У тканинах організму людини міститься вода і різноманітні солі (точніше, іони). Основні іони, що визначають сольовий склад плазми крові і тканинної рідини, - це натрій і калій, а з аніонів - хлориди. Від концентрації солей у внутрішньому середовищі організму залежить її осмотичний тиск, що забезпечує форму клітин і їх нормальну життєдіяльність. Співвідношення солей і води називається водно-сольовим балансом. При його порушенні виникає спрага.
Зниження поступу в організм води
Часто спрагу викликає недолік обсягу рідини, що випивається. Він залежить від віку, статі людей, їх ваги. Вважається, що в середньому людині потрібно за добу випивати не менше півтора літрів чистої води. Тому перше, що потрібно зробити при появі спраги, - збільшити обсяг випивається води хоча б ненабагато, і постежити за своїм самопочуттям. Необхідно особливо стежити за об'ємом випитої води у літніх людей, виснажених хворих, дітей і в жарку пору року.
Виведення води через нирки
Посилення бажання ходити в туалет може спостерігатися при прийомі сечогінних препаратів. Багато з них сприяють виведенню через нирки солей, які "тягнуть" за собою воду. Сечогінний ефект мають і багато лікарських рослин, а також засоби для схуднення. Тому слід переглянути ліки, фітопрепарати і біологічно активні добавки, які приймає людина. Посилене бажання ходити в туалет і, як наслідок, спрагу викликає вживання великих обсягів рідини, що містить етанол (наприклад, пива).
Втрата води через легені
Виникненню спраги сприяє постійне ротове дихання. Воно може виникнути при гіпертрофічному риніті, аденоїдах у дітей, хропінню вночі. При таких станах краще звертатися до ЛОР-лікаря. Втрата рідини через дихальні шляхи посилюється при прискореному диханні (лихоманка, кисневе голодування, дихальна недостатність внаслідок хвороб легенів, бронхіти, пневмонія). При скаргах на задишку також необхідно звернутися до терапевта для дослідження дихальної і серцево-судинної систем (рентгенографія легенів і електрокардіограма входять в мінімальний набір досліджень).
Втрата води через шкіру
Йдеться про підвищену пітливості як причини постійної спраги. Підвищене потовиділення може бути фізіологічним, тимчасовим під час спеки, інтенсивної фізичної роботи. Патологічний посилене потовиділення (генералізований гіпергідроз) може бути симптомом тиреотоксикозу, акромегалії, патологічного клімаксу та інших ендокринних захворювань, а також лімфоми Ходжкіна. Для останньої особливо характерно потовиділення ввечері і вночі. При підвищеній пітливості потрібно звертатися до ендокринолога.
Ці причини є основними стосовно постійної спраги. У будь - якому випадку варто звернутися до лікаря, аби передбачити серйозну хворобу.