Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Токсоплазмоз
Токсоплазмоз - паразитарна хвороба, яка відзначається хронічним перебігом, ураженням нервової системи, м'язів, міокарда та очей, лімфаденопатією, збільшенням печінки і селезінки, можливістю внутрішньоутробного ураження плода й новонародженого.
Етіологія токсоплазмозу
Збудником є Toxoplasma gondii, яка належить до найпростіших. В організмі проміжного хазяїна паразит існує в стадії трофозоїтів, що розмножуються внутрішньоклітинно; при хронічному і латентному перебігу хвороби вони перетворюються у цисти, які зберігаються протягом десятиліть. На проліферативні форми згубно діють різні протипаразитарні препарати, висушування, прогрівання, дезінфікуючі засоби; через щільну оболонку цист не проникають ані антитіла, ані лікарські препарати.
Епідеміологія токсоплазмозу
Хвороба належить до зоонозів. Кінцевим хазяїном є кішка та деякі інші представники сімейства котячих, в епітелії тонкої кишки котрих паразит проходить статевий цикл розвитку. Цисти, які виділяються з випорожненнями, спроможні зберігатися до року й інфікувати різні види тварин та людину. Зараження від інших тварин настає тільки при вживанні сирого м'яса. Хвора людина збудника в зовнішнє середовище не виділяє й небезпеки для оточуючих не становить. Можливе внутрішньоутробне інфікування плода від матері при зараженні її під час вагітності, коли в організмі є проліферативні форми паразита; при зараженні напередодні вагітності, а також за наявності латентного або хронічного неактивного токсоплазмозу в матері інфікування плода не настає.
Інфікованість токсоплазмами широко розповсюджена (до ЗО % населення), але здебільшого токсоплазмоз перебігає латентно. Один випадок уродженого токсоплазмозу припадає на 1000-3500 новонароджених (у 0,2-0,5 % інфікованих жінок).
Патогенез токсоплазмозу
Укорінення збудника відбувається в нижніх відділах тонкої кишки, відкіля він потрапляє в регіонарні лімфовузли, кров і фіксується в різних органах та тканинах. Тут формуються цисти, що інколи супроводжується виникненням запальних вогнищ і навіть ділянок вогнищевого некрозу, де потім утворюються кальцинати.
Унаслідок життєдіяльності паразита настає алергізація організму хворого, а відтак відбувається вироблення антитіл, які захищають його від нового зараження. При ослабленні організму, зниженні напруженості імунітету можливі загострення та рецидиви хвороби. Інфікування в ранні терміни вагітності може призвести до загибелі плода або виникнення у нього тяжкої вродженої патології.
Клініка токсоплазмозу
Інкубаційний період при лабораторному зараженні триває близько 2 тиж, при природному зараженні до появи перших клінічних ознак може минути багато місяців. Розрізняють набутий і вроджений токсоплазмоз; за клінічними проявами - гостру, хронічну і латентну форми.
Гострий набутий токсоплазмоз розвивається дуже рідко (0,2-0,3 %) і зустрічається у вигляді енцефалітної, тифоподібної та змішаної форм. У клінічній картині на перший план виступають симптоми ураження нервової системи (енцефаліт, менінгоенцефаліт, енцефаломісліт) - висока гарячка, сильний біль голови, судоми, блювання, галюцинації, моно- і геміплегії, паралічі черепно-мозкових нервів, менінгеальні знаки. Перебіг хвороби тяжкий, інколи з летальним кінцем. У реконвалесцентів можуть залишатися стійкі резидуальні явища з боку центральної нервової системи. При тифоподібній формі спостерігаються також макуло-папульозна висипка, гепатоспленомегалія.
