Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Гастродуоденіт хронічний
Гастродуоденіт хронічний - ураження слизових оболонок воротарної частини шлунка і дванадцятипалої кишки, яке супроводжується порушеннями кислотоутворюючої, ферментативної й екскреторної функцій та морфологічними змінами (поверхневі зміни, ураження й атрофія залоз, ерозивні ушкодження слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки).
Етіологія і патогенез хронічного гастродуоденіту
1) спадкова схильність;
2) порушення режиму харчування;
3) їда всухом'ятку;
4) зловживання гострими стравами;
5) харчова алергія;
6) тривале вживання саліцилатів, кортикостероїдів тощо;
7) негативні емоції;
8) інфекційні та паразитарні захворювання;
9) хронічні вогнища інфекції; 10) кишковий дисбактеріоз.
У розвитку запально-дистрофічних змін слизової оболонки провідна роль належить Helicobacter (campilobacter) pylori (грамнегативна паличка з тропністю до мембрани клітин покривно-ямкового епітелію шлунка).
Клініка хронічного гастродуоденіту
Найчастішим проявом хронічного гастродуоденіту у дітей є больовий синдром. Біль переважно нерізкий, локалізується в надчеревній ділянці, звичайно не пов'язаний з прийманням їжі. Він супроводиться диспепсичними явищами: відчуттям важкості і розпирання в надчеревній ділянці після їди, відрижкою, нудотою, іноді блюванням, зменшенням апетиту, закрепом або проносом. Інтоксикаційний синдром, що проявляється загальною слабістю, головним болем, спостерігається нечасто.
Незалежно від кислотності шлункового соку і величини шлункової секреції у хворих на хронічний гастродуоденіт дітей, для них більшою мірою характерний закреп, проте в разі зниження показників і кислотності, і секреції частіше трапляється пронос. Спостерігається різке відставання росту та маси тіла дитини від норми. Язик вкритий нальотом. Під час пальпації виявляють болючість у надчеревній ділянці. Сильний біль при пальпації характерний для перидуоденіту, панкреатиту, активного процесу в гепатобіліарній системі. Гастродуоденіт рідко буває самостійним захворюванням, здебільшого у патологічний процес залучаються печінка (вона збільшена) та жовчовивідні шляхи. Тому часто важко вирішити, яке саме захворювання є первинним - гастродуоденіт чи гепатохолецистит.
Діагностика хронічного гастродуоденіту
Основним методом діагностики гастродуоденіту є гастрофібродуоденоскопія, яка допомагає виявити запальний набряк, гіперемію, геморагії, ерозії, легку кровоточивість слизової оболонки, її блідість, лімфангіектазії. Гістологічні та гістохімічні дослідження біоптатів слизової оболонки мають вирішальне значення, бо виявляють поверхневі, дифузні, атрофічні та ерозивні зміни.
Лікування хронічного гастродуоденіту
Лікування під час загострення проводять тільки в умовах стаціонару. На час вираженого больового синдрому (2-5 днів) призначають ліжковий режим, далі - напівліжковий (3-5 днів) і палатний. Дієта має бути хімічно, механічно та термічно щадною. Дієту № 1 застосовують 2-4 міс. Надалі призначають дієту № 5 (до 12 міс) - при підвищеній шлунковій секреції або механічно щадну і хімічно стимулюючу дієту № 2 - при виразному зниженні секреції.
Медикаментозна терапія переважно симптоматична. При больовому синдромі призначають спазмолітичні засоби (но-шпа, платифілін та ін.), при підвищеній кислотності шлункового вмісту - антацидні (альмагель, алюмінію гідроксид, фосфалюгель тощо), при зниженій - ферментні препарати (фестал, абомін та ін.). Дітям, хворим на ерозивний гастродуоденіт, показані анаболічні гормони (ретаболіл, метандростендіол тощо); у випадку виявлення кампілобактеру - де-нол, метронідазол, антибіотики.
Санаторно-курортне лікування рекомендують після досягнення стійкої ремісії (не раніше ніж через 3 міс після загострення). Цим хворим показане лікування на таких курортах: Моршин, Поляна Квасова, Миргород, Трускавець та ін.
Протягом 1-2 міс в осінньо-зимовий період, а також наприкінці зими - на початку весни проводять протирецидивні курси лікування.
Диспансерний нагляд здійснює педіатр впродовж усього періоду дитинства. Подальший нагляд і лікування підлітків з ерозивним гастродуоденітом проводять у поліклініці для дорослих.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|