Виникає внаслідок гематогенного переносу мікобактерій туберкульозу в кісткову тканину з первинного комплексу в легенях або з лімфатичних вузлів. У губчастій кістці (найчастіше в тілах хребців, епіфізах стегна, гомілки, плеча, кістках п'ястка, зап'ястка, плесни і передплесни) виникає туберкульозний остит. Процес руйнує кістку, поширюється, проростаючи в суглоби, м'які тканини. В суглобі туберкульоз уражає синовіальну оболонку капсули й епіфізарний хрящ. При проростанні туберкульозної гранульоми в м'які тканини формуються напливні абсцеси.
Клініка туберкульозу кісток і суглобів
Залежить від локалізації туберкульозного процесу.
Туберкульоз хребта (туберкульознийспондиліт)
Туберкульоз хребта (туберкульознийспондиліт) становить 40 % всіх випадків кісткового туберкульозу. Спостерігається у різному віці, найчастіше у дитячому. Останнім часом туберкульоз хребта став частіше уражати дорослих.
Туберкульозне вогнище, як правило, локалізується в тілі хребця, швидко розвиваючись у нижній губчастій кістці. Уражене тіло сплощується переважно в передньому відділі, утворюючи клин; формується добре відомий туберкульозний горб. У дітей частіше уражається грудний, а в дорослих - грудно-поперековий відділ хребта, рідше - шийний і крижовий.
У клініці туберкульозного спондиліту виділяють три фази: преспондилітичну, спондилітичну та постспондилітичну.
В першій фазі в тілах хребців формуються 'німі' туберкульозні гранульоми, що не дають болю. Можуть бути прояви туберкульозної інтоксикації всього організму. Поширення вогнища за межі хребця викликає біль, обмеження рухомості хребта. Цей біль, що не має чіткої локалізації, часто трактують як радикуліт, плексит, міжреберну невралгію тощо. Дальший розвиток процесу приводить до локалізації болю у певному місці, проявляється рефлекторна контрактура м'язів спини, так званий симптом віжок. У стадії розпалу туберкульозного процесу біль наростає, іррадіює на периферію. Формуються напливні абсцеси (внутрішньогрудні, псоас-абсцеси), які можуть мігрувати вниз, наприклад, у малий таз, на стегно. Поширюючись по м'яких тканинах, абсцеси прориваються назовні або в органи, утворюючи нориці, шо довго не загоюються. З нориць витікають серозно-гнійні виділення, нерідко з крупинками казеозного розпаду, що нагадують грудки сиру.
Найтяжчими і найдраматичнішими ускладненнями туберкульозного спондиліту є паралічі або парези кінцівок і розлади функції тазових органів, які розвиваються внаслідок тиску кісткових фрагментів або напливного абсцесу на спинний мозок.
У постспондилітичній фазі процес вщухає, але залишаються деформація (горб внаслідок деформації грудної клітки), парези.
Діагноз туберкульозного спондиліту підтверджують даними рентгенографії ураженого відділу хребта у двох проекціях, лабораторних досліджень крові, сечі; реакції Манту, посіву гною з абсцесів на мікобактерії туберкульозу. Для туберкульозного спондиліту характерним є те, що процес, крім кісток, руйнує міжхребцеві диски, а тому на рентгенограмі нерідко видно, що напівзруйноване клиновидне тіло одного хребця осідає та вклинюється в тіло хребця, розташованого нижче, утворюючи горб. При цьому щілина між тілами хребців зникає.
Лікування тривале. В ранній стадії воно, полягає у створенні тривалої іммобілізації (гіпсове ліжечко, щит), застосуванні протитуберкульозних препаратів.
У спондилітичній фазі, особливо ускладненій абсцесами або спинномозковими розладами, показане оперативне лікування. Провадять операції радикального видалення вогнища, резекції уражених хребців, абсцесотомії з видаленням піогенної оболонки. Хірургічні методи дають високий відсоток (90 %) вилікування.
Туберкульозний коксит
За частотою туберкульоз кульшового суглоба посідає друге місце після туберкульозного спондиліту. Раніше туберкульозний коксит уражав майже виключно дітей. Нині трапляється і в дорослих.
Туберкульозний костит розвивається в губчастій кістці метафізу стегнової кістки, або ж інфекція первинно уражає синовіальну оболонку суглобової капсули. Звідти процес переходить на суглоб.
Клініка. Розрізняють три фази ураження суглоба: преартритичну, артритичну та гіостартритичну.
Преартритична фаза може тривати роками, не проявляючись виразними симптомами. При достатній відпорності організму може наступити самовилікування. Прорив туберкульозного процесу в суглоб дає виражену клінічну картину артриту, що проявляється болем у суглобі, кульганням, раннім розвитком згинально-привідних конграктур та атрофії м'язів стегна, сідниці, появою напливних абсцесів, туберкульозної інтоксикації (висока ШОЕ, лейкоцитоз зі зсувом вліво). При пальпації суглоб болючий, шкіра над ним натягнута, спаяна з підлеглою клітковиною, а тому погано береться в складку, шкірна складка на боці ураження товстіша.
Для дітей характерне обширнс руйнування головки стегнової кістки, що нерідко при іподить до підвивиху або й патологічного вивиху стегна.
Постартритична фаза характери іуі іься поступовим затиханням процесу. Залишаються значні деформації', контрактури суглоба, що призводять до каліцтва.
Лікування. При вчасному виявленні захворювання та інтенсивному протитуберкульозному лікуванні може настати затихання процесу. Виражені та ускладнені форми кокситу зі зруйнуванням суглоба підлягають хірургічному лікуванню (некректомія, економна резекція суглоба).