У більшості хворих токсоплазмоз має хронічний перебіг - як з самого початку (первинно-хронічний), так і після перенесеної гострої форми (вторинно-хронічний). Захворювання розпочинається поступово з симптомів загальної інтоксикації - зниження апетиту, розлади сну, слабість, схуднення, дратливість, часто біль голови. Постійні ознаки - субфебрилітет, який триває місяці, генералізована лімфаденопатія, гепатоспленомегалія. Хворі часто скаржаться на біль у м'язах і суглобах, ділянці серця, відчуття посиленого серцебиття. Відзначаються тахікардія, розлади серцевого ритму, розширення меж серця, відповідні зміни ЕКГ, біль у животі, симптоми мезаденіту, дискінезія кишок. Характерні ураження очей (хоріоретиніт, увеїт), нервової системи (кальцинати в мозку, епілептиформні припадки, функціональні розлади). Вторинно-хронічний токсоплазмоз відрізняється наявністю грубих залишкових явищ з боку центральної нервової системи.
При латентному перебігу жодних клінічних симптомів виявити не вдається.
Вроджений токсоплазмоз, як і набутий, може перебігати у вигляді гострого або хронічного захворювання. Для нього характерне поєднання енцефаліту з мікрофтальмією та вродженою катарактою. Гостра форма прогресує і може закінчитися смертю дитини в перші тижні життя. Вторинно-хронічна форма характеризується загальноінфекційними симптомами, які періодично загострюються, а також ознаками ураження нервової системи та очей, відставання у розумовому розвитку; можливі різні вроджені вади, синдром Дауна.
Діагностика токсоплазмозу
Діагностика грунтується на клінічних даних, а також результатах спеціальних досліджень (ЕКГ, огляд очного дна, рентгенографія черепа і уражених м'язів). Безумовним підтвердженням діагнозу токсоплазмозу є виділення паразита (при гострій формі - із спинномозкової рідини і крові, у мертвонароджених - із тканин за допомогою біологічної проби і при гістологічному дослідженні). З інших методів використовують серологічні - РЗК, РНГА, метод флюоресценцїї, а також реакцію з барвником Сейбіна-Фельдмана, внутрішньошкірну алергічну пробу з токсоплазміном. Позитивні проби лише свідчать про інфікованість, проте негативні, особливо від'ємна алергічна проба, дають змогу надійно виключити хронічний токсоплазмоз. Для діагностики вродженого токсоплазмозу у дитини слід обов'язково обстежити матір.
Диференціювати токсоплазмоз потрібно від хронічного тонзиліту, холецистохолангіту, мезаденіту, апендициту, хронічного аднекситу, арахноїдиту, хоріоретиніту, ревматизму, туберкульозу.
Лікування токсоплазмозу
При гострому токсоплазмозі головним засобом лікування є хіміотерапевтичні препарати - найчастіше використовують поєднання хлоридину (по 0,025 г 2-3 рази на добу), делагілу (по 0,5 г 2 рази) або амінохінолу (по 0,15 г 3 рази) з сульфаніламідними препаратами протягом 7-10 днів. Ефективні також антибіотики тетрациклінової групи. При тяжкому перебігу захворювання призначають глюкокортикоїди (у разі розвитку менінгоенцефаліту - обов'язково), дегідратаційну терапію.
При хронічних формах токсоплазмозу етіотропні препарати неефективні. Для їх лікування використовують десенсибілізуючі та імуностимулюючі засоби, токсоплазмін за схемою, проводять корекцію порушених функцій організму. Необхідно лікувати супутні захворювання, що сприяють виникненню хронічних форм і загострень. Застосовують фізіотерапію, ЛФК. При ураженні очей рекомендують місцеві процедури.
З огляду на тератогенну дію хіміотерапевтичних препаратів їх призначення в перші 3 міс вагітності заборонено. За необхідності проведення лікування обмежуються курсом вакцинотерапії та загальнозміцнюючими засобами.
Профілактика токсоплазмозу
Боротьба з токсоплазмозом домашніх тварин. З метою запобігання вродженому токсоплазмозу важливо попередити зараження під час вагітності (виключити контакт з кішками, не пробувати сирий м'ясний фарш тощо).
Проводять клінічне та серологічне обстеження вагітних, які мають обтяжений акушерський анамнез.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|