Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди. Азитроміцин. Код АТС J01F А 10.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Азитроміцин є представником нової підгрупи макролідних антибіотиків – азалідів. Зв’язується з субодиницею 50S рибосоми 70S чутливих мікро організмів, пригнічуючи РНК-залежний синтез білка, сповільнює ріст і розмноження бактерій, при високих концентраціях можливий бактерицидний ефект.
Азитроміцин має широкий спектр антимікробної дії. До препарату чутливі грам позитивні коки: Streptococcus pneumoniae, S. pyogenes, S. agalactiae, S. viridans, стрептококи груп С, F і G, Staphylococcus aureus; грам негативні бактерії: Нaemophylus influenzae, H. parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Bordatella pertussis, B. parapertussis, Legionella pneumophila, H. ducrei, Campylobacter jejuni, Neisseria gonorrhoeae, Gardnerella vaginalis; деякі анаеробні мікро організми: Bacteroides bivins, Clostridium perfinges, Peptostreptococcus species, а також Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum і спірохети Тreponema pallidum і Borrelia burgdorferi. Не впливає на грам позитивні мікро організми, стійкі до еритроміцину.
Фармакокінетика. Азитроміцин швидко всмоктується з травного каналу, що зумовлено стiйкiстю в кислому середовищі і лiпофiльнiстю. Біодоступність становить приблизно 37% (ефект “першого проходження”).
Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 2,5 - 3 год і становить 0,4 мг/л при прийомі внутрішньо 0,5 г азитромiцину. Препарат добре проникає в дихальні шляхи, органи і тканини урогенiтального тракту, зокрема у передмiхурову залозу, у шкіру і м'які тканини. Концентрація препарату в тканинах і клітинах у 10 - 100 разів вища, нiж у сироватці. Висока концентрація в тканинах і тривалий період напiввиведення зумовлені низьким зв'язуванням азитромiцину з білками сироватки крові, а також здатнiстю проникати в еукарiотичнi клітини і концентруватись у середовищі з низьким рН, що оточує лiзосоми. Це визначає, у свою чергу, великий об'єм уявного розподілу (31,1 л/кг) і високий плазмовий клiренс. Доведено, що фагоцити доставляють препарат у місця інфекції, де і вивiльнюють його. Хороше проникнення азитромiцину в клітини і накопичення у фагоцитах, з якими він транспортується у вогнища запалення, сприяє антимiкробнiй активності препарату. Незважаючи на високу концентрацію у фагоцитах, азитромiцин істотно не впливає на їх функцію. У бактерицидних концентраціях у вогнищі запалення препарат зберігається протягом 5 - 7 днів після прийому останньої дози, що дозволило розробити короткі (3 і 5-денні) курси лікування.
Елімінація азитроміцину із сироватки крові проходить у два етапи: період напів виведення становить 14 - 20 год між 8-ю і 24-ю год після прийому препарату і 41 год - в інтервалі від 24-х до 72-х год, що дозволяє застосовувати препарат один раз на добу.
З віком параметри фармакокінетики не змінюються у чоловіків (65 - 85 років), у жінок збільшується Сmax на 30 - 50%; у дітей від 3 до 5 років – знижуються C max , Т1/2, площа під фармакокінетичною кривою.
Показання для застосування. Інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів (ангіна, фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит); інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт, хронічний бронхіт у стадії загострення, інтерстиціальна та альвеолярна пневмонії); інфекції шкіри і підшкірної тканини (бешиха, iмпетиго, повторно інфіковані дерматити); інфекції, що передаються статевим шляхом (неускладнений уретрит, цервіцит); захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori; хвороба Лайма-Боррелiозу.
Спосіб застосування та дози. Азо призначається 1 раз на добу, за годину до або через 2 год після їди, протягом 3 або 5 днів.
Дорослим і дітям старше 12 років при інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, шкіри, м’яких тканин призначають по 500 мг у перший день, потім по 250 мг з 2-го по 5-й день або по 500 мг одноразово протягом 3 днів. Курсова доза – 1,5 г.
При гострих інфекціях урогенітального тракту призначають одноразово по 1 г (2 таблетки по 500 мг).
Захворювання шлунка і дванадцяти палої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori, – по 1 г на добу протягом 3 днів у складі комбінованої терапії.
Дітям старше 3 років призначають препарат з урахуванням маси тіла: у перший день – 10 мг/кг, у наступні 4 дні – по 5 мг/кг 1 раз на добу. Курсова доза - 30 мг/кг маси тіла.
Можливий 3-денний курс лікування. У такому випадку разова доза становить 10 мг/кг маси тіла.
Хвороба Лайма (для лікування початкової стадії): в перший день – 1 г, з 2-го по 5-й день – по 500 мг (курсова доза - 3 г ). Дітям у перший день по 20 мг/кг, у 2 – 5-й день – по 10 мг/кг.
У разі пропуску прийому препарату пропущену дозу слід прийняти якомога скоріше, а наступні – з перервою у 24 год.
Таблетки ділити не можна.
Побічна дія. Можливі ускладнення з боку травного каналу (здуття живота, нудота, блювання, пронос, біль у животі), у більшості випадків небажані ефекти слабко виражені і не вимагають відміни препарату. Можливі транзиторне помірне підвищення активності ферментів печінки, нейтропенія, рідко нейтрофілія і еозинофілі я. Через 2 - 3 тижні після припинення лікування змінені показники повертаються до норми. Шкірні реакції (висипання) виникають дуже рідко. Може виникнути холестатична жовтуха, псевдомембранозний коліт, кандидоз, вагініт, фото сенсибілізація; у дітей – гіперкінази, збудження, безсоння, кон’юнктивіт.
Протипоказання. Підвищена чутливості до макролідних антибіотиків; тяжкі порушення функції печінки; вагітність і лактація (на час лікування годування груддю припиняють); діти до 3 років.
Передозування. Гостре отруєння азитроміцином при передозуванні не описано.
Особливості застосування. У зв'язку з особливостями фармакокінетики препарату при наведених показаннях для застосування не виникає необхідності приймати препарат довше, ніж це зазначено в Інструкції.
Для осіб літнього віку немає необхідності змінювати дозу.
Слід з обережністю призначати Азо хворим з тяжким порушенням видільної функції нирок і печінки; при серцевих аритміях (можливі шлуночкові аритмії та подовження інтервалу QT). Після відміни лікування реакції гіпер чутливості у деяких пацієнтів можуть зберігатись, що вимагає специфічної терапії під наглядом лікаря.
При незначному порушенні функції нирок (кліренс креатині ну бішьше 40 мл/хв) немає необхідності коригувати дозу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Антацидні засоби сповільнюють всмоктування азитроміцину, тому необхідно приймати препарат з інтервалом не менше 2 год.