Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Епілепсія
Епілепсія - хронічна хвороба, яка проявляється повторними судомними або іншими припадками, станом непритомності та змінами особистості. Може бути самостійним захворюванням (епілептична хвороба, генуїнна епілепсія) або виникає вторинно на тлі якогось іншого захворювання (симптоматична епілепсія). Основою хвороби є підвищена судомна готовність, яка обумовлена особливостями перебігу обмінних процесів у мозку. Однак лише підвищеною судомною готовністю нейронів пояснити розвиток хвороби неможливо.
Клініка епілепсії
Прояви епілепсії різноманітні. Найчастіше це великі або малі припадки. Великий епілептичний припадок переважно стасться раптово, нерідко на тлі доброго загального стану. Хворий вмить непритомніє і, голосно скрикнувши, падає. Слідом за цим розвиваються тонічні судоми, які охоплюють всі м'язи: кінцівки витягуються, голова відкидається назад. Шкіра обличчя спочатку стає блідою, потім синюшною. Зіниці розширені, не реагують на світло. Реакції на больові подразники немає. Тривалість тонічних судом становить 20-40 с, після чого настає фаза клонічних судом, які проявляються поперемінними скороченнями м'язів - згиначів і розгиначів кінцівок, шиї, м'язів обличчя, очних яблук. Дихання хрипле, пульс прискорений. З рота виділяється піна, нерідко забарвлена кров'ю через прикус язика або слизової оболонки щік. Клоні чна фаза триває 1-3 хв. У цей час трапляються мимовільне сечовипускання і дефекація. Після припинення судом може залишатися потьмарення свідомості, нерідко настає патологічний сон, що триває кілька годин. Припадки іноді повторюються щодня, навіть по кілька разів на день, але можуть бути й 1-2 рази на рік. Іноді вони виникають лише під час сну або в період бадьорості. Часом припадки відбуваються один за одним, причому інтервали між ними такі короткі, що хворий не встигає опритомніти. Це так званий епілептичний стан, який може тривати від кількох годин до 2-3 діб і закінчитися смертю через асфіксію і гостру серцеву недостатність.
Великі припадки нерідко починаються з провісників, так званої аури («подув»). Тривалість її становить від кількох секунд до 1-2 хв. Аура буває дуже різноманітною: вегетативною, моторною, психічною, мовною і сенсорною. В цей час хворий відчуває страх, неспокій або блаженство, радість. Можуть бути також різні галюцинації - зорові, слухові, нюхові, смакові. Після припадку хворий не пам'ятає, що з ним трапилося. Про це він дізнається зі слів оточуючих або виявляючи забиті місця, прикус язика та ін.
Малі припадки проявляються короткочасним (кількасекундним) відключенням свідомості. Хворий ніби застигає в одній позі, блідне, на мить припиняє роботу й одразу ж продовжує її, іноді з рук випадають предмети. Про те, що трапилось, нічого не пам'ятає. У нього можуть спостерігатись чмокання, жувальні або ковтальні рухи, дрібні судорожні посіпування в окремих групах м'язів. В інших випадках хворі роблять стереотипні рухи, наприклад, почісують одні й ті самі ділянки шкіри або повторюють ту саму фразу. Сон після малого припадку звичайно не настає. Частота малих припадків також різна - від кількох протягом доби до 2-3 за все життя. Малі припадки часто передують великим або можуть чергуватися з великими.
Виокремлюють ще парціальну (фокальну) епілепсію, яка проявляється клонічними судомами м'язів обличчя, нижньої або верхньої кінцівки. Розпочавшись за типом фокального припадку, судоми можуть поширюватися на всю половину тіла й переходити в загальний судомний припадок. Іноді початок клонічних судом супроводиться поворотом голови й очей вбік з наступним розвитком судомного припадку. Фокальна епілепсія зазначеного типу свідчить про наявність патологічного вогнища в руховій зоні кори мозку: пухлини, судинного процесу тощо. Таку форму епілепсії називають симптоматичною. Бувають приступи паморочного (затемненого, звуженого) стану свідомості, під час яких хворі можуть робити немотивовані вчинки, стають соціально небезпечними. В такому стані хворий може поїхати з дому, а після відновлення нормальної свідомості нічого не пам'ятає про те, що з ним трапилось, як і чому він опинився у новому місці.
У хворих на епілепсію часто спостерігаються своєрідні зміни психіки й інтелекту. У різних стадіях хвороби може знижуватися пам'ять, наростати психічна деградація. Характерні агресивність, жорстокість, егоїзм, одночасно відзначаються запопадливість, улесливість.
Епілептичні приступи часто починаються у дитячому віці, рідше в підлітковому й юнацькому, однак можуть з'явитися вперше у дорослих і старшого віку осіб. Перебіг епілепсії прогресуючий. Діагноз встановлюють після обстеження хворого в стаціонарі. Важливе діагностичне значення мають дані електроенцефалографії, за допомогою якої виявляють характерні зміни біоелектричної активності мозку.
Лікування епілепсії
Застосовують комплекс препаратів з урахуванням типу і частоти припадків, індивідуальної переносності й ефективності дії речовини. Лікування має бути тривалим, безперервним. Призначають протисудомні засоби: фенобарбітал - по 0,05 г, дифенін - по 0,05 г, гексамідин - по 0,25 г, бензонал - по 0,1 г (один препарат двічі-тричі на день). При малих припадках застосовують карбамазепін (тегретол, фінлепсин) - по 0,2-0,4 г 2-3 рази на день або вальпроат натрію (конвулекс) - по 0,15-0,3 г 3 рази на день, антелепсин - по 0,001 г, хлоракон - по 0,25 г три рази на день. Тривалий час застосовують суміші Воробйова, Єврейського. Протисудомні препарати показані в поєднанні з піридоксином, пантогамом, фенібутом, судинорозширювальними засобами (папаверин, еуфілін). У комплекс лікування включають сечогінні (діакарб), розсмоктувальні препарати (лідаза, пірогенал), біостимулятори (екстракт алое, ФіБС, склоподібне тіло). Велике значення мають правильний режим праці й відпочинку, дієта з обмеженням натрію хлориду і рідини. Протипоказані алкоголь, тривале перебування на сонці. Якщо у хворого виникла серія припадків або розвинувся епілептичний стан, то потрібно терміново ввести у вену седуксен (від 2-4 до 10 мл, на глюкозі, повільно). За відсутності ефекту роблять спинномозкову пункцію, у м'яз поволі вводять 10 % розчин тіопентал-натрію із розрахунку 1 мл на 10 кг маси тіла або вливають у вену гексенал. Одночасно проводять лікування для запобігання набряку мозку, корекцію водно-електролітного балансу і кислотно-основного стану. Хворих на епілепсію, яка не піддається лікуванню, слід направляти в стаціонар для вироблення подальшої тактики і можливого хірургічного втручання.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|