Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Нейродерміт (нейродерміт атопічний, дерматит атопічний)
Нейродерміт (нейродерміт атопічний, дерматит атопічний) - спадково обумовлена хронічна хвороба. Чинники, що сприяють виникненню захворювання: спадкова схильність (у 60-90 % дітей), у дітей до 3 років - уживання харчових алергенів (бульйони, яйця, риба, мед, цитрусові, суниці, полуниці, гриби та ін.), фокальні інфекції, лікарські засоби, щеплення. У таких дітей після 2-З років з'являється підвищена чутливість до побутових алергенів (домашній пил), одягу із вовни, пуху, синтетичних матеріалів, а також до запахів. Певну роль відіграють порушення функцій нервової, ендокринної, гепатобіліарної систем, травного каналу. Розрізняють дифузний і обмежений нейродерміт.
Дифузний нейродерміт
Залежно від віку хворого і особливостей перебігу хвороби виділяють З її стадії. І стадія (у дітей віком від 3 міс до 2 років) часто розвивається в результаті трансформації дитячої екземи і характеризується яскраво виявленими запальними явищами. Вогнища локалізуються переважно на обличчі, шиї, згинальних поверхнях кінцівок та інших ділянках. З'являються еритематозно-сквамозні червоного кольору вогнища, на поверхні яких виникають міліарні ексудативні папули, іноді уртикарні елементи. Спостерігаються багато розчухів, тріщин, кров'яних кірочок; характерна сильна сверблячка. Згодом вогнища ущільнюються. Малюнок шкіри посилений. Можливе приєднання вторинної інфекції (імпетиго, фолікуліти, фурункули). II стадія триває приблизно від віку 2 років до пубертатного періоду. Еритематозно-сквамозні вогнища мають підгострий характер, блідо-червоного кольору із синюшно-бурим відтінком; з віком переважають інфільтративно-набрякові великі бляшки із потовщеною шкірою і посиленим малюнком (ліхеніфікація). Межі вогнищ нечіткі, на поверхні їх спостерігаються лущення, тріщини, розчухи, кров'яні кірочки. Шкіра бліда, місцями гіпо- і гіперпігментовані плями, згодом формуються полігональні, лискучі, щільні папули. Вогнища локалізуються переважно в складках. Рецидиви тривалі, ремісії короткі. III стадія розвивається в пубертатний період і у дорослих. Вона відрізняється переважанням хронічного запального процесу з явищами ліхеніфікацїї, ліхеноїдних папул. Уражаються в основному обличчя, верхня половина тулуба, кінцівки. Характерні сухість шкіри, зниження пото- і саловиділення, білий дермографізм, що свідчить про схильність до спазму судин шкіри. У хворих на нейродерміт підвищується чутливість до укусів комах, дії антибіотиків, сульфаніламідних препаратів. Характерні поєднання із респіраторною алергією (астматичний бронхіт, бронхіальна астма, вазомоторний риніт), сезонний перебіг з рецидивами в осінньо-зимовий період і поліпшенням влітку.
Обмежений нейродерміт
Характерна локалізація - задня і бокова поверхні шиї, ділянки ліктьових і підколінних згинів, промежина, зовнішні статеві органи, внутрішня поверхня стегон, гомілки. Виникає сильна сверблячка, яка посилюється увечері і вночі. Шкіра в цих місцях набуває рожево-бурого відтінку, ущільнюється, з'являються полігональні, плоскі, блискучі папули, згодом висівкоподібне лущення, розчухи, кров'яні кірочки. У випадках значного розвитку захворювання вогнища мають три зони: в центрі вогнища спостерігається зона ліхеніфікації, далі - зона лискучих папул і по периферії - зона гіперпігментації.
Лікування нейродерміту
Виключення із раціону харчових алергенів, санація хронічних вогнищ інфекції, порушень функції травного каналу. У випадках дифузного нейродерміту показані цинаризин, амітриптилін, натрію тіосульфат внутрішньовенно, гістаглобулін; у випадках тяжкого перебігу призначають на 2-3 тиж помірні дози кортикостероїдних препаратів, лікарські рослини (корінь дикого цикорію, лопуха, траву спориша, хвоща). Найефективнішими для місцевої терапії є кортикостероїдні мазі (целестодерм, фторокорт, синафлан, флуцинар), особливо якщо їх наносять під оклюзійну пов'язку. Кліматотерапія (Південний берег Криму), морські ванни.
Профілактика нейродерміту
Профілактика полягає у проведенні заходів, що зменшують кількість рецидивів і подовжують ремісії: дієта, кліматотерапія, лікування супутніх хвороб.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|