Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Хвороби








Склеродермія системна

Категорія: 

Склеродермія системна - дифузна хвороба сполучної тканини, яка характеризується фібросклеротичними змінами шкіри і внутрішніх органів та генералізованим ураженням судин. Крім системної склеродермії виділяють вогнищеву (шкірну) форму без ознак системності процесу. Етіологія невідома. Хворіють переважно жінки молодого і середнього віку. З боку судин і сполучної тканини спостерігаються ішемічні, некротичні і склеротичні зміни.

Клініка системної склеродермії


Про ураження периферичних судин свідчить поява синдрому Рейно, для якого характерні колючий біль і оніміння пальців, поблідніння і ціаноз їх, особливо на холоді. Пізніше виникають трофічні розлади з виразками на нігтьових фалангах. Зміни шкіри полягають у появі щільного набряку, індурації та атрофії на верхніх кінцівках і обличчі. Вона набуває воскового кольору, не збирається у складки. Обличчя стає амімічним з вузькою ротовою щілиною, біля якої виникають глибокі зморшки у вигляді кисета. Деформація і тугорухомість пальців кистей з щільною лискучою шкірою дають картину склеродактилії. У підшкірній основі та тканинах довкола суглобів відкладаються солі кальцію. Інколи спостерігаються гіперпігментація шкіри, біль у суглобах без явищ артриту. Кардіосклероз проявляється збільшенням розмірів серця, глухими тонами і порушеннями ритму. При тяжкому ураженні міокарда настає серцева недостатність. Розвиток пневмосклерозу може призвести до хронічної дихальної недостатності. При ураженні стравоходу виникає дисфагія. Хронічна ниркова недостатність - термінальна стадія дифузного ураження нирок з артеріальною гіпертензією і сечовим синдромом.

Системна склеродермія має гострий, підгострий і хронічний перебіг. Підгострому перебігу властивий суглобовий синдром з судинними порушеннями і змінами внутрішніх органів. При хронічному перебігу в клінічній картині провідним є синдром Рейно з трофічними розладами і артралгією.

Діагностика системної склеродермії


Важливе місце належить біопсії ураженої шкіри з гістологічним дослідженням препаратів.

Лікування системної склеродермії


Вибір методу медикаментозної терапії залежить від клінічного варіанту хвороби та ступеня її активності.

Основні принципи:
а) ранній початок;
б) комплексність з впливом на різні патологічні ланки;
в) тривалість;
г) етапність (стаціонар-поліклініка-курорт).

При активній фазі призначають преднізолон у початковій дозі по ЗО-40 мг на добу в комбінації з нестероїдними протизапальними препаратами. До комплексної терапії включають тіамін і токоферол, при кахексії - анаболічні стероїди. Для поліпшення мікроциркуляції використовують гепарин, трентал, реополіглюкін. При вщуханні активності призначають електрофорез лідази, ультразвукову терапію, парафінові аплікації. Санаторно-курортне лікування показане хворим з хронічною склеродермією (на курортах з радоновими і сірководневими водами).
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus