Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Піелонефрит вагітних
Піелонефрит вагітних - неспецифічний інфекційно-запальний процес з переважним ураженням ниркових мисок, канальцівта інтерстиціальної тканини нирки. Збудниками його частіше бувають умовно-патогенні мікроорганізми, особливо кишкової групи (кишкова паличка, протей, стрептококи груп А і В, мікоплазми, гриби роду Candida, анаеробні бактерії). Розвитку пієлонефриту у вагітних сприяють порушення відходження сечі з верхніх сечових шляхів і гемодинаміки нирок, міхурово-сечовідно-мисковий рефлюкс. Інфекція частіше потрапляє у нирку з плином крові (за наявності в організмі гнійного вогнища), може підніматися по сечоводах.
Виділяють гострий і хронічний пієлонефрит вагітних. Гострий пієлонефрит поділяють на такі форми: інтерстиціальну, серозну, гнійну (апостематозний пієлонефрит, карбункул і абсцес нирки).
Клініка піелонефриту вагітних
Захворювання починається гостро: з'являються гарячка, сильний біль голови, нудота, блювання, біль у попереку з іррадіацією за ходом сечоводів у стегна, статеві органи. При розвитку гнійного пієлонефриту стан жінки погіршується і виникають гектична гарячка, значна слабкість, адинамія, легка жовтяниця, можуть розвинутися бактеріально-токсичний шок і нирково-печінкова недостатність. Симптом Пастернацького позитивний збоку ураження.
Пієлонефрит вагітних сприяє виникненню таких ускладнень, як невиношування, токсикоз, гіпотрофія плоду, азотемія, тому дуже важливо діагностувати його на початку розвитку. Для діагностики використовують клінічний аналіз крові (лейкоцитоз, нейтрофільний зсув вліво), аналіз сечі (лейкоцитурія, бактеріурія, 'активні' лейкоцити - клітини Штернгеймера-Мальбіна), хромоцистоскопію, ультразвукове сканування. Після пологів виконують екскреторну урографію і сцинтиграфію нирок.
Лікування піелонефриту вагітних
Лікування комплексне. Ліжковий режим. Сіль і рідину не обмежують (за відсутності токсикозу).
Антибактеріальну терапію проводять антибіотиками з урахуванням чутливості до них мікроорганізмів (ампіцилін, оксацилін, метациклін, невіграмон, поліміксин В, ністатин), сульфаніламідними (бісептол, етазол) та нітрофурановими препаратами (фурагін, фурадонін). Проводять також десенсибілізуючу, дезінтоксикаційну терапію; призначають салуретики, седативні препарати. Лікування триває 2-3 тиж.
При хронічному пієлонефриті з стійкою артеріальною гіпертензією і порушенням функції нирок показане переривання вагітності з подальшою антибіотикотерапією.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|