Тривалість такого лікування - до 2-3 міс, після виписки хворого із стаціонару його продовжують в амбулаторних умовах або санаторії. При тяжкому перебігу ревмокардиту додають преднізолон (по 25-ЗО мг на добу), делагіл (по 0,5 г на добу). Антиаритмічні препарати і серцеві глікозиди призначають при аритміях і серцевій недостатності. Профілактика ревматизму полягає у ліквідації вогнищ хронічної інфекції в носовій частині глотки, оздоровчих заходах, введенні біциліну-5. Якщо протягом 5 років не сформувалася вада серця і не було рецидивів, то хворого знімають з диспансерного обліку.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